Справа № 560/888/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лабань Г.В.
Суддя-доповідач - Совгира Д. І.
16 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Франовської К.С. Кузьменко Л.В. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Прокопчука В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року (повний текст якої складено в м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року - без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 01.03.2008 позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок загального захворювання в розмірі 90% пенсії за віком, продовжуючи працювати.
За період з 14.02.2008 року по 01.05.2017 року позивач не працював, але отримував щомісячні страхові виплати: з 01.06.2008 року по 01.07.2008 року, з 01.04.2010 року по 01.12.2010 року, з 26.01.2011 року по 01.06.2011 року, з 01.09.2011 року по 01.12.2011 року, з 01.04.2012 року по 01.05.2012 року, з 01.07.2013 року по 01.05.2017 року, всього - 5 років 9 місяців 6 днів.
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області не подало до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відомості за період з 14.02.2008 року по 01.05.2017 року про позивача, як особу, яка отримує щомісячні страхові виплати відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області про зобов'язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області відомості про ОСОБА_1 , як особу, яка отримує щомісячні страхові виплати відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" за період з 01.06.2008 року по 01.05.2017 року.
Рішенням від 22.03.2019 року Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив позивачу у задоволенні цього позову. Вказане рішення законної сили на набрало.
Позивач вважає, що пенсійний орган повинен видати припис щодо зобов'язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відомості про отриманні ним щомісячні страхові виплати, в зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Частиною 2 статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
У рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Обрання позивачем неправильного способу захисту встановлюється при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.
Аналогічні правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №504/4148/16-а.
В процесу судового розгляду суд не встановив порушення Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій прав позивача, не надав такі докази і сам позивач.
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області не подало до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відомості за період з 14.02.2008 року по 01.05.2017 року про позивача, як особу, яка отримує щомісячні страхові виплати відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Зазначене означає, що права позивача порушені Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, а не Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
За захистом своїх прав позивач звертався до суду з позовом до Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області про зобов'язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області відомості про ОСОБА_1 , як особу, яка отримує щомісячні страхові виплати відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" за період з 01.06.2008 року по 01.05.2017 року.
Рішенням від 22.03.2019 року Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив позивачу у задоволенні цього позову.
Разом з тим, ухвалою від 03.12.2018 року по справі №679/1127/17 Сьомий апеляційний адміністративний суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перевірку Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Хмельницькій області стосовно сплати останнім страхових внесків за потерпілого ОСОБА_1 за період з 14.02.2008 року по 01.05.2017 року.
Частиною 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду, подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Спір щодо періоду проведення Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевірки Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Хмельницькій області на виконання ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 року вирішується в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подачі до суду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача на виконання такого рішення суду.
Крім того, порядок, який визначав строк та порядок сплати страхових внесків за осіб, які отримують щомісячні страхові виплати відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відсутній. Тому підстави для видання припису щодо зобов'язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відомості про отриманні ним щомісячні страхові виплати за період з 14.02.2008 року по 31.12.2010 року відсутні. Період з 26.01.2011 року по 01.05.2017 року не був предметом вказаної перевірки.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 18 липня 2019 року.
Головуючий Совгира Д. І.
Судді Франовська К.С. Кузьменко Л.В.