17 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/6928/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Ільчишин Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Борсук С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 31 травня 2019 року (прийняте суддею Чишієм С.С. о 16:34 год. у м. Любомлі) в адміністративній справі № 163/755/19 за позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
У квітні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Любомльського районного суду Волинської області із цим позовом та просила скасувати постанову Волинської митниці ДФС в справі про порушення митних правил від 10.04.2019 за № 0732/20500/19, якою її визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України (далі - МК України), і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що оскаржувана постанова прийнята за відсутності доказів, які б підтверджували її вину у вчиненні правопорушення, без урахування всіх обставин справи.
Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 31 травня 2019 року позов задоволено.
Не погодившись із цим рішенням, його оскаржила Волинська митниця ДФС, яка вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, не надано належної оцінки наданим митницею доказам та неповно з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Тому, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судом, митне оформлення легкового автомобіля марки «Рено Меган Сценік», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , здійснене 25.05.2018 посадовою особою митного поста «Луцьк» Волинської митниці ДФС за поданою декларантом (митним брокером) ТзОВ «Бразерс Плюс» ОСОБА_3 митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205090/2018/039387.
Згідно рахунку-фактури (документа під назвою «PVM Saskaita Faktura») № PAJA 129696 від 21.05.2018 вартість транспортного засобу становить 3300 євро, його продавцем виступав «UAB Gelgotos Transportas», отримувачем - ОСОБА_2 .
За митне оформлення цього автомобіля при його митній вартості у 110 228,03 грн було нараховано та сплачено 40 802,11 грн митних платежів. При цьому, митна вартість транспортного засобу визначалась за шостим (резервним) методом.
Згодом Державною фіскальною службою України отримано запит литовських митних органів від 15.11.2018 про підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортних засобів, серед яких також був «Рено Меган Сценік», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
18.12.2018 документи литовських митних органів надіслано Волинській митниці ДФС для проведення перевірки.
Відповідно до експортної митної декларації Литовської Республіки MRN за №18LTKC0100EK062077, рахунку-фактури (документа під назвою «PVM Saskaita-Faktura») серії GA № 2018-00964 від 23.05.2018, касового ордера (документа під назвою «Kasos Pajamu Orderis») серії AA № 100018167 від 23.05.2018 автомобіль «Рено Меган Сценік» був проданий компанією «UAB Gelgotos Transportas» громадянину ОСОБА_5 за ціною 5740 євро.
З огляду на різницю у вартості транспортного засобу, заявленої і прийнятої під час митного оформлення стосовно литовської експортної митної декларації, різниця розміру митних платежів становить 20 967,83 грн, що визначено службовою запискою УАМП Волинської митниці.
19.02.2019 інспектор Волинської митниці ДФС склав щодо ОСОБА_2 протокол про порушення митних правил № 0732/20500/19 за ознаками статті 485 МК України.
У протоколі зазначено, що ОСОБА_2 через декларанта (митного брокера) ТзОВ «Бразерс Плюс» ОСОБА_6 під час митного оформлення автомобіля «Рено Меган Сценік» вчинила дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 20 967,83 грн, тобто заявила в митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості самого товару, та надала з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.
10.04.2019 на підставі цього протоколу заступник начальника Волинської митниці Герман В.М. виніс оскаржувану постанову, якою визнав ОСОБА_2 винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України, згідно змісту протоколу № 0732/20500/19 і наклав на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, що становить 62 903,49 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною, ОСОБА_2 оскаржила її до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що постанова про адміністративне правопорушення винесена за невідповідності обставин, викладених у ній, фактичним обставинам справи; вина позивача відповідачем не доведена, а тому відповідач безпідставно притягнув позивача до адміністративної відповідальності.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.
Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Зі змісту цієї норми видно, що склад порушення, передбаченого статтею 485 МК України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.
Відповідно до частини першої статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 486 МК України, щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил згідно ст. 489 МК України зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 334 МК України з метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.
Порядок переміщення транспортного засобу через митний кордон врегульовано Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 7 Правил власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів: що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; митної декларації - у разі потреби; ВМД (у разі транзиту ТЗ, нового або знятого з обліку в реєстраційному органі, через митну територію України); що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні); паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо; довідки про ідентифікаційний номер громадянина (за наявності).
З наданих митним брокером ТзОВ «Бразерс Плюс» ОСОБА_6 . Волинській митниці ДФС пояснень (а.с. 41 зворот) видно, що вона займалася митним оформленням автомобіля «Рено Меган Сценік», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , а саме: виготовляла і подавала декларацію ІМ40ДЕ № UA205090/2018/039387 з супроводжуючими документами. Документи їй надавав перевізник ОСОБА_7 , який діяв на підставі довіреності. Безпосередньо з власницею автомобіля ( ОСОБА_2 ) не спілкувалась.
Згідно митної декларації типу ІМ40ДЕ № UA205090/2018/039387 одержувачем товару був ОСОБА_7 , уповноважений позивачем на підставі довіреності від 22.05.2018. Цим дорученням позивачка уповноважила ОСОБА_7 на вчинення ним законних дій щодо представництва її інтересів під час купівлі автомобіля та здійснення, в тому числі, митного оформлення.
Доказів протиправної змови повіреного та позивача на неправомірне зменшення розміру митних платежів при винесені оскаржуваної постанови та вході розгляду даної справи не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України.
Враховуючи встановлені в справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок відповідача в оскаржуваній постанові про те, що позивач заявила в митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів та надала з цією метою органу доходів і зборів документи, що містили недостовірні відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, що призвело до ухилення від сплати митних платежів, є недоведеними.
У відповідності до пункту першого частини першої статті 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або припинення провадження у справі про порушення митних правил є відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил, а згідно пункту третього частини першої статті 531 МК України такою підставою є невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність події адміністративного правопорушення та про відсутність в діях позивача ознак порушення митних правил (адміністративного правопорушення), передбаченого статті 485 МК України, а також про невідповідність висновків, що містяться в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, що згідно пунктів першого, третього частини першої статті 531 МК України є підставою для скасування оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил.
Крім цього, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що митне оформлення транспортного засобу проведено відповідно до декларації ІМ40ДЕ № UA205090/2018/039387, у якій митна вартість автомобіля визначена за 6 (резервним) методом.
У порядку статті 55 МК України митниця коригування митної вартості транспортного засобу, в тому числі із застосуванням основного методу (за ціною договору), не проводила, відповідне рішення в матеріалах справи відсутнє.
Відтак самостійне визначення управлінням адміністрування митних платежів Волинської митниці розміру таких платежів на підставі документів, що були отримані від литовських митних органів, не відповідає положенням МК України щодо процедури коригування такої вартості, через що відповідна службова записка є недопустимим доказом.
Оскільки визначення розміру митних платежів прямо впливає на розмір штрафу за порушення митних правил, є підстави для висновку про неповноту і необ?єктивність провадження в справі про порушення митних правил.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Любомльського районного суду Волинської області від 31 травня 2019 року в адміністративній справі № 163/755/19 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Постанова складена у повному обсязі 17 липня 2019 року.