17.07.2019 м. Дніпро Справа № 904/164/19
Суддя Центрального апеляційного господарського суду Чередко А.Є.
розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про відвід судді Паруснікова Ю.Б. від розгляду апеляційної скарги Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2019 (суддя Красота О.І.) у справі № 904/164/19
за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 265 225,67 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2019р. у справі №904/164/19 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Криворізька міська рада звернулась до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2019 р, по справі № 904/164/19 та постановити нове рішення, яким задовільнити позовні вимоги Криворізької міської ради до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку за періоди з 01.05.2017 до 19.12.2017 та з 01.01.2018 до 24.07.2017 у загальному розмірі 225 275,61 грн та пеню за період з 01.07.2017 до 31.12.2018 у загальному розмірі 39 950, 06 грн в повному обсязі.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2019р. у справі № 904/164/19 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.06.2019 року.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2019 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 08.07.2019 року.
08.07.2019 року у судовому засіданні по справі оголошено перерву до 15.07.2019 року.
15.07.2019 року Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" подано заяву про відвід судді Паруснікову Ю.Б. від розгляду справи № 904/164/19.
Заява мотивована тим, що 08.07.2019 під час судового засідання суддею-членом колегії Парусніковим Ю.Б. представнику відповідача було поставлено питання щодо того, яке значення для розгляду даної справи мають висновки, зроблені судами раніше під час розгляду спорів за участю Криворізької міської ради та громадянина ОСОБА_1 (матеріали цих справ не були залучені до справи № 904/164/19, будь-які посилання/пояснення щодо них у матеріалах справи №904/164/19 відсутні). Крім того, суддя Парусніков Ю.Б. висловив позицію щодо того, що у цих справах судами вже зроблено висновки, які підтверджують правову позицію позивача у даній справі.
11.07.2019, в процесі підготовки до наступного судового засідання у даній справі, призначеного на 15.07.2019, представник відповідача ознайомився з розміщеними у відкритому доступі судовими рішеннями у справах за участю Криворізької міської ради та фізичної особи-підприємця Штефана В.О., та з урахуванням обставин, що мали місце у судовому засіданні 08.07.2019, виявив, що існують передбачені законом підстави для відводу судді Паруснікова Ю.Б. від розгляду даної справи.
Під час судового засідання 08.07.2019 ОСОБА_2 почав ставити представникам відповідача питання, які не стосуються предмету спору - щодо того, як представники відповідача оцінюють та можуть прокоментувати висновки судів у судових спорах за участю Криворізької міської ради та ОСОБА_3 . У матеріалах справи будь-які відомості про ці спори відсутні, відтак представникам відповідача про ці справи нічого відомо не було.
Таким чином, представник відповідача повинен був на вимогу судді Паруснікова Ю.Б. надати без належної підготовки та ознайомлення з вказаними справами, пояснення щодо них. Зазначає, що преставники позивача, присутні у засіданні 08.07.2019, були обізнані з даними справами (підтверджується записом судового засідання), а тому, на відміну від представників відповідача, змогли надати суду свої відповідні пояснення щодо їх суті. Отже, внаслідок поведінки судді сторони були поставлені у неоднакове становище при обгрунтуванні своєї позиції під час апеляційного розгляду справи, що свідчить про упередженість судді Паруснікова Ю.Б.
Крім того, з висловлювань судді Паруснікова Ю.Б. було очевидно, що він підтримує висновки судів у цих справах, зроблені на користь Криворізької міської ради, що також свідчить про відсутність об'єктивності з боку судді.
Також 11.07.2019 представник відповідача з відкритих даних реєстру судових рішень виявив, що суддя Парусніков Ю.Б. був членом колегії суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, яка розглядала вказані справи за участю Позивача та ОСОБА_3 (справи №904/9682/13, 904/3615/14 та 904/9718/13). У вказаних справах іншою стороною у справі ОСОБА_3 (відповідач) неодноразово подавалися клопотання про відводи Паруснікова ОСОБА_4 .Б., з посиланнями на те, що суддя висловлював активну позицію у справах на користь Криворізької міської ради та переконував інших членів колегії у необхідності прийняття рішень на користь Криворізької міської ради.
Представник позивача проти заявленого відводу заперечував.
Згідно з приписами частини другої та третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі - головуючий суддя - Білецька Л.М. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А. дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв'язку з чим 15.07.2019р. постановила ухвалу про передачу справи для вирішення питання про відвід в порядку, визначеному ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.07.2019 вирішення питання про відвід у справі № 904/164/19 передано на розгляд судді Чередка А.Є.
16.07.2019р. представником відповідача подано заяву про відкликання заяви про відвід судді Паруснікова Ю.Б. від розгляду справи № 904/164/19, яка не може бути задоволена з огляду на норми ГПК України, які не передбачають правових наслідків у вигляді припинення розгляду заяви про відвід у зв'язку з відкликанням заявником цієї заяви чи відмови від неї після передачі заяви судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Розглянувши доводи заяви про відвід судді Паруснікова Ю.Б. від розгляду апеляційної скарги Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2019р. у справі № 904/164/19, суд приходить до висновку про її необґрунтованість з огляду на наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Приписами частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини тринадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Реалізації цих гарантій слугує запровадження в національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду. Такими є, зокрема, встановлені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі судді в розгляді справи (стаття 36 Господарського процесуального кодексу України).
Так, згідно з частиною першою статті 35 Господарського процесуального кодексу України:
1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частини третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (Рішення ЄСПЛ у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 Рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23 закріплені базові принципи регламентації поведінки суддів.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно з пп. 2.1-2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів застосування принципу об'єктивності полягає в тому, що:
при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів;
поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів;
суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах;
перед розглядом справи (про який відомо, що він відбудеться, або це тільки передбачається) суддя утримується від будь-яких коментарів, що могли б з огляду на розумну оцінку ситуації якимось чином вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання;
суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
З наведених в заяві про відвід судді Паруснікова Ю.Б. від розгляду даної справи обставин, які викликають у заявника сумніви у необ'єктивності та неупередженості вказаного судді, вбачається, що вони зводяться виключно до з'ясування правової позиції судів з розгляду спорів у справах за участю Криворізької міської ради до Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича, тобто стосуються виконання суддею Парусніковим Ю.Б. своїх професійних обов'язків.
Згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, викладені у відводі обставини, пов'язані із необізнаністю представників відповідача щодо поставлених суддею в процесі засідання питань, не є підставою для відводу судді Паруснікова Ю.Б. від розгляду даної справи у розумінні наведених приписів частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України та є лише припущеннями щодо упередженості судді Паруснікова Ю.Б. при розгляді справи.
Таким чином, з аналізу доводів заявника в заяві про відвід та норм чинного Господарського процесуального кодексу України, що регулюють вказані питання, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про відвід судді Паруснікова Ю.Б. від розгляду справи № 904/164/19 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя А.Є. Чередко