Справа № 463/3989/19
Провадження № 2-о/463/72/19
11 липня 2019 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Мармаша В.Я.
за участю секретаря с/з Заставній С.Л.
представника заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису,
ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, просила видати обмежувальний припис строком на 6 (шість) місяців із застосуванням до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заходів тимчасового обмеження його прав та покладенням на нього наступних обов'язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_2 ; заборона наближатися на відстань 100 метрів до місця проживання (перебування), інших місць частого відвідування ОСОБА_2 ; заборона вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_2 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб; заборона переслідувати ОСОБА_2 та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона чинити перешкоди у користуванні майном, що є об'єктом спільної сумісної власності та користуватися майном, що є особистою приватною власністю ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви покликається на те, що ОСОБА_2 , проживає разом зі своєю дочкою та своїм внуком ОСОБА_3 , який також є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Протягом останніх років стосунки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 погіршились, що призвело до систематичного знущання стосовно ОСОБА_2 . Зокрема, відносно ОСОБА_2 здійснюється фізичне та психологічне насильство ОСОБА_3 . У зв'язку з чим звернулися до суду з проханням видати обмежувальний припис.
В судовому засіданні представник заявника підтримала вимоги викладені в заяві, надала пояснення, аналогічні до викладених у заяві про видачу обмежувального припису та просила таку задоволити.
Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання жодного разу не прибув, про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що заява про видачу обмежувального припису підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з положеннями п. 8 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема: дід (баба) та онук (онука)
Положеннями ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 та п. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону, до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.
Положеннями ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, зокрема: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Судом встановлено, що ОСОБА_2 проживає разом зі своєю дочкою та своїм внуком ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 .
Як вбачається із матеріалів справи, заявник неодноразово зверталась із заявами до Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області, у зв'язку із чим ОСОБА_3 шість разів притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КупАП (Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування).
Таким чином, суд вважає доведеним факт, що ОСОБА_3 вчиняє домашнє насильство відносно ОСОБА_2 , є високим вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту до кривдника необхідно застосувати обмежувальний припис.
З врахуванням практики Європейського Суду з прав людини, суд вважає, що вжиті заявником розумні заходи для її захисту та покарання винного не надали очікуваного результату, а тому обмежувальний припис є належним та допустимим способом захисту прав заявника.
Суд погоджується із доводами заявниці, що саме наведені нею у заяві заходи обмежувальних приписів будуть забезпечувати дієвий та ефективний захист від кривдника, у зв'язку з чим заява підлягає до задоволення у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
ухвалив :
заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису - задовольнити.
Видати обмежувальний припис, яким заборонити ОСОБА_3 , протягом шести місяців:
перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_2 ;
наближатися на відстань 100 метрів до місця проживання (перебування), інших місць частого відвідування ОСОБА_2 ;
вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_2 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб;
переслідувати ОСОБА_2 та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
заборонити чинити перешкоди у користуванні майном, що є об'єктом спільної сумісної власності та користуватися майном, що є особистою приватною власністю ОСОБА_2
Допустити рішення суду до негайного виконання. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Повідомити про прийняте рішення Личаківський відділ поліції ГУ НП у Львівській області та Личаківську районну адміністрацію Львівської міської ради для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя: В.Я. Мармаш