Справа № 758/16100/16-ц
Категорія 52
19 червня 2019 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Васильченка О. В. ,
за участю секретаря судового засідання - Ковальчук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві до Публічного акціонерного товариства «Київхліб», третя особа: ОСОБА_1 про скасування акта проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та Акта про нещасний випадок , пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, що стався 27 липня 2015 року з ОСОБА_1 ,
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві пред'явило у суді позов до ПАТ «Київхліб», в якому просило скасувати Акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та Акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1, які затверджені 05.08.2015 року, щодо випадку, який стався 27.07.2015 року з ОСОБА_1 .
Позовна заява обґрунтована тим, що випадок від 27.07.2015 року, який стався з працівником ПАТ «Київхліб» ОСОБА_1 не може бути кваліфікований як нещасний випадок пов'язаний з виробництвом. Відтак, на думку позивача, акти, які бути складені з порушенням законодавства, мають бути скасовані в судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, до суду звернувся із заявою, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розгляд справи провести без його участі.
Представник відповідача свого права на участь у судовому засіданні також не використав, до суду звернувся із заявою, в якій проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, просив провести розгляд справи без його участі. Обставини заперечень виклав у відзиві на позовну заяву.
Третя особа в судове засідання не з'явилась. Про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на час складання спірних актів, перебувала на посаді укладальника-пакувальника 3-го розряду в ПАТ «Київхліб».
05.08.2015 року Комісією з розслідування нещасного випадку, створеною відповідно до Наказу в.о. голови правління ПАТ «Київхліб» ОСОБА_6 від 28.07.2015 року, було складено Акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 27.07.2015 року о 09 год. 30 хв. з ОСОБА_1 (а.с. 9-12)
Як вбачається з даного Акта укладальник-пакувальник ОСОБА_1 приступила до роботи о 08 год. 00 хв. Відповідно до пояснювальної записки ОСОБА_1 , після виведення з роботи виробничої лінії № 25 о 09 год. 10 хв. вирішила піти з робочого місця в гардероб випити чаю (їдальня на підприємстві відсутня, працівники приймають їжу в об лаштованих місцях в гардеробних). Зайшовши в приміщення душових, щоб набрати води в чайник, пішла до холодильника в тістомісильне приміщення. Повертаючись назад, ОСОБА_1 проходила поміж налагоджувальником устаткування ОСОБА_3 , що стояв на її дорозі спиною до неї біля тістомісильного агрегату лінії № 27 та чанами, що стояли під стіною. Відстань між чанами та торцем тістомісильного агрегату 1,8 м. При цьому ОСОБА_1 втратила рівновагу і впала на підлогу. При падінні вдарилась лівим плечем. Після чого самостійно підвелась та повідомила начальника зміни ОСОБА_4 про падіння. В медичному пункті зазначили про відсутність ознак ушкоджень. Після роботи ОСОБА_1 звернулась до травмпункту за місцем проживання де було встановлено діагноз: перелом великого горбика лівої плечової кістки. Дана травма віднесена до категорії тяжких.
Обставини діагнозування у ОСОБА_1 перела великого горбика лівої плечової кістки, викладені у відповіді на лист директора ПАТ «Київхілб», складеного директором КНП «Консультативно-діагностичний центр» Подільського району в м. Києві. (а.с. 19)
05.08.2015 року було затверджено Акт № 2 про нещасний випадок, на підприємстві, пов'язаний з виробництвом. (а.с. 13-16)
05.08.2015 року членом комісії ОСОБА_5 було складено окрему думку, відповідно до якої вона не вважає випадок, який стався 27.07.2015 року з ОСОБА_1 , таким, що пов'язаний з виробництвом. (а.с. 17)
Відповідач до суду подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що оспорювані акти були складені відповідно до вимог законодавства. Підставою для визначання спірного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, стало те, що він стався в період технологічної перерви, а також те, що травмування сталось у зв'язку з виробничим фактором.
Крім того, відповідач зазначив, що до компетенції позивача належить в даному випадку прийняття рішення щодо наявності підстав для здійснення страхових виплат, а не визначення наявності або відсутності підстав для складання відповідного акта про настання нещасного випадку пов'язаного з виробництвом.
Згідно із пунктом 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» справи про оскарження, зокрема, актів розслідування нещасних випадків й хронічних професійних захворювань підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частиною 4 статті 5 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про охорону праці» відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Стаття 22 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Частиною 1 вказаної статті встановлено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Відповідно до п. 14 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232, Комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення, зокрема, скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження.
Пункт 15 Порядку визначає перелік обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і у разі наявності яких складається акт за формою Н-1.
Пункт 33 вказаного Порядку передбачає, що контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.
Разом з тим, акти за формою Н-1, Н-5 є лише фіксацією нещасних випадків та не носять характеру обов'язкових для виконання ненормативних актів.
Таким чином, оспорювані акти не презюмують обов'язковість здійснення страхової виплати потерпілій особі.
Зазначені у цьому пункті органи та особи мають право вимагати відповідно до компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, і складення акта за формою Н-1 у разі, коли виявлено порушення вимог цього Порядку.
Разом з тим, в матеріалах справи не міститься жодного доказу тому, що позивач звертався до відповідача із вимогою про проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку.
Крім того, позивачем не оскаржуються дані акти у зв'язку з порушенням порядку та/або форми, в якій вони були складені, а заперечується сам факт визнання спірної події нещасним випадком, пов'язаним з виробництвом.
Відтак, згідно Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві визначення наявності або відсутності підстав для визнання події нещасним випадком, пов'язаним з виробництвом належить до компетенції створюваної Комісії.
Судом встановлено, що оспорювані акти відповідають вимогам законодавства, а тому правових підстав для їхнього скасування судом не встановлено.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не було доведено позовні вимоги, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 259, 263-265, 268, 352, 354, а також п.п. 9, 15 Перехідних положень ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві до Публічного акціонерного товариства «Київхліб», третя особа: ОСОБА_1 про скасування акта проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та Акта про нещасний випадок , пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, що стався 27 липня 2015 року з ОСОБА_1 , відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О. В. Васильченко