Справа № 461/5078/19
Провадження № 1-кс/461/6076/19
16.07.2019 року.
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засіданні ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , про продовження строку тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малий Дорошів Жовківського району Львівської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, не працює,
у кримінальному провадженні № 12019140000000401 ч. 3 ст. 189 Кримінального кодексу України, -
15 липня 2019 року до суду надійшло клопотання слідчого, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні вимагання, тобто у вимозі передачі чужого майна, вчиненого з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із застосуванням насильства, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 Кримінального кодексу України.
Слідчий зазначає, що строк тримання під вартою підозрюваного завершується 22 липня 2019 року. Ризики, зазначені в ухвалі слідчого судді про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились, оскільки ОСОБА_5 може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватим ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна і це може стимулювати підозрюваного до втечі, може перетнути, в тому числі й незаконно, державний кордон України, що унеможливить прийняття законного рішення у розумні строки;
- незаконно впливати потерпілого, свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування, з метою надання ним неправдивих показань, зміни показів;
- спотворити речові докази або інші предмети, що на пряму або опосередковано можуть вказувати на причетність ОСОБА_5 , а також інших осіб до вчиненого кримінального правопорушення;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий також зазначає, що у разі визнання винуватим ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, із конфіскацією майна, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого злочину проти власності.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили задовольнити.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання слідчого щодо продовження строку тримання під вартою заперечили. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, просили суд змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки на утриманні підозрюваного є неповнолітні діти. Захисник вважає, що дії ОСОБА_5 неправильно кваліфіковані слідчим. Ризики, про які зазначено у клопотанні, сторона захисту вважає недоведеними належними та допустимим доказами. Просив врахувати, що потерпілий раніше був засуджений за шахрайство.
Вирішуючи клопотання слідчого, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України мета застосування запобіжного заходу визначена як забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також як запобігання спробам, вчинити інші незаконні дії, в т.ч. переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Проаналізувавши наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий підтверджує доводи клопотання, суд вважає що вони свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 Кримінального кодексу України, про що в матеріалах кримінального провадження наявні вагомі докази, зокрема:
- дані протоколів допиту потерпілого ОСОБА_7 , щодо обставин вчинення кримінального правопорушення;
- дані протоколів огляду грошових купюр від 26 квітня 2019 року та 11 травня 2019 року;
- дані протоколу ідентифікації та помічення несправжніх (імітаційних) засобів від 22 травня 2019 року;
- дані протоколу обшуку від 22 травня 2019 року по вул. Івасюка у м. Винники, поблизу магазину «АТБ»;
- дані протоколу пред'явлення особи до впізнання по фотознімкам від 25 квітня 2019 року;
- дані протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_5 від 22 травня 2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчим та прокурором у кримінальному провадженні у повному обсязі доведене продовження існування певних ризиків, встановлених ухвалою слідчого судді про обрання запобіжного заходу.
Так, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування, маючі на меті надання останніми неправдивих показань. Про існування вказаного ризику свідчить характер і спосіб вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному, а також той факт, що злочин вчинений із погрозами застосуванням насильства та застосуванням такого. Крім того, слідчий суддя враховує, що на даний час особи, які вчиняли разом з ОСОБА_5 дане кримінальне правопорушення, переховуються від органу досудового розслідування.
Судом береться до уваги надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а і для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Діяння, яке інкримінується ОСОБА_5 , відноситься до тяжкого злочину проти власності. Згідно з санкцією статті, у разі визнання його винуватим, він може бути позбавлений волі на строк до десяти років з конфіскацією майна.
Наведений вище ризик разом із суворістю можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним може схилити його також і до втечі.
Слідчий суддя вважає неспроможною позицію сторони захисту щодо відсутності доказів на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливості підозрюваного впливати на потерпілого та свідків, а також переховування від слідства та суду. Існування високої ймовірності порушення ОСОБА_5 своїх процесуальних обов'язків викликає необхідність вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і запобіжного заходу.
Незгода сторони захисту з кваліфікацією діяння, у вчинення якого підозрюється ОСОБА_5 , не є підставою для зміни запобіжного заходу на більш м'який, оскільки така кваліфікація є попередньою та може бути змінена органом досудового розслідування чи прокурором у судовому провадження.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що інші запобіжні заходи з об'єктивних причин не забезпечать законослухняну поведінку підозрюваного. Слідчий суддя також враховує, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Слідчий суддя бере до уваги, що діяння, у якому підозрюється ОСОБА_5 , було вчинене із застосуванням насильства, тому підозрюваному розмір застави в порядку, передбаченому ст.ст. 182-183 КПК України, не визначається.
З урахуванням викладеного, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на два місяці.
Керуючись ст.ст. 371-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на два місяці - до 15 вересня 2019 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1