08 липня 2019 року Справа № 915/1276/19
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Берко О.В.,
представника позивача: Гевко А.В. - ордер КС №377947 від 15.05.2019;
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Оранж Оіл”
(юридична адреса: 03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.77-А, нежиле приміщення БН;
адреса для листування: 03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.77-А),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “КАЛИНА-2000”
(юридична адреса: 54003, м.Миколаїв, вул.2 Слобідська, буд.2, кв.7),
про: стягнення заборгованості в розмірі 609051,28 грн, -
25.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю “Оранж Оіл” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №23.04.2019-1/3 від 23.04.2019, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КАЛИНА-2000” заборгованість у розмірі 609051,28 грн, з яких: 484206,0 грн основного боргу, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору поставки нафтопродуктів №ОО-01/12/19 від 19.12.2018, 36857,21 грн пені, 72630,90 грн штрафу, 15357,17 грн процентів за користування чужими коштами.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення приписів чинного законодавства та умов Договору поставки нафтопродуктів №ОО-01/12/19 від 19.12.2018 відповідач не здійснив оплату за товар у повному обсязі. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору позивачем також нараховані пеня, штраф та проценти за користування чужими коштами.
Ухвалою суду від 02.05.2019 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Суддя Мавродієва М.В. у період з 13.05.2019 по 26.05.2019 перебувала у щорічній додатковій відпустці та у період з 27.05.2019 по 29.05.2019 перебувала у відрядженні.
Ухвалою суду від 30.05.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 18.06.2019.
18.06.2019 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 08.07.2019.
Відповідач не скористався наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник відповідача у судові засідання 18.06.2019 та 08.07.2019 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п.1) ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 08.07.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
19.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Оранж Оіл” (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “КАЛИНА-2000” (покупець, відповідач у справі) укладено Договір поставки нафтопродуктів №ОО-01/12/19 (надалі - Договір поставки), згідно п.1.1., якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти й оплатити нафтопродукти (далі - товар) в порядку та на умовах передбачених договором.
У відповідності до п.1.2. Договору поставки кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість товару узгоджується сторонами шляхом подання покупцем за допомогою електронної пошти заявок постачальникові та виставлення постачальником рахунків-фактур покупцеві.
Відповідно до п.3.9. Договору поставки постачальник зобов'язується здійснити поставку товару протягом трьох календарних днів з моменту отримання 100% попередньої оплати партії товару, якщо інше не передбачено умовами договору додаткової угоди до договору. У випадку поставки на умовах FCA - станція або пункт відправлення, якщо транспортування організовується покупцем, поставка здійснюється по факту надання транспортного засобу під завантаження.
Згідно п.3.10. Договору поставки постачальник зобов'язаний разом з товаром надати покупцеві товарно-транспортні накладні та видаткові накладні оформленні згідно вимог чинного законодавства України.
У відповідності до п.5.1. Договору поставки покупець зобов'язується оплатити товар (партію товару) на умовах 100% попередньої оплати протягом трьох робочих днів з моменту отримання рахунку-фактури, якщо інше не передбачено в додатковій угоді до договору.
Відповідно до п.5.4. Договору поставки датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2018 але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань передбачених договором (п.8.1. Договору поставки).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки позивачем у січні 2019 року було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2353106,0 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: №83 від 25.01.2019 на суму 946817,0 грн; №87 від 28.01.2019 на суму 706465,0 грн; №88 від 28.01.2019 на суму 699824,0 грн та товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти): №Р83 від 25.01.2019; №27 від 28.01.2019; №28 від 28.01.2019.
Відповідач в свою чергу на підставі виставлених рахунків на оплату, а саме: №49 від 25.01.2019 на суму 946817,0 грн; №54 від 28.01.2019 на суму 706465,0 грн; №55 від 28.01.2019 на суму 699824,0 грн, здійснив часткову оплату за поставлений йому товар позивачу у сумі 1868900,0 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №9 від 25.01.2019 на суму 195000,0 грн; №10 від 25.01.2019 на суму 195000,0 грн; №11 від 25.01.2019 на суму 195000,0 грн; №12 від 25.01.2019 на суму 172000,0 грн; №15 від 28.01.2019 на суму 185000,0 грн; №14 від 28.01.2019 на суму 185000,0 грн; №16 від 28.01.2019 на суму 185000,0 грн; №18 від 28.01.2019 на суму 185000,0 грн; №19 від 28.01.2019 на суму 185000,0 грн; №20 від 28.01.2019 на суму 186900,0 грн. Решта заборгованості за отриманий товар у сумі 484206,0 грн (2353106,0 грн - 1868900,0 грн) залишилась відповідачем не сплаченою.
14.03.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією №14.03.2019-1/1 щодо сплати заборгованості за Договором поставки нафтопродуктів №ОО-01/12/19, в якій просив перерахувати на його розрахунковий рахунок заборгованість у сумі 587401,28 грн. В матеріалах справи містяться докази направлення зазначеної претензії відповідачу (а.с.44-47, 48, 49, 50, 51).
Вказану претензію залишено відповідачем без відповіді та задоволення.
Оскільки, відповідач оплату за отриманий ним товар по Договору поставки нафтопродуктів №ОО-01/12/19 від 19.12.2018 в розмірі 484206,0 грн не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом.
Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
На день розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення боргу за поставлений йому товар у сумі 484206,0 грн.
Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо оплати за поставлений йому товар по Договору поставки нафтопродуктів №ОО-01/12/19 від 19.12.2018 в сумі 484206,0 грн, відповідач, у порушення приписів ст.ст.73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують належне виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки товару, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення боргу по оплаті за поставлений товар за Договором поставки нафтопродуктів №ОО-01/12/19 від 19.12.2018 в сумі 484206,0 грн є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до п.6.2. Договору поставки у випадку порушення покупцем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором і відповідними додатками до нього, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору.
Згідно п.6.3. Договору поставки у випадку якщо термін прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 10 календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 15% від суми заборгованості, протягом 3-х днів з дня одержання відповідної письмової вимоги постачальника.
Частиною 1 ст.229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України).
На підставі п.6.2., 6.3. Договору поставки позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 26.01.2019 по 15.04.2019 у сумі 36857,21 грн та 15% штрафу у сумі 72630,90 грн.
Згідно п.6.4. Договору поставки за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов договору постачальник має право стягнути з покупця проценти за користування чужими коштами в розмірі 15% річних від неоплаченої вартості товару.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі п.6.4. Договору поставки та ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими коштами за період з 26.01.2019 по 15.04.2019 у сумі 15357,17 грн.
Розрахунки пені, штрафу та 15 % річних відповідачем не заперечені.
Перевіривши розрахунки пені, штрафу та 15 % річних суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені, штрафу та 15 % річних обґрунтованими та арифметично вірними.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КАЛИНА-2000” (54003, м.Миколаїв, вул.2 Слобідська, буд.2, кв.7, код ЄДРПОУ 41308132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оранж Оіл” (03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.77-А, нежиле приміщення БН, код ЄДРПОУ 40083098) 484206,0 грн основного боргу, 36857,21 грн пені, 72630,90 грн штрафу, 15357,17 грн - 15% річних та 9135,77 грн судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне судове рішення складено 17 липня 2019 року.
Суддя М.В. Мавродієва