18 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/6936/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Глушка І.В., Гуляка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 червня 2019 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Гутій О.В., м. Мукачево, повний текст рішення складено 18 червня 2019 року) у справі № 303/3662/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Ясевича Миколи Михайловича про визнання протиправною та скасування постанови,-
06 червня 2019 року ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Ясевича Миколи Михайловича в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 2054/30500/19 від 29 травня 2019 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 гривень.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 червня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі..
Апелянт свої вимоги мотивує тим, що особа звільняється від адміністративної відповідальності внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами. Зазначає, що звертався до митного органу, в зоні діяльності якого перебував транспортний із заявою про факт аварії чи дії обставин непереборної сили, а тому вважає, що має місце підтвердження обставин непереборної сили, зокрема поломки автомобіля, за яких особа звільняється від відповідальності
Також апелянт зазначає, що вказане звернення до митного органу про неможливість вивезення транспортного засобу з зв'язку з обставинами непереборної сили не було розглянуто у спосіб передбачений Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму (далі - Порядок № 657) що фактично унеможливило перевірку факту настання обставин аварії непереборної сили, чи протиправних дій третіх осіб.
Відтак вважає, що його дії, зокрема повідомлення митного органу про факт аварії чи дії непереборної сили, були спрямованні на запобігання порушень митних правил та дотримання вимог чинного законодавства України, а тому постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності передбачене ч.3 ст. 470 Митного кодексу України є протиправною.
Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно із протоколом про порушення митних правил № 2054/30500/19 від 18.04.2019 року вбачається, що 18.04.2019 року о 11.10 год. в зону митного контролю ділянки «Виїзд» митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС заїхав легковий автомобіль «MITSUBISHI» модель «SHOGUN», номер кузова НОМЕР_1 , р.н.з. НОМЕР_2 НОМЕР_3 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , який прямував в приватних справах з України в Угорщину. Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по каналу «зелений коридор». В ході митного контролю під час аналітично-перевірочних заходів з використанням баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Департаменту митної справи ДФС України було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 22.11.2018 року ввіз на митну територію України через пункт пропуску «Ужгород-Вишнє Нємецьке» митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС України в режимі «транзит» на митну територію України легковий автомобіль «MITSUBISHI» модель «SHOGUN», номер кузова НОМЕР_1 , р.н.з. НОМЕР_2 НОМЕР_3 на строк, передбачений ст. 95 Митного кодексу України, однак станом на 18.04.2019 року транспортний засіб марки «MITSUBISHI» модель «SHOGUN», номер кузова НОМЕР_1 , р.н.з. НОМЕР_2 НОМЕР_3 не вивезений з митної території України. (а.с. 10-15).
В подальшому, постановою про порушення митних правил від 29 травня 2019 року №2054/30500/19 ОСОБА_1 було визнано винним у вчинення порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України та накладено штраф у розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів громадян, що становить суму 8500,00 грн.
Суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, з врахуванням наступного.
Відповідно до статтей 486-488 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.
Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.
Статтею 522 МК України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468, 469, частинами першою - п'ятою статті 470, статтями 474, 475, 477-480, частинами першою - п'ятою статті 481, статтею 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.
Згідно статті 523 МК України, від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Отже, посадові особи митних органів (керівники або їх заступники) при розгляді справи про порушення митних правил діють від імені органів доходів і зборів.
Тому, належним відповідачем як суб'єктом владних повноважень у адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення митних правил у сфері податкової і митної політики, повинен бути відповідний орган доходів і зборів.
Проте, розглядуваний адміністративний позов заявлено до заступника начальника Закарпатської митниці ДФС України Ясевича М.М., тобто до неналежного відповідача.
Суд першої інстанції наведених обставин не врахував і всупереч вимогам статті 48 КАС України не залучив до розгляду справи належного відповідача Закарпатську митницю ДФС.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.317 КАС України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Таким чином рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Колегія суддів також зазначає, що відповідно до ст.48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
З вищенаведеної статті видно про можливість заміни неналежного відповідача виключно судом першої інстанції.
Оскільки судом першої інстанції вирішено позовні вимоги, які заявлені до неналежного відповідача, а на даній стадії адміністративного судочинства відсутні правові підстави для проведення заміни неналежного відповідача судом апеляційної інстанції, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, які заявлені до неналежного відповідача.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржене рішення суду першої інстанції слід скасувати і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 червня 2019 року у справі № 303/3662/19 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Я. Макарик
судді І. В. Глушко
В. В. Гуляк
Повне судове рішення складено 18 липня 2019 року