про залишення апеляційної скарги без руху
12 липня 2019 року м. Рівне
Суддя-доповідач судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду ОСОБА_1 , у ході вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 грудня 2017 року у кримінальному провадженні №12017030000000114 відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України;
Згідно оскаржуваного вироку, визнано ОСОБА_2 невинним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, з підстав відсутності в його діях складу кримінального правопорушення. Також визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.309 КК України, та призначено йому покарання: за ч.1 ст.307 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років; за ч.2 ст.309 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, ОСОБА_2 до покарання за новим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 21 листопада 2014 року Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.4 ст.296 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років та остаточно до відбуття призначено покарання у виді позбавлення волі на стрнок 6 (шість) років. Обраний ОСОБА_2 запобіжний захід - у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін. Строк відбуття покарання ОСОБА_2 встановлено відраховувати з моменту затримання та враховано час перебування його під вартою з 24 квітня 2017 року. На підставі ч.5 ст.72 КК України, зараховано у строк відбуття покарання ОСОБА_2 строк попереднього його ув'язнення в межах даного кримінального провадження, а саме: з 24 квітня 2017 року до 20 червня 2017 року, з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, та з 21 червня 2017 року до вступу вироку в законну силу з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Накладений 12 травня 2017 року арешт на майно ОСОБА_2 , а саме - частку квартири АДРЕСА_1 - скасовано. Судом також було вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Вироком Апеляційного суду Волинської області від 05 червня 2018 року, було задоволено апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та залишено без задоволення апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 та скасовано вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 грудня 2017 року щодо ОСОБА_2 . Визнано
ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України, та призначено йому покарання: за ч.1 ст. 307 КК України - у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років; за ч.2 ст.307 КК України - у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією майна. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією майна. Згідно зі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Луцького міського місцевого суду Волинської області від 21 листопада 2014 року та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією майна. У решті вирок залишено без змін.
Разом з тим, постановою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 13 лютого 2019 року, було задоволено частково касаційну скаргу захисника ОСОБА_3 , в інтересах засудженого ОСОБА_2 , а вирок Апеляційного суду Волинської області від 05 червня 2018 року щодо ОСОБА_2 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Крім того, ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 червня 2019 року, задоволено подання Волинського апеляційного суду та матеріали провадження за апеляційними скаргами захисника та прокурора на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 грудня 2017 року відносно ОСОБА_2 направлено до Рівненського апеляційного суду для розгляду по суті.
Згідно ч.1 ст.398 КПК України, апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу і отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач перевіряє її на відповідність вимогам статті 396 КПК України і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Проаналізувавши апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 , вважаю, що її зміст не відповідає вимогам ст.396 КПК України, а тому її слід залишити без руху, виходячи з наступного.
Зокрема, за вимогами вказаної норми закону, в апеляційній скарзі має бути зазначено судове рішення, яке оскаржується, назва суду, який його ухвалив, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обгрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необгрунтованість судового рішення; клопотання про дослідження доказів тощо.
Як убачається з апеляційної скарги адвоката ОСОБА_3 , захисник просить вирок суду першої інстанції скасувати та в частині визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 виправдати. Також, в частині визнання обвинуваченого ОСОБА_2 винним за ч.2 ст.309 КК України просить вирок змінити, змінивши правову кваліфікацію його дій з ч.2 ст.309 КК України на ч.1 ст.309 КК України та звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, на підставі ч.4 ст.309 КК України. У решті вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 грудня 2017 року відносно ОСОБА_2 просить залишити без змін.
Глава 31 КПК України, зокрема ст.407 цього Кодексу, детально встановлює порядок підстав, за яких суд апеляційної інстанції може прийняти те, чи інше рішення, за наслідками розгляду апеляційної скарги особи на вирок суду першої інстанції.
Підстави для ухвалення нового вироку наведені у ст.ст. 420, 421 КПК України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.407 КПК України, апеляційний суд має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
Згідно ч.1 ст.420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі: необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; необхідності застосування більш суворого покарання; скасування необгрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Таким чином, апеляційний суд вправі ухвалити лише новий обвинувальний вирок у випадках, передбачених ч.1 ст.420 КПК України, яким погіршується становище обвинуваченого.
Тобто, згідно вимог даної норми кримінального процесуального закону слідує, що виправдувальний вирок суд апеляційної інстанції ухвалювати не вправі.
Із апеляційної скарги вбачається, що захисник ОСОБА_3 висловила прохання про скасування вироку суду першої інстанції та ухвалення нового вироку судом апеляційної інстанції, яким вона просить виправдати обвинуваченого ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, за вчинення якого обвинуваченого засудив суд першої інстанції, що суперечить ст.ст. 407, 420 КПК України, та позбавляє суд апеляційної інстанції прийняти законне та обгрунтоване рішення.
Разом з тим, захисник - адвокат ОСОБА_3 , в апеляційній скарзі просить вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 грудня 2017 року відносно ОСОБА_2 в частині його засудження за ч.2 ст.309 КК України змінити, змінивши правову кваліфікацію його дій з ч.2 ст.309 КК України на ч.1 ст.309 КК України та звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, на підставі ч.4 ст.309 КК України, що суперечить вимогам ч.1 ст.407 КПК України, згідно положень якої, суд апеляційної інстанції, за наслідками розгляду апеляційної скарги вправі постановити лише одне рішення, визначене у даній частині статті кримінального процесуального закону.
За таких обставин, вважаю, що захиснику - адвокату ОСОБА_3 , у разі подачі уточнюючої скарги, слід належним чином сформулювати прохальну частину апеляційної скарги для постановлення судом апеляційної інстанції законного, вмотивованого та обґрунтованого рішення, як того вимагає ст.370 КПК України.
Згідно ч.1 ст.399 КПК України, суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст.396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
Крім того, у разі подачі уточнюючої апеляційної скарги до апеляційного суду, захиснику - адвокату ОСОБА_3 необхідно подати копії уточнюючої апеляційної скарги для надіслання їх сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга та долучення до матеріалів кримінального провадження, на підставі вимог ч.6 ст.396 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.399 КПК України, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 грудня 2017 року у кримінальному провадженні №12017030000000114 відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України - залишити без руху.
Надати адвокату ОСОБА_3 15 (п'ятнадцять) днів для усунення недоліків апеляційної скарги, який починає вираховуватись з дня отримання нею копії даної ухвали.
Копію цієї ухвали невідкладно надіслати адвокату ОСОБА_3 на адресу: АДРЕСА_2
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач ОСОБА_1