Справа № 645/2164/19 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/809/19 Бабкова Т.В.
Категорія: ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Бездітко В.М.
03 липня 2019 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Бездітко В.М.
за участю секретаря - Михайлюка А.В.
захисника особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності - Батракової О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Батракової Ольги Юріївни на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 червня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
04 квітня 2019 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 401292 стосовно ОСОБА_1 за ст. 122-2 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 189095 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно із протоколом серії БД № 401292, 04 квітня 2019 року о 22-25 год. в м. Харкові по пр. Героїв Сталінграду, 1-А, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21150» д.н.з. НОМЕР_1 , не зупинився на законну вимогу працівника поліції, подану завчасно звуковим сигналом та світловим сигналом, був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі «Toyota Prius» д.н.з. НОМЕР_2 на пр. Петра Григоренка, 19.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 122-2 КУпАП.
Згідно протоколу серії ОБ № 189095, 04 квітня 2019 року о 22-45 год. в м. Харкові по пр. Петра Григоренка, 4-Б, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21150» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Водій пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest-6820» в встановленому законом порядку в присутності двох свідків. Результат огляду позитивний - 1,96 %0 (проміле). З результатом огляду водій згоден.
ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 червня 2019 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн та позбавлення права керування транспортними засобом строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Не погодившись з постановою суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Батракова О.Ю. подала апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначає наступне.
З постановою районного суду не згодні, вважають її такою, що винесена з порушенням норм КУпАП та норм чинного законодавства.
Зазначає, що розглянувши справу за відсутністю ОСОБА_1 та його захисника судом порушено вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилається, що протоколи про адміністративні правопорушення містять розбіжності щодо часу зупинки водія. Відеозапис події не містить даних щодо переслідування саме ОСОБА_1 .
Як на підставу недостовірності результатів проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 зазначає, що 04 квітня 2019 року температура повітря на 21 год. становила +4, на 23 год. +3, в той час як на роздруківці з «Drager Alcotest-6820» температуру зазначено + 15.
Вважає, що поліцейськими порушено нормативно-правові акти, які регулюють проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння та взагалі все порушено.
Просить скасувати постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 червня 2019 року, постановити постанову, якою закрити адміністративне провадження щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Батракову О.Ю., яка апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
П. 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Положеннями п. 2.4 ПДР України встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил. За порушення зазначеного пункту ПДР Украйни встановлена відповідальність за ст. 122-2 КУпАП.
П. 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції, а наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (п. 10 розділу ІІ Інструкції).
Згідно п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Поліцейськими протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 189095 від 04 квітня 2019 року складено саме за керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 1).
Судовим розглядом встановлено, що вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, крім протоколу, підтверджується:
- поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які були присутні при проведенні огляду та засвідчили результати тесту із застосуванням приладу «Drager Alcotest-6820», проба позитивна та становила 1,96 %0 алкоголю у видихаємому повітрі. Тобто у 9,8 разів перевищує допустиму норму 0,2%0 проміле. (а.с. 1, 3-4, 6-7);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який підписав ОСОБА_1 . погодившись з результатами проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу (а.с. 4);
- на відеозаписі з нагрудних камер поліцейських зафіксовано автомобіль «ВАЗ 21150» д.н.з. НОМЕР_1 , на проблискові маячки не реагує, маневрує, проїжджає на заборонений червоний сигнал світлофора, неодноразово створює аварійну ситуацію. Поліцейським неодноразово попереджено водія через гучномовець про застосування зброї у разі невиконання вимог про зупинку.
Автомобіль «ВАЗ 21150» д.н.з. НОМЕР_1 було запинено шляхом створення штучного затору, встановлено особу водія. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу ОСОБА_1 погодився, пройшов огляд, погодився з результатом огляду, при цьому ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в закладів охорони здоров'я (а.с. 9);
- даними про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, яке здійснено в порядку передбаченому ч. 1 ст. 266, ст. 265-2 КУпАП. Згідно розписки гр. ОСОБА_4 , остання прийняла право керування транспортним засобом та зобов'язувалась не передавити автомобіль ОСОБА_1 , що відповідає вимогам ч. 3 ст. 265-2 КУпАП (а.с. 5).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 таким правом скористався, надав пояснення, протоколи підписав, зі змістом ознайомлений. Заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних, порушення порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння не заявляв (а.с. 1-2).
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.
Таким чином, з врахуванням викладеного, поліцейським протоколи про адміністративні правопорушення серії БД № 401292, серії БД № 189095 від 04 квітня 2019 року стосовно ОСОБА_1 складено в установленому законом порядку, відповідають вимогам ст. 256, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Відповідно, у суду першої інстанції та апеляційного суду відсутні підстави для визнання необ'єктивними доказів, якими підтверджено вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суд повно та всебічно встановив фактичні обставини правопорушень на підставі доказів наявних в матеріалах справи, досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду та постановив рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП.
Зібрані у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП. З цих підстав апеляційний суд відмовляє в задоволенні клопотань адвоката Батракової О.Ю. про виклик свідків та поліцейських.
Доводи апеляційної скарги, про розгляд справи відсутністю ОСОБА_1 та його захисника не є підставою для скасування постанови.
З матеріалів справи вбачається, що справа про адміністративне правопорушення перебувала в провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова з 11 квітня 2019 року. ОСОБА_1 та його захисником чотири рази подавались клопотання про відкладення розгляду справи з різних підстав (а.с. 17, 21, 26, 33).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В ст. 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.
Суд першої інстанції розглянувши справу за відсутністю ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Батракової О.Ю. обґрунтував та навів мотиви такого розгляду.
Доводи апеляційної скарги про невідповідність протоколів про адміністративне правопорушення вимогам КУпАП, оскільки містяться розбіжності та неточності є безпідставні.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Судом першої інстанції так і апеляційним перевірено правильність складеного протоколу та інших матеріалів справи в порядку передбаченому ст. ст. 251, 252, 256, п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП, підстав для визнання протоколу про адміністративне правопорушення неналежним доказом не встановлено. Відповідно відсутні підстави для задоволення клопотання адвоката Батракової О.Ю. про направлення матеріалів справи на доопрацювання.
Доводи апеляційної скарги в частині, що 04 квітня 2019 року температура повітря на 21 год. становила +4, на 23 год. +3, в той час як на роздруківці з «Drager Alcotest-6820» температуру зазначено + 15, що могло вплинути на результат огляду не заслуговують на увагу.
Законодавець надає водієві право у разі відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції в закладі охорони здоров'я (ч. 3 ст. 266 КУпАП, п. 7 розділу І Інструкції).
Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення в порядку передбаченому ст. 267 КУпАП ОСОБА_1 не оскаржував. Враховуючи технічні параметри приладу «Drager Alkotest 6820» в частині похибки (таблиця 3), в зазначених показниках температури повітря на які посилається адвокат похибка становить +- 0,05 ‰, що значно не впливає на результат огляду ОСОБА_1 - 1,96 ‰.
Посилання на порушення поліцейськими вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої Наказом МВС від 06 листопада 2015 року № 1376, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 є помилковими.
Необхідно враховувати, що відповідно до п. 1 загальних положень Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої Наказом МВС від 06 листопада 2015 року № 1376 ця Інструкція встановлює порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначає порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).
Протоколи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 складено поліцейськими Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області, згідно вимог чинного законодавства. Процедура оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та огляд водіїв на стан алкогольного сп'яніння регулюються положеннями КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 року № 1395.
У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року ЄСПЛ вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Інші доводи, які б свідчили про відсутність складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено та при апеляційному перегляді не встановлено, а цитування положень КУпАП, не свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом першої інстанції обставин події.
Дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, розуміючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, не виконував вимогу поліцейських про зупинку транспортного засобу з метою уникнення від адміністративної відповідальності.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП і, враховуючи характер вчинених правопорушень, ступінь їх суспільної небезпеки - дані правопорушення являється грубими порушеннями правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожують їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення, що відповідає характеру вчинених правопорушень і меті адміністративного стягнення.
З врахуванням викладеного, за наслідками апеляційного перегляду справи, апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 червня 2019 року.
Керуючись ст. ст. 245, 251, 266, 278, 280, 283, 294, 295 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Батракової Ольги Юріївни залишити без задоволення.
Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду В.М. Бездітко