ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
15 липня 2019 року м. Київ № 640/5081/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі Головуючого судді Погрібніченка І.М. суддів Літвінової А.В., Шулежка В.П. розглянувши без виклику учасників справи клопотання представника Кабінету Міністрів України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження
за позовом ОСОБА_1
до треті особи:1. Комісії з питань вищого корпусу державної служби, 2. Кабінету Міністрів України 1.Національне агентство України з питань вищого корпусу державної служби 2. ОСОБА_2
провизнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 12.03.2019 року № 4, скасування розпорядження від 27.03.2019 року № 180-р,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про:
- визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань вищого корпусу державної служби, оформленого протоколом від 12.03.2019 року № 4, стосовно конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державної служби геології та надр України, оголошеного на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 року № 46-р "Про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державної служби геології та надр";
- скасування Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 року № 180-р "Про призначення ОСОБА_2 Головою Державною служби геології та надр".
09 липня 2019 року представником Кабінету Міністрів України подано до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Дане клопотання обґрунтовано тим, що характер позовних вимог стосується оскарження рішення Уряду відносно призначення на посаду Голови Державної служби геології та надр, дана посада відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» є посадою, службової особи, що займає особливо відповідальне становище.
Зокрема, відповідач 2 звертав увагу, що вказана посада, відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 6 Закону України «Про державну службу» та пунктів 1,10 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174, віднесена до категорії «А», тобто до посад керівників центральних органів виконавчої влади.
Представник відповідача 2 також зазначив, що розгляд зазначеної справи потребує дослідження значної кількості доказів у справі, зокрема документів наданих Кабінетом Міністрів України та Комісією з питань вищого корпусу державної служби, а також наданням зазначеними органами відповідних пояснень у справі. Також, результати розгляду у зазначеній справі матимуть значний суспільний інтерес та резонанс, оскільки подальшому вплинуть на діяльність центрального органу виконавчої влади діяльність якого розповсюджується на невизначене коло осіб у сфері екології та природних ресурсів, геологічного вивчення та раціонального використання надр, що є стратегічно важливим у сфері держаного управління.
А тому, на думку відповідача 2, розгляд справи № 640/5081/19 необхідно здійснювати саме в порядку загального позовного провадження.
Розглянувши матеріали справи та вказане клопотання відповідача 2, суд зазначає наступне.
Частиною другою та третьою ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У той же час, згідно ч.ч. 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".
У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених ч. 4 ст. 12 КАС України та надають суду право їх розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а наведені представником Кабінету Міністрів України доводи не є такими, які б вказували на існування обставин доцільності розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження.
Як вбачається з поданого клопотання представника відповідача в ньому не наведено доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.
Таке клопотання, з посиланням на п. 6 ч. 1 ст. 12 КАС України, обґрунтовано віднесенням посади Голови Державної служби геології та надр, до посад службової особи, що займає особливо відповідальне становище.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не є службовою особою, яка у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займає відповідальне та особливо відповідальне становище, а її предметом є: визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань вищого корпусу державної служби, оформленого протоколом від 12.03.2019 року № 4, стосовно конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державної служби геології та надр України, оголошеного на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 року № 46-р "Про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державної служби геології та надр" та скасування Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 року № 180-р "Про призначення ОСОБА_2 Головою Державною служби геології та надр".
Вказане в свою чергу спростовує доводи представника відповідача 2 про віднесення даної справи до справ значної складності.
При цьому, відповідно до ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд звертає увагу, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ніяким чином не обмежує процесуальні права учасників справи.
Згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши клопотання представника відповідача 2, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, беручи до уваги п. 20 ч. 1 ст. 4 та ч. 6 ст. 12 КАС України, суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляд в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.
Керуючись статтями 12, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити представнику Кабінету Міністрів України в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Погрібніченко
Судді А.В. Літвінова
В.П. Шулежко