Справа № 640/4364/19
18 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.
За участю секретаря: Івченка М.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2019 року, суддя Шейко Т.І., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної дміністарції) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом в якому просила визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відмови у наданні будівельного паспорта та поверненню пакета документів, доданих до заяви ОСОБА_1 від 25 січня 2019 року про надання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки розміром 0,0303 га., кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (С/Т "Зоря") для здійснення реконструкції садового будинку та сарая; зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати ОСОБА_2 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки розміром 0,0303 га., кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (С/Т "Зоря") для здійснення реконструкції садового будинку та сарая.
Позовні вимоги позивачка обгрунтувала тим, що належна позивачу на праві приватної власності земельна ділянка за цільовим призначенням відведена для ведення індивідуального садівництва, а тому відповідач безпідставно відмовив у видачі будівельного паспорту на реконструкцію садового будинку, що розташований на земельній ділянці позивача, чим порушено право позивача на забудову земельної ділянки в межах її цільового призначення.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачка звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 12 жовтня 2011 року позивачка придбала у власність земельну ділянку, площею 0,0303 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 .
25 січня 2019 року позивачка звернулась до департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) через Центр надання адміністративних послуг з заявою на видачу будівельного паспорта, з такими документами: ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, тощо), витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно, довідка №47 від 17 листопада 2018 року СТ "Зоря", копія довіреності.
За змістом листа від 04 лютого 2019 року № 53/19/012/27-19 відповідач прийняв рішення про повернення наданих документів позивачу, оскільки зазначені у зверненні наміри не відповідають вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Генеральному плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (частина 3 стаття 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
У силу пункту 2.1 розділу ІІ Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки № НОМЕР_2 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
25 січня 2019 року позивач звернувся до департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) через Центр надання адміністративних послуг з заявою на видачу будівельного паспорта на земельній ділянці, площею 0,0303 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 та належить позивачу на праві приватної власності.
До вказаної заяви також надано такі документи: ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, тощо), витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно, довідка №47 від 17 листопада 2018 року СТ "Зоря", копія довіреності.
Відповідно до пунктів 2.3, 2.4, 2.5 розділу ІІ Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки № НОМЕР_2 , уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.
Як убачається з листа від 04 лютого 2019 року №53/19-012/27-19 відповідач прийняв рішення про повернення наданих документів позивачу, оскільки зазначені у зверненні наміри не відповідають вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Генеральному плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804.
Згідно з пунктом 1.3 розділу І Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки №103, параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".
У силу пункту 2.4 розділу ІІ Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки №103 при вирішенні питання про видачу будівельного паспорту, крім відповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, перевірці підлягає ще і відповідність намірів вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил.
За змістом статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Статтею 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Відповідно до довідки (витягу) з містобудівного кадастру, земельна ділянка позивача, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ділянка 28 а, кадастровий номер НОМЕР_1 , за функціональним призначенням відноситься до території вулиць і доріг.
Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку та витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, цільовим призначенням (використанням) земельної ділянки є ведення індивідуального садівництва.
Відповідно до довідки (витяг) з містобудівного кадастру, фрагмент схеми функціонального зонування території за чинною містобудівною документацією, функціональне призначення за чинною містобудівною документацією земельної ділянки, що належить позивачу - території вулиць і доріг. Зазначені дані, оформлені довідкою (витягом), є невід'ємною частиною Генерального плану міста.
позивач 12 жовтня 2011 року позивач придбав у власність земельну ділянку, площею 0,0303 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 .
Позивач звернувся 25 січня 2019 року до департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) через Центр надання адміністративних послуг з заявою на видачу будівельного паспорта, з такими документами: ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, тощо), витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно, довідка №47 від 17 листопада 2018 року СТ "Зоря", копія довіреності.
За змістом листа від 04 лютого 2019 року № 53/19/012/27-19 відповідач прийняв рішення про повернення наданих документів позивачу, оскільки зазначені у зверненні наміри не відповідають вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Генеральному плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804.
Спірні правовідносини регулюються статтями 19, 41, 55 Конституції України, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"), Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року № 103 (далі - Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки №103), у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У силу зазначених вище приписів позивач звернувся з позовом до суду для оскарження рішення органів державної влади, а саме: Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (частина 3 стаття 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
У силу пункту 2.1 розділу ІІ Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки № НОМЕР_2 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 січня 2019 року року позивач звернувся до департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) через Центр надання адміністративних послуг з заявою на видачу будівельного паспорта на земельній ділянці, площею 0,0303 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 та належить позивачу на праві приватної власності.
До вказаної заяви також надано такі документи: ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, тощо), витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно, довідка №47 від 17 листопада 2018 року СТ "Зоря", копія довіреності.
Відповідно до пунктів 2.3, 2.4, 2.5 розділу ІІ Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки № НОМЕР_2 , уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.
Так, за змістом листа від 04 лютого 2019 року №53/19-012/27-19 відповідач прийняв рішення про повернення наданих документів позивачу, оскільки зазначені у зверненні наміри не відповідають вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Генеральному плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804 (Т.1, арк. 19-20).
Згідно з пунктом 1.3 розділу І Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки №103, параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".
У силу пункту 2.4 розділу ІІ Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки №103 при вирішенні питання про видачу будівельного паспорту, крім відповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, перевірці підлягає ще і відповідність намірів вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил.
За змістом статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Статтею 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Відповідно до довідки (витягу) з містобудівного кадастру, земельна ділянка позивача, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ділянка 28 а, кадастровий номер НОМЕР_1 , за функціональним призначенням відноситься до території вулиць і доріг.
Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку та витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, цільовим призначенням (використанням) земельної ділянки є ведення індивідуального садівництва.
Відповідно до довідки (витяг) з містобудівного кадастру, фрагмент схеми функціонального зонування території за чинною містобудівною документацією, функціональне призначення за чинною містобудівною документацією земельної ділянки, що належить позивачу - території вулиць і доріг. Зазначені дані, оформлені довідкою (витягом), є невід'ємною частиною Генерального плану міста.
Суд першої інстанції вірно звернув увагу, що позивачка як власник земельної ділянки, рішення Київради щодо функціонального призначення належної їй земельної ділянки у встановленому законом порядку не оскаржила.
Та обставина, що відповідно до витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності зазначено цільове призначення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва, колегія суддів вважає не спростовує вже встановленого функціонального призначення земельної ділянки, що вказаний в Генеральному плані міста Києва.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", об'єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини зі спільною планувальною структурою, об'ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою комплексом об'єктів будівництва, що визначаються відповідно до: у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно містобудівної документації на місцевому рівні.
Також суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання позивача на лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 березня 2019 року №7/14.3/3520-19. Зазначений лист не є нормативно-правовим актом, носить лише інформаційний, рекомендаційний чи роз'яснювальний характер та є службовою кореспонденцією.
Отже, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) правомірно відмовив надати позивачу дозвіл (будівельний паспорт) на забудову земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 , оскільки відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 року, земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території вулиць і доріг.
Також відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача видати позивачу будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, площею 0,0303 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ділянка 28а з огляду на вищевикладене, а також з урахуванням того, що дана позовна вимога є похідною.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 року справа № 405/10324/14-а.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Степанюк А.Г.