Справа № 560/474/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
09 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,
секретар судового засідання: Колісниченко Ю.В.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Колокольникова Олександра Миколайовича
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької міської ради на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року (повний текст складено 16 квітня 2019 року в м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
в лютому 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти постанову, якою адміністративний в задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неврахування судом всіх обставин справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи.
03 червня 2019 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити.
Позивач щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечував. Просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 308 КАС України та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи неоспорені факти про те, що ОСОБА_1 15 травня 2018 року звернувся з заявою до Хмельницької міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0.10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території міста Хмельницького з метою передачі її у власність.
21 травня 2018 року позивач отримав відповідь Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради за №М-20969-18, в якій зазначено, що позивача включено в чергу з надання земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)
Позивач не погодившись із вказаним рішенням, оскаржив його до суду.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року, яке набуло законної сили, адміністративний позов по справі №822/1945/18 було задоволено.
21 серпня 2018 року позивач повторно звернувся до Хмельницької міської ради з аналогічною заявою.
Рішенням 27 сесії Хмельницької міської ради № 50 від 14.12.2018 року позивачу було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв'язку із тим, що місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Плану зонування території міста Хмельницького, Генеральному плану міста Хмельницького, оскільки згідно з Планом зонування міста Хмельницького ця ділянка знаходиться у зоні зелених насаджень загального призначення Р-2.
Вважаючи вказане рішення протиправним позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що розбіжності між цільовим призначенням земельної ділянки, вказаним у заяві позивача та даних ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, та цільовим призначенням, зазначеним у Плані зонування території міста Хмельницького, не можуть бути підставою для відмови у наданні дозволу для розробки проекту землеустрою.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 14 Конституції України земля визнана основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно із ст. 1 Земельного кодексу України (ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для створення фермерських господарств регулюється Земельним кодексом України.
Частиною 1 ст. 3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Так, згідно ст. 33 Земельного кодексу України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Зазначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки є вичерпним.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган.
Аналізуючи доводи апелянта стосовно правомірності їх дій під час прийняття оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи встановлено, що 7 травня 2018 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області з запитом про надання інформації щодо земельної ділянки, яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 та розташована у м. Хмельницькому.
Листом від 14.05.2018 року № ПІ-92/0-112/0/63-18 заявника повідомлено, що земельна ділянка, яка відмічена на картографічних матеріалах та про яку запитує заявник, відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови.
Позивач 15 травня 2018 року на підставі вказаної інформації Головного управління Держгеокадастру в Хмельницької області та відповідно до вимог статті 118 Земельного кодексу України звернувся до органу місцевого самоврядування - Хмельницької міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою стосовно бажаної ним земельної ділянки.
21 травня 2018 року Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради листом №М-20969-18 повідомив, що позивач включений у чергу з надання земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Позивач не погодившись із вказаним рішенням, оскаржив його до суду.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року, яке набуло законної сили, адміністративний позов по справі №822/1945/18 було задоволено.
21 серпня 2018 року позивач повторно звернувся до Хмельницької міської ради з аналогічною заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою стосовно бажаної ним земельної ділянки.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем до вищевказаної заяви було надано усі необхідні документи, передбачені Земельним кодексом України, а саме: копію паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, відповіді Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14.05.2018 року № ПІ-92/0-112/0/63-18 щодо цільового призначення земельної ділянки, графічні матеріали, отримані з Публічної карти України з зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.
Проте, пунктом 8 Рішення 27 сесії Хмельницької міської ради № 50 від 14.12.2018 року відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 1000 кв. м., яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 з метою передачі її у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
При цьому фактичними підставами для відмови слугувало невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Плану зонування території міста Хмельницького, Генеральному плану міста Хмельницького, оскільки згідно з планом зонування міста Хмельницького ця ділянка знаходиться у зоні зелених насаджень загального призначення Р-2.
Відповідно до частини 1 статті 1 закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 року № 3613-VI державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
За змістом частини 1 статті 15 Закону № 3613-VI до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
Частиною 1 статті 36 Закону № 3613-VI передбачено, що на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру про: а) межі адміністративно-територіальних одиниць; б) кадастрові номери земельних ділянок; в) межі земельних ділянок; г) цільове призначення земельних ділянок; ґ) розподіл земель між власниками і користувачами (форма власності, вид речового права); д) обмеження у використанні земель та земельних ділянок; е) зведені дані кількісного та якісного обліку земель; є) нормативну грошову оцінку земель та земельних ділянок; ж) земельні угіддя; з) частини земельної ділянки, на які поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; и) координати поворотних точок меж об'єктів кадастру; і) бонітування ґрунтів; ї) інші відомості про земельні ділянки, передбачені статтею 15 та частиною другою статті 30 цього Закону, крім відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, місце проживання, дату народження фізичної особи, які є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.
Публічна кадастрова карта - це інформаційний портал, на якому оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру.
Відомості, які внесені до Державного земельного кадастру щодо цільового призначення земельної ділянки відповідно до вимог статті 20 Закону № 3613-VI є офіційними.
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії згідно з частиною 1 статті 20 Земельного кодексу України здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Стаття 20 Земельного кодексу України передбачає зміну цільового призначення землі органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проект землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Згідно з частиною 2 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Обов'язковою умовою дотримання встановленої процедури зміни цільового призначення земельної ділянки є складання або перепогодження (якщо зміні цільового призначення підлягає вся земельна ділянка, а не її частина) проекту відведення земельної ділянки з місцевими органами виконавчої влади (районним (міським) органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування й архітектури та охорони культурної спадщини), а також підлягає державній землевпорядній експертизі.
Відповідно до вимог статті 21 Земельного кодексу України встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок може здійснюватись виключно відповідно до вимог закону та у встановленому порядку, наслідком порушення якого є скасування таких розпоряджень.
Відтак, зміна цільового призначення земельної ділянки може здійснюватись одночасно з виділенням земельної ділянки в користування і не може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимагаючи вказати координати земельної ділянки до визначення її кадастрового номеру, відповідач фактично перевищив повноваження, надані Земельним кодексом України, оскільки координати земельної ділянки є складовою проекту землеустрою, та не можуть бути самостійно визначені заявником до виготовлення проекту та присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру, а тому відсутність координат не може слугувати підставою для відмови у наданні дозволу на розробленням проекту землеустрою.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, оскаржуване рішення прийняте Хмельницької міської ради поза межами строку, встановленого Земельним кодексом України для розгляду заяв цієї категорії.
Тому, з урахуванням вищезазначених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на території м. Хмельницького орієнтовною площею 0,10 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) з метою передачі її у власність, з урахуванням висновків суду.
У відповідності до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 78 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в повній мірі належно дав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке не підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи і висновки по справі щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних рішень є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Хмельницької міської ради залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 18 липня 2019 року.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Граб Л.С. Біла Л.М.