11 липня 2019 року Справа № 915/525/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Ковальжи А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КІВІТ ПЛЮС", вул. 12 Поздовжня, 84, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 36881089)
до відповідача Фізичної особи - підприємця Кондратьєва Андрія Володимировича, АДРЕСА_1 (код ІПН НОМЕР_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Карлсберг Україна" (вул. Пирогівський шлях, 137, м. Київ, 03026; юридична адреса: вул. Василя Стуса, 6, м. Запоріжжя, 69076 (код ЄДРПОУ 00377511)
про стягнення грошових коштів в сумі 40 890, 00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Ткаленко Г.І., довіреність № 1 від 03.07.2019 року;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився
До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "КІВІТ ПЛЮС" з позовною заявою до відповідача Фізичної особи - підприємця Кондратьєва Андрія Володимировича про стягнення заборгованості в розмірі 40 890, 00 грн.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 16.04.2019 року.
У зв'язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. у відпустці, розгляд справи № 915/525/19, призначений на 16.04.2018 року, не відбувся.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.05.2019 року призначено підготовче засідання на 16.05.2019 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.05.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 03.06.2019 року. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Карлсберг Україна".
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.06.2019 року відкладено підготовче засідання по справі на 18.06.2019 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.06.2019 року закрито підготовче провадження у справі № 915/525/19 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 11.07.2019 року.
Відповідач та третя особа явку повноважних представників в судові засідання 16.04.2019 року, 03.06.2019 року, 18.06.2019 року та 11.07.2019 року не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (арк. 30, 92, 96, 169-174). Причини неявки суду не повідомлені.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причини неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача та третьої особи.
В судовому засіданні 11.07.2019 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.
Заяви та клопотання відсутні.
ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
1. Правова позиція позивача.
Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено неналежне виконання відповідачем умов Договору суборенди обладнання № 601 від 11.08.2017 року, відповідно до якого відповідач не повернув майно передане в суборенду, яке за умовами договору вважається втраченим. Посилаючись на приписи ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України та умови договору позивач зазначає, що порушено його права, оскільки майно не повернуто та не відшкодовано його вартість.
2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Правова позиція третьої особи.
В письмових поясненнях (вх. № 9926/19 від 13.06.2019 року) третя особа підтверджує, що між ПрАТ «Карлсберг Україна» та ТзОВ «КІВІТ ПЛЮС» було укладено додаткову угоду № 0929/16 від 30.01.2016 року щодо надання в користування обладнання до договору поставки № 17003/16 від 15.12.2015 року, а також додаткову угоду № 1 від 01.12.2017 року щодо надання в користування обладнання до Договору поставки № 17002/18 від 01.12.2017 року, відповідно до яких було передано торговельне обладнання в користування ТзОВ «КІВІТ ПЛЮС»
Право власності на торговельне обладнання належить ПрАТ «Карлсберг Україна».
Відповідно до вищевказаних договорів ТзОВ «КІВІТ ПЛЮС» несе відповідальність за пошкодження або втрату торговельного обладнання перед ПрАТ «Карлсберг Україна».
Крім того, в вищевказаних договорах зазначено, що передане торговельне обладнання підлягало подальшому наданню ТзОВ «КІВІТ ПЛЮС» в користування суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі та/або ресторанного господарства (надалі - торгові точки), які здійснюють продаж/реалізацію виключно продукції ПрАТ «Карлсберг Україна» кінцевим споживачам.
Так, між ТзОВ «КІВІТ ПЛЮС» та ФОП Кондратьєв А.В. укладено Договір суборенди обладнання № 601 від 11.08.2017 року, відповідно до якого торговельне обладнання, власником якого є ПрАТ «Карлсберг Україна», передано ФОП Кондратьєву А.В. на підставі Актів приймання-передачі обладнання № 2252 від 18.08.2017 року та № 844 від 29.04.2018 року на загальну суму 40 890, 00 грн.
Після закінчення строку дії Договору суборенди обладнання № 601 від 11.08.2017 року торговельне обладнання не було повернуто, відповідно торговельне обладнання не повернуто і власнику торговельного обладнання ПрАТ «Карлсберг Україна».
Також в поясненнях третя особа зазначила, що погоджується з позовними вимогами ТзОВ «КІВІТ ПЛЮС» та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
Між ПрАТ «Карлсберг Україна» (постачальник) та ТзОВ «КІВІТ ПЛЮС» (покупець) було укладено два договори поставки № 17003/16 від 15.12.2015 року та № 17002/18 від 01.12.2017 року (арк. 116-130, 138-154).
Предметом договорів поставки є поставка продукції (пиво, алкогольні та безалкогольні напої, тара, а також інші товари, що виробляються та/або реалізуються постачальником) (п. 1.1 Договорів).
До договорів поставки між ПрАТ «Карлсберг Україна» (постачальник) та ТзОВ «КІВІТ ПЛЮС» (покупець) було укладено додаткові угоди № 0929/16 від 30.01.2016 року щодо надання в користування обладнання до договору поставки № 17003/16 від 15.12.2015 року та додаткову угоду № 1 від 01.12.2017 року щодо надання в користування обладнання до договору поставки № 17002/18 від 01.12.2017 року (арк. 108-115, 131-137).
Відповідно до п. 8 Додаткових угод передане покупцю обладнання підлягає подальшому наданню покупцем в користування суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі та/або ресторанного господарства (далі по тексту - «Торгові точки»), які з використанням цього обладнання здійснюватимуть продаж/реалізацію виключно продукції постачальника кінцевим споживачам. Покупець має право передавати обладнання в тимчасове користування торговим точкам тільки на умовах, аналогічних умовам цієї угоди. У цьому випадку на покупця покладається обов'язок забезпечити використання обладнання в цілях, визначених цією угодою, та здійснювати контроль за цільовим використанням обладнання торговими точками.
На виконання вищевказаних договорів поставки з урахуванням додаткових угод до них між ТзОВ «КІВІТ ПЛЮС» та фізичними особами-підприємцями укладались договори суборенди обладнання.
Так, між ТзОВ «КІВІТ ПЛЮС» (орендар) та ФОП Кондратьєвим А.В. (суборендар) було укладено договір № 601 суборенди обладнання від 11.08.2017 року (акр. 33-36).
Відповідно до п. 11.1 Договору суборенди цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 11.08.2018 року.
Відповідно до п. 11.2 Договору суборенди дія цього договору припиняється у випадку, зокрема, закінчення строку, на який він був укладений.
Договір підписано сторонами та скріплено печаткою позивача.
Умовами договору пролонгації договору не передбачено. Доказів пролонгації договору сторонами суду не подано, а, отже, договір суборенди припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, тобто 11.08.2018 року.
Умовами договору сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1 Договору орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування за плату операційне торговельне обладнання та обладнання для розливу пива, яке надалі іменується «обладнання».
Відповідно до п. 2.2 Договору факт передачі обладнання підтверджується актами прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін. Акти прийому-передачі обладнання в суборенду є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору по закінченню строку суборенди суборендар зобов'язаний повернути орендарю обладнання за актами прийому-передачі.
Відповідно до п. 3.2 Договору в разі припинення дії цього договору з підстав, передбачених п.п. 4.11, 11.2, 11.3, 11.5 цього договору, суборендар зобов'язаний повернути обладнання орендарю за актами прийому-передачі не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту припинення договору.
Відповідно до п. 3.3 Договору факт повернення обладнання з суборенди підтверджується актами прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін. Акти прийому-передачі обладнання з суборенди є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 7.3 Договору у випадку повернення орендарю пошкодженого обладнання або втрати обладнання суборендар відшкодовує орендарю вартість пошкодженого або втраченого обладнання, що вказана у акті прийому - передачі обладнання.
Відповідно до п. 7.5 Договору якщо суборендар не виконує обов'язку щодо повернення обладнання на протязі 30 календарних днів з моменту закінчення терміну дії договору, або з моменту припинення договору з підстав, передбачених п.п. 4.11, 11.2, 11.3, 11.5 цього договору, майно вважається втраченим та суборендар зобов'язується сплатити орендарю вартість обладнання, що вказана у акті приймання-передачі обладнання.
На виконання умов договору суборенди ТзОВ «КІВІТ ПЛЮС» (орендар) передав, а ФОП Кондратьєв А.В. (суборендар) прийняв обладнання на загальну суму 40 890, 01 грн., про що між сторонами складено та підписано Акти приймання-передачі обладнання (арк. 37-38), а саме:
- акт приймання-передачі обладнання № 2252 від 18.08.2017 року на суму 31 790, 00 грн.;
- акт приймання-передачі обладнання № 844 від 29.04.2018 року на суму 9 100, 01 грн.
Акти підписано сторонами та скріплено печаткою позивача.
01.08.2018 року позивачем ТзОВ «КІВІТ ПЛЮС» на адресу відповідача ФОП Кондратьєва А.В. було направлено лист № 41, в якому позивач просив погасити заборгованість та повернути обладнання, яке передане у користування відповідно до Акту приймання-передачі (арк. 39). Факт направлення листа № 41 від 01.08.2018 року підтверджується копією опису вкладення та поштовою накладною (арк. 40-41).
Доказів надання відповідачем відповіді на вказаний лист суду не надано.
Позивач, керуючись умовами договору, вказує, що майно з суборенди не повернуто, що є підставою для звернення до суду із позовом про відшкодування вартості вказаного майна, оскільки останнє за умовами договору вважається втраченим. Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини сторін, що виникли на підставі договору суборенди обладнання № 601 від 11.08.2017 року врегульовано нормами параграфу 5 глави 30 ГК України та параграфу 1 глави 58 ЦК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Відповідно ст. 188 ГК України встановлений порядок зміни та розірвання господарських договорів. Відповідно до якого зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
За змістом ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ст. 772 ЦК України наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом вище, ТзОВ «КІВІТ ПЛЮС» (орендар) передав, а ФОП Кондратьєв А.В. (суборендар) прийняв обладнання на загальну суму 40 890, 01 грн., про що між сторонами складено та підписано акти приймання-передачі обладнання (арк. 37-38).
Договір № 601 суборенди обладнання від 11.08.2017 року припинив свою дію 11.08.2018 року, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Як визначено умовами п. 3.1, п. 3.2 договору оренди, в разі припинення дії цього договору з підстав закінчення строку, на який він був укладений, суборендар зобов'язаний повернути обладнання орендарю за актами прийому-передачі не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту припинення договору.
Станом на день розгляду справи суду не подано доказів повернення відповідачем позивачу майна, переданого в суборенду (не подано належним чином складених та підписаних сторонами в порядку п. 3.3 договору актів приймання-передачі майна).
В силу умов п. 7.5 договору якщо суборендар не виконує обов'язку щодо повернення обладнання на протязі 30 календарних днів з моменту закінчення терміну дії договору, майно вважається втраченим та суборендар зобов'язується сплатити орендарю вартість обладнання, що вказана у акті приймання-передачі обладнання.
Враховуючи, що відповідачем ФОП Кондратьєвим А. В. (суборендар) не повернуто передане в орендне користування майно, в силу умов п. 7.5 договору майно вважається втраченим, що зумовлює виникнення у відповідача (суборендаря) обов'язку сплатити позивачу (орендарю) вартість обладнання, що вказана у акті приймання-передачі обладнання. Суду не подано доказів виконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку, передбаченого п. 7.5 договору, як щодо повернення майна, так і щодо сплати орендарю вартості обладнання, що вказана у актах приймання-передачі обладнання (загальна сума 40 890, 01 грн.), як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми в розмірі 40 890, 00 грн., яка є предметом спору та розглядається судом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем умов договору суборенди обладнання № 601 від 11.08.2017 року, який в силу ст. 629 ЦК України є обов'язковим до виконання, порушує права позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.
Отже, позов є обґрунтованим, підставним та підлягає задоволенню.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Судовий збір в розмірі 1 921, 00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відповідача Фізичної особи - підприємця Кондратьєва Андрія Володимировича, АДРЕСА_1 (код ІПН НОМЕР_1 ) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "КІВІТ ПЛЮС", вул. 12 Поздовжня, 84, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 36881089):
- 40 890, 00 грн. (сорок тисяч вісімсот дев'яносто грн. 00 коп.) - заборгованості;
- 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 17.07.2019 року.
Суддя Е.М. Олейняш