про залишення позовної заяви без руху
16 липня 2019 року м. Київ № 320/3681/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області
до Відкритого акціонерного товариства «Стайки-Керамік»
про про стягнення заборгованості,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Кагарлицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Стайки-Керамік», в якому просить суд стягнути з відповідача на їх користь 52968,28 грн. в рахунок погашення заборгованості по виплаті пільгових пенсій за жовтень, грудень 2017 року, січень - грудень 2018 року та січень-червень 2019 року.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Позивачем всупереч вказаних вимог не зазначено у позовній заяві свою адресу електронної пошти та офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача.
Відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, позивачем всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України не зазначено ні в позовній заяві, ні в окремій заяві про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України «Про судовий збір».
Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривні.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено вимогу майнового характеру, про стягнення з відповідача по справі заборгованості в сумі 52968,28 грн.
Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1921 грн.
При цьому, позивачем, який не входить до визначеного статтею 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI переліку осіб, що звільняються від сплати судового збору, не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору.
Разом з тим, у позовній заяві позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору, обґрунтовуючи це тим, що відсутність коштів не повинні бути перешкодою Кагарлицькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України для доступу до суду.
Згідно з статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Норми вказаних статей встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Тобто, умовою застосування судом положень статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України є такий майновий стан сторони, що суттєво ускладнює або взагалі позбавляє особу можливості оплатити судовий збір.
Водночас, жодних доказів на підтвердження майнового стану позивача та, як наслідок, неможливості сплати ним судового збору, Білоцерківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області до позовної заяви не приєднано.
Тобто, позивачем не надано будь-яких доказів на обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 820/692/17 (К/9901/3468/17).
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративно судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У позовній заяві позивач просить суд стягнути заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень, грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року та січень - червень 2019 року на суму 52968,28 грн.
Відповідно до п.6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що датою, з якої розпочинається перебіг трьохмісячного строку звернення позивача до суду з вимогою про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період є день, який слідує за останнім днем строку, який передбачений для самостійної сплати страхувальником фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, тобто 26 число відповідного місяця.
Отже, звернувшись до суду з позовною заявою, позивачем було пропущено строки звернення до суду з вимогою про стягнення відповідної заборгованості за жовтень, грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року та січень-лютий 2019 року.
Суд наголошує на тому, що позивачем не додано до позовної заяви заяву про поновлення строку звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень, грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року та січень-лютий 2019 року та докази поважності причин його пропуску.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду:
- позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням адреси електронної пошти позивача та офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача;
- власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень, грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року та січень-лютий 2019 року та докази поважності причин його пропуску;
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1921 грн.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву Кагарлицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області до Відкритого акціонерного товариства "Стайки - Керамік" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.