36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
05.07.2019 Справа № 917/139/19
м.Полтава
за позовною заявою Фізичної особи - підприємця Багмут Д.С., АДРЕСА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_2 )
до Головного управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Полтавської області, вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039
ІІІ особа Кременчуцька районна державна адміністрація Полтавської області, вул.Соборна,14/23, м. Кременчук, Полтавська область, 39000
про поновлення договору оренди землі, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 01.12.2011
Суддя Кльопов І.Г.
Секретар судового засідання Мацко О.В.
Представники сторін у судове засідання не з"явився
Обставини справи
25.01.2019 до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява від Фізичної особи - підприємця Багмута Д .С. до Головного управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Полтавської області про:
1) визнання поновленим договору оренди земельної ділянки площею 11,3892 га кадастровий номер 5322481700:06:000:0241 від 01.12.2011 року укладений між Кременчуцькою районною державною адміністрацією та Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою Багмут Дмитро Степанович , зареєстрований у Відділі Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 16 січня 2012 року за № 9532240004000782, строком на 7 (сім) років з моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
2) визнання укладеною з моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 01.12.2011 року зареєстрованого у Відділі Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 16 січня 2012 року за N» 532240004000782 наступного змісту: (текст Додаткової угоди згідно прохальної частини позовної заяви).
В обґрунтування позову позивач вказує на те, що відповідачем було порушено переважне право позивача, як добросовісного орендаря, на поновлення договору оренди землі
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.02.2019 порушено провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Проведення підготовчого засідання призначено на 06.03.2019
Відповідач у відзиві на позов від 22.02.2019 за вхід. №1793 проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що позивачем не надано Витягу з нормативно-грошової оцінки, відсутній проект додаткової угоди та будь-які докази фактичного користування земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди землі. Крім того, позивачу було направлено лист-заперечення у поновленні договору оренди землі в місячний термін після його закінчення. Також у додаткових поясненнях від 18.04.2019 вхід. №4076 відповідач зазначає про зміну земельної ділянки та кадастрового номеру.
Ухвалою від 16.05.2019 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив її до судового розгляду по суті на 06.06.2019.
Ухвалою від 06.06.2019 розгляд справи відкладено на 18.06.2019. Ухвалою від 18.06.2019 розгляд справи відкладено на 05.07.2019.
05.07.2019 за вхід. №6916 від позивача надійшло клопотання про повернення справи до стадії підготовчого провадження.
В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що провадження у даній справі слід зупинити до набрання законної сили рішенням суду по справі №536/824/19, що розглядається в Кременчуцькому районному суді Полтавської області, проте зупинити провадження у справі можливо лише на стадії підготовчого провадження. Позивач вважає, що поява обставин, які не були відомі учасникам справи на стадії підготовчого судового провадження та їх виключне значення для даної справи, викликає необхідність повернення до стадії підготовчого судового провадження та вирішення питання щодо дослідження зазначених обставин судом.
Суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання, оскільки діючим Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості процесуального переходу на попередню стадію розгляду справи, крім випадків зміни складу суду (ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).
05.07.2019 за вхід. №6915 від позивача надійшла заява про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду по справі №536/824/19, що розглядається в Кременчуцькому районному суді Полтавської області за позовом ФОП Багмут Д.С. до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання протиправним скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 та визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Полтавській області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" від 11.04.2019 року.
Відповідно до вимог статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Сама по собі взаємопов"язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду розгляду та прийняття рішення у справі.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом у іншій справі.
При цьому, вищевказана процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об"єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Із заявленого клопотання та наведених у ньому обґрунтувань, суд не встановив необхідних умов для зупинення провадження у справі №917/139/19, які передбачені п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України. При цьому наявні в матеріалах справи докази є достатніми для повної, всебічної та об"єктивної оцінки обставин справи, які є предметом судового розгляду у справі №917/139/19. Отже, розгляд Кременчуцьким районним судом Полтавської області справи №536/824/19 не перешкоджає розгляду справи №917/139/19, а тому відсутні підстави для її зупинення. Суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
01 грудня 2011 року між Кременчуцькою районною державною адміністрацією в особі голови Кременчуцької районної державної адміністрації Нагорного Юрія Олексійовича (Орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Багмут Дмитром Степановичем (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Орендодавець на підставі розпорядження Голови Кременчуцької районної державної адміністрації №430 від 04.07.2011 року надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (рілля) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - Договір).
В оренду передавалась земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 загальною площею 11,3892 га, з них землі запасу сільської ради контур №6 - 11,3892 га (рілля). Договір було укладено терміном на 7 років.
Відповідно до п.36 Договору, цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації. Відтак, Договір було зареєстровано у відділі Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 січня 2012 року за №532240004000782. Таким чином, дія договору закінчується 16 січня 2019 року.
Також, Орендодавець та Орендар уклали Додаткову угоду до договору оренди землі (далі по тексту - Додаткова угода), якою внесли зміни до п.7 (щодо розміру орендної плати), п.11, п.31 Договору оренди земельної ділянки від 01 грудня 2011 року. Всі інші умови Договору залишились незмінними. Додаткова угода зареєстрована у Відділі Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 липня 2012 року за №532240004001487.
Відповідно до п.6 Договору, після закінчення строку дії' договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
З метою реалізації переважного права на поновлення договору, ФОП Багмут Д.С. 02.10.2018 року звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з листом-повідомленням про поновлення договору оренди, до якого додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Даний лист-повідомлення був зареєстрований ГУ Держгеокадастру у Полтавській області за №5-14251/0/25-18 від 02.10.2018. Одночасно було направлено лист-повідомлення про поновлення договору оренди із проектом додаткової угоди до Кременчуцької районної державної адміністрації, який було отримано останньою 02.10.2018 року.
Листом від 08.10.2018 року №2174/01-55 Кременчуцька районна державна адміністрація повідомила, що у зв'язку з набранням чинності 1 січня 2013 року ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 №5245-Vl були внесенні зміни до ст.122 Земельного кодексу України, згідно яких районні державні адміністрації позбавлені повноважень щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність або користування. Враховуючи вищенаведене, Кременчуцькою районною державною адміністрацією рекомендовано звернутися до розпорядника земель сільськогосподарського призначення, а саме до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.
Листом від 24.10.2018 року №8982/0/26-18 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повідомило ФОП Багмута Д.С. що у додатках до листа-повідомлення відсутні агрохімічні паспорти земельної ділянки станом на час передачі земельної ділянки у користування та станом на час спливу п'ятирічного терміну з моменту передачі земельної ділянки в користування та технічна документація з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, затвердженої у відповідності до вимог чинного законодавства. Запропоновано орендарю звернутися з відповідним листом- повідомленням про поновлення договору оренди землі за місяць до спливу строку договору оренди землі.
12.12.2018 року ФОП Багмут Д.С. повторно звернувся із листом-повідомленням про поновлення договору оренди, до якого, серед іншого, було додано технічну документацію з нормативно- грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , агрохімічний паспорт поля з показниками за 2012 рік. Даний лист-повідомлення був зареєстрований ГУ Держгеокадастру у Полтавській області за №Б-18053/0/25-18 від 12.12.2018.
Листом від 09.01.2019 №109/0/26-19 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повідомило ФОП Багмута Д.С. що з 1 січня 2019 року набрала чинність загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Запропоновано врахувати вищезазначене та вжити відповідних заходів.
Позивач вважає дії відповідача незаконними, оскільки останній порушує переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі та укладення додаткової угоди.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно з статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі може бути реалізоване шляхом двох окремих правових підстав: перша наведена у частинах 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", друга - у частині 6 вказаної статті.
За змістом частин 1-5 вказаної статті, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Правова конструкція, передбачена частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" узгоджується з положеннями статті 777 Цивільного кодексу України, яка встановлює загальний принцип реалізації переважного права наймача на продовження договору найму на новий строк. За змістом вказаної статті Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.
Отже, частини 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачають, що орендар ініціює питання поновлення договору оренди землі на новий строк шляхом направлення орендодавцю листа-повідомлення та проекту додаткової угоди. Отримавши зазначений лист-повідомлення та проект додаткової угоди, орендодавець вчиняє ряд юридично значимих дій, а саме: перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.
Як встановлено судом, на виконання вимог вказаної норми та умов договору оренди землі позивач своєчасно (02.10.2018 та 12.12.2018) до закінчення строку дії договору оренди землі повідомляв ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про намір поновити договір оренди та подавав додаткову угоду.
З огляду на текст позовної заяви та її прохальну частину, суд вважає, що позивачем було ініційовано механізм поновлення строку договору оренди, встановлений саме частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами статей 641-642 вказаного Кодексу визначено порядок подання пропозиції до укладення договору (оферта) та її прийняття (акцепт). Так, пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття, а відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.
Наслідком реалізації правового механізму погодження істотних умов договору оренди, передбаченого частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" є або продовження договору у зв'язку з погодженням між сторонами його істотних умов (таких же або інших), або припинення переважного права орендаря внаслідок їх непогодження (частина 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі"). При цьому у випадку не укладення з вини орендодавця додаткової угоди до договору на погоджених між сторонами умовах орендар має правові підстави для захисту свого права в суді і таке право реалізовується шляхом подання позову про визнання додаткової угоди до договору оренди про продовження строку його дії - укладеною.
Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з статтями 79 та 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.
Як досліджено судом, земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 11,3892 га кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована на території Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, як об'єкт цивільних прав, була поділена та утворені нові земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7
Відповідно до відомостей публічно-кадастрової карти земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 11,3892 га відсутня.
Як встановлено частиною 14 статті 33 Закону України "Про оренду землі", у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
Наведеної правової позиції викладена, також в Постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року №3-312гс16, відповідно до якої, зміна фактичних площ і меж земельних ділянок з присвоєнням їм нових кадастрових номерів, що відбулося в справі, після укладення договору оренди земельних ділянок, унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору у порядку, передбаченому частинами 1, 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. Верховний Суд України дійшов висновку, що підстави для визнання переважного права на поновлення договору оренди та поновлення його на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі" відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити. При цьому, слід зазначити, що причини зміни площі земельної ділянки значення не мали.
Враховуючи припинення існування спірної земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 11,3892 га, вимога про поновлення договору оренди земельної ділянки є безпідставною.
За таких обставин суд відмовляє в позові.
Крім того, суд зазначає, що позивач вправі звернутися до суду з заявою у порядку, визначеному главою 3 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 145, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні позову.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 15.07.2019
Суддя Кльопов І.Г.