Справа № 308/5234/19
16 липня 2019 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відносно підозрюваної:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м. Ужгород, з середньою спеціальною освітою, не заміжньої, не працюючої, мешканки АДРЕСА_1 , раніше не судиму, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, -
Прокурор Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням в межах кримінального провадження №4201907103000062, про продовження строку домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України одним із запобіжних заходів є домашній арешт.
Як зазначено у ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
За приписами ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Згідно з ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Враховуючи, що прокурор у судове засідання не з'явився, таким чином не виконав свого обов'язку довести обставини, зазначені у клопотанні, не забезпечив явку підозрюваної на розгляд вказаного клопотання, явка якої в судове засідання є обов'язковою, що призводить до затягування розгляду клопотання, а тому є підставою для залишення такого без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відносно підозрюваної ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1