Справа № 758/5828/18 Головуючий у суді І інстанції Зубець Ю.Г.
Провадження № 33/824/2955/2019 Доповідач: Капічон О.М.
Категорія ст. 124 КУпАП
18 липня 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Капічон О.М., розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 06.07.2018 року щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого заступником начальника департаменту ГПУ, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно протоколу серії БД № 440801, ОСОБА_3 30.04.2018 року близько 16 години 25 хвилин в м. Києві на перехресті вул. Спаська - вул. Межигірська, керуючи автомобілем марки «Форд», державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та скоїв зіткнення з автомобілем «БМВ» державний номерний знак НОМЕР_2 , котрий рухався по головній дорозі, чим порушив п. 16.11 ПДР України: «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху». В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди вищевказані транспортні засоби отримали пошкодження.
Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 06.07.2018 року провадження у справі щодо ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На зазначену постанову потерпілим ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить її скасувати, визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, вважаю, що вона підлягає поверненню апелянту, разом з доданими до неї матеріалами, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова ухвалена 06.07.2018 року, а апеляційну скаргу направлено засобами поштового зв'язку 03.07.2019 року, тобто після спливу 10-ти денного строку, встановленого Законом.
Одночасно з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 06.07.2018 року, яке мотивовано тим, що про існування оскаржуваної постанови він дізнався лише 14.06.2019 року, копії протоколу про адміністративне правопорушення йому не вручалися, про місце, дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення він не повідомлявся.
Однак, вказані обставини не можуть бути визнані судом апеляційної інстанції як поважні, виходячи з наступного.
Так, ОСОБА_1 дійсно не був повідомлений належним чином про розгляд вказаної справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 та копія постанови від 06.07.2018 року судом першої інстанції йому не направлялася, однак, враховуючи те, що про існування оскаржуваного судового рішення йому стало відомо 14.06.2019 року, 10-денний строк на подання апеляційної скарги сплив для нього 24.06.2019 року, а апеляційна скарга, відповідно до відмітки на конверті, була направлено засобами поштового зв'язку 03.07.2019 року і апелянт ніяким чином не обґрунтовує причини його пропуску.
Окрім того, ОСОБА_1 30.04.2018 року як учасником ДТП надавалися відповідні письмові пояснення /а. с. 3/, його підпис наявний на схемі місця ДТП /а. с. 2/, що свідчить про те, що йому було відомо про наявність справи про адміністративне правопорушення, де він є потерпілим.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata(принцип юридичної визначеності).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що апелянтом не вказано об'єктивних причин такого значного пропуску строку апеляційного оскарження та не наведено аргументів його поновлення, у зв'язку з чим приходжу до висновку про відсутність підстав для його поновлення та необхідності повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 06.07.2018 року, а апеляційну скаргу, разом з доданими до неї матеріалами, повернути особі, яка її подала.
Суддя О.М. Капічон