печерський районний суд міста києва
Справа № 757/35715/19-ц
15 липня 2019 року суддя Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технофорс» про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, визнання умов трудового договору, такими, що погіршують становище працівників порівняного з чинним законодавством, зобов'язання вчинити дії,
09 липня 2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
У відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), та передано, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
І. Згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві, з посиланням на пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», вказано, що позивачі звільнені від сплати судового збору.
Натомість, вказаною нормою передбачено звільнення від сплати судового збору позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, вимоги про що позивачами не заявлено.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною шостою статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, майнового - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», у частині першій статті 7, встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 1 921 грн.
Виходячи з наведеного, кожен з позивачів мав сплатити суму судового збору, відповідно до встановлених Законом України «Про судовий збір» ставок та кількості позовних вимог.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачі просять суд задовольнити сім позовних вимог немайнового характеру по суті правовідносин щодо кожного з них:
- визнати звільнення на підставі наказу № 06/12 від 12 червня 2019 року незаконним;
- скасувати наказ № 06/12 від 12 червня 2019 року;
- визнати умови трудового договору щодо встановлення обов'язків працівника ОСОБА_1 дотриматися вимог роботодавця про конфіденційність та нерозголошення інформації, щодо встановлення відповідальності працівника у вигляді штрафу за розголошення такої інформації, що викладені у договорі, такими що погіршують становище працівника порівняно із законодавством України про працю, внаслідок чого є недійсним;
- визнати формулювання причин звільнення на підставі частини третьої статті 40 КЗпП України, за систематичне невиконання посадових обов'язків, невірним;
- змінити формулювання звільнення позивачів на звільнення за власним бажанням, у зв'язку із порушенням законодавства про працю за частиною третьою статті 38 КЗпП України;
- зобов'язати внести зміни до трудових книжок позивачів;
- зобов'язати змінити внесений запис про звільнення з посади менеджера на підставі частини третьої статті 40 КЗпП України на частину третю статті 38 вказаного Кодексу Законів.
Тобто у позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог, за звернення із якими до суду слід було сплатити суму судового збору кожному із позивачів по 5 378, 80 грн (768, 40 грн х 7 = 5 378, 80 грн) або зазначити підстави звільнення від сплати судового збору, надавши докази.
Таким чином, при зверненні до Печерського районного суду м. Києва судовий збір у сумі 5 378, 80 грн кожному із позивачів слід сплатити на реквізити: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні / Печерс. р-н; код отримувача (код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 31210206026007; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 22030101;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва.
ІІ. Відповідно до частини п'ятої статті 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Положеннями статті 95 ЦПК України закріплено зміст поняття письмових доказів, що застосовується у розумінні цивільного процесу. Так, частиною першою вказаної статті зазначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, одночасно підтверджуючи достовірність наданої копії доказу.
Документи підлягають засвідченню згідно з Національним стандартом України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07 квітня 2003 року «ДСТУ 4163-2003», за яким відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 [підпису].
Незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказам, оскільки у випадках передбачених законодавством певні обставини справи повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Разом з тим додатки до позовної заяви - копії документів не містять підпису із зазначенням дати засвідчення ані позивача, ані уповноваженого представника. Копії мають бути належної якості, щоб на них можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено.
З доданих до позовної заяви додатків вбачається, що жоден з поданих документів не відповідає вимогам засвідчення копій: не містять підписів, дати посвідчення, подекуди текст не видно.
Недоліки позовної заяви підлягають усуненню шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору, відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України, а також засвідчених належним чином додатків до позовної заяви.
Якщо позивачі відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатять суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивачі не усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачам, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технофорс» про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, визнання умов трудового договору, такими, що погіршують становище працівників порівняного з чинним законодавством, зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Надати позивачам строк протягом десяти днів для усунення зазначених недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.Л. Бусик