ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.07.2019Справа № 910/11008/17
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши
заяву Приватного акціонерного товариства "Компанія Райз"
про відвід судді
у справі за позовом Національного банку України
до Приватного акціонерного товариства "Компанія Райз"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
за участю представників:
від позивача: П'ятецький С.В.,
від відповідача: Чугунов М.В.,
від третьої особи: не з'явився
У липні 2017 року до Господарського суду м. Києва звернувся Національний банк України з позовом до Публічного акціонерного товариства "Компанія Райз" (яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Компанія Райз"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 р. у справі була призначена судова оціночно-будівельна експертиза, провадження по ній було зупинено до отримання висновку експерта.
Ухвалою від 08.04.2018 р. Господарський суд міста Києва, у зв'язку з поверненням справи з експертної установи з висновком експерта, поновив провадження, розгляд справи вирішив здійснювати в порядку загального позовного провадження за правилами, визначеними новою редакцією Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), який набрав чинності 15.12.2017 р., призначив підготовче засідання, надав сторонам строк для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.
Ухвалою від 03.06.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті на 11.07.2019 р.
У судовому засіданні 11.07.2019 р., до початку розгляду справи по суті, від представника відповідача - Прат "Компанія Райз" надійшла заява про відвід судді по справі, в якій заявник послався на те, що йому стало відомо про те, що головуючий по справі затягує судовий процес, суддя налаштований на її поверхневий розгляд та схильний до вирішення спору на користь позивача (Національного банку України), що на думку відповідача свідчить про упередженість судді у вирішенні спору та є підставою для його відводу.
Представник позивача проти задоволення заяви про відвід суду заперечував, вказав на зловживання відповідачем своїми процесуальними правами.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до статтей 38, 39 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Розглянувши заяву про відвід головуючого судді по справі, заслухавши думку учасників спору, суд прийшов до висновку, що вказана заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту заяви, підставою для відводу судді відповідач вказує на затягування розгляду справи, порушення принципу рівності сторін, що свідчить про заінтересованість та упередженість судді при вирішенні спору.
Проте, необхідно зазначити, що такі доводи представника не є підставою, передбаченою ст. 35 ГПК України для відводу судді. Доводи представника відповідача фактично зводяться до його незгоди з процесуальними діями та рішеннями головуючого судді під час розгляду справи. Так, згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України правомірність, повнота та об'єктивність прийнятого судового рішення, вірне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінювання доказів, є предметом дослідження у відповідному апеляційному господарському суді або касаційному господарському суді, та не є підставою для відводу судді.
Частиною 4 ст. 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Разом з тим, представник відповідача не навів будь-яких обставин про те, що суд прямо чи опосередковано зацікавлений в результаті розгляду справи, та не вказав на наявність інших передбачених законом обставин, які є підставами для відводу.
Стосовно доводів представника відповідача про те, що про обставини, які викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності судді, зокрема про затягування розгляду справи, йому стали відомі лише у судовому засіданні 11.07.2019 р., не відповідають дійсності, оскільки розгляд справи триває з 2017 року, при цьому за численними клопотаннями представника відповідача тривалий час справа не могла бути розглянута, зокрема, з тих причин, що відповідач не надавав доступу до об'єкта дослідження, подавав клопотання про залучення до розгляду справи третьої особи без самостійних вимог, про призначення повторної судової економічної експертизи, про витребування у позивача доказів, призначення у справі експертизи бухгалтерсько-банківського документу. Указане свідчить про зловживання своїми процесуальними правами представником відповідача (Прат "Компанія Райз"), що з його боку затягує розгляд справи та може мати наслідки, передбачені господарсько-процесуальним законом.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
З наведених норм слідує, що суд зобов'язаний виявляти зловживання сторонами своїми процесуальними правами, а також протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Отже, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пелевін проти України" від 20 травня 2010 року зазначено, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах. Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"; рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010; рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
На підставі викладеного, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 43 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Господарський суд м. Києва прийшов до висновку, що відвід судді по справі є зловживанням своїми процесуальними правами Приватним акціонерним товариством "Компанія Райз".
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Отже, у зв'язку з необґрунтованістю заяви про відвід, враховуючи, що підстав для зупинення провадження у справі немає, суд дійшов висновку, що матеріали відводу необхідно передати на автоматизований розподіл для вирішення питання про визначення складу суду, розгляд справи відкласти.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 35, 39, 43, 216, 234 ГПК України, господарський суд -
1. Визнати відвід судді Головіної К.І. необґрунтованим, а дії Приватного акціонерного товариства "Компанія Райз" щодо заявлення такого відводу - зловживанням своїми процесуальними правами.
2. Відкласти розгляд справи на 29.07.19 до 14:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 12 .
3. Матеріали заяви Приватного акціонерного товариства "Компанія Райз" про відвід судді у справі № 910/11008/17 передати на автоматизований розподіл для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина в судовому засіданні 11 липня 2019 року.
Повний текст ухвали складений 15 липня 2019 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання до суду апеляційної інстанції.
Суддя Головіна К.І.