1/434
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про передачу справи на розгляд іншого адміністративного суду
18 липня 2019 року м. Київ № 754/5553/19
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом
Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої
служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві
про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення штрафу
До Деснянського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі - позивач), адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (надалі - відповідач), адреса: 03056, місто Київ, вулиця Виборзька, будинок 32, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії державного виконавця неправомірними щодо накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві по виконавчому провадженню №5816437;
- скасувати постанову державного виконавця ВП №58164374 від 25 лютого 2019 року про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві у розмірі 5000,00 грн в повному обсязі.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 30 травня 2019 року адміністративна справа №754/5553/19 передана на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 липня 2019 року для розгляду адміністративної справи №754/5553/19 визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкову Н.В.
Вирішуючи питання щодо можливості прийняття матеріалів адміністративної справи №754/5553/19 до свого провадження, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Так, направляючи до Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали адміністративної справи №754/5553/19 Деснянський районний суд міста Києва в своїй ухвалі від 30 травня 2019 року послався на положення статті 20, частини 5 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».
В той же час, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України розмежовується саме предметна юрисдикція адміністративних судів.
Згідно з частиною 2 статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.
А параграф 1 глави 11 Розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України визначає особливості позовного провадження в окремих категоріях справ.
Зокрема, у відповідності до частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 5 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Частиною 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Тобто, діючим законодавством України передбачено можливість оскарження сторонами, іншими учасниками та особами рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо виконання судового рішення до суду, який видав виконавчий документ.
Окружний адміністративний суд міста Києва звертає також увагу й на те, що адміністративним судом, у випадках встановлених законодавством, є й місцеві загальні суди, а не лише окружні адміністративні.
Так, з вбачається з матеріалів справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області оскаржує постанову оскаржує постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального юстиції у місті Києві про накладення штрафу від 25 лютого 2019 року, винесену в рамках виконавчого провадження №58164374 з примусового виконання виконавчого листа №754/3047/17 про зобов'язання Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві поновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 13 грудня 2016 року, виданого Деснянським районним судом міста Києва 23 травня 2018 року.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що вказана справа №754/3047/17 була розглянута Деснянським районним судом міста Києва в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72082261).
Наведене в сукупності свідчить про те, що справа №754/3047/17 була розглянута по суті Деснянським районним судом міста Києва, як адміністративним судом та, в подальшому, видано виконавчий лист, який на теперішній час перебуває на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального юстиції у місті Києві.
Вказані обставини унеможливлюють розгляд даної адміністративної справи Окружним адміністративним судом міста Києва, оскільки виконавчий лист №754/3047/17 виданий Деснянським районним судом міста Києва, як адміністративним, а не Окружним адміністративним судом міста Києва. Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві є стороною виконавчого провадження №58164374 з примусового виконання цього виконавчого листа, зокрема, боржником, та останнім оскаржується рішення органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, ухваленого саме Деснянським районним судом міста Києва, а не Окружним адміністративним судом міста Києва.
При цьому, суд також звертає увагу й на те, що статтею 29 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, пунктом 2 частини 1, передбачений порядок передачі адміністративної справи на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
В той же час, адміністративна справа №754/5553/19 передана на розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва Деснянським районним судом міста Києва з підстав порушення правил предметної, а не територіальної юрисдикції.
Крім того, Окружний адміністративний суд міста Києва також вважає за необхідне зазначити, що предметна підсудність має імперативний характер, порушення правил якої, відповідно до статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Необхідність дотримання правил підсудності також узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практикою Європейського суду з прав людини.
Так, у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року по справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі «Занд проти Австрії» (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з ... питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ...».
З урахуванням зазначеного, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення матеріалів вказаної адміністративної справи на розгляд Деснянського районного суду міста Києва, тобто на розгляд суду, який видав виконавчий документ.
Керуючись частиною 3 статті 27, частинами 1, 5 статті 287, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративну справу № 754/5553/19 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу повернути Деснянському районному суду міста Києва, як адміністративному суду, яким видав виконавчий документ.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Клочкова