Справа № 758/13656/17
Категорія 45
(ЗАОЧНЕ)
17 травня 2019 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді -Войтенко Т. В. ,
за участю секретаря судового засідання - Дідук С. В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання його таким, що втратив право користування житлом.
Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 04.06.1987 року на підставі ордера №17555 від 28.04.1987 року, виданого виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів.
Посилається на те, що вона зареєструвала у спірній житловій квартирі ОСОБА_3 як члена сім'ї квартиронаймача.
Зазначає, що з часу реєстрації відповідача у квартирі та по даний час, відповідач у квартирі не проживає, його особисті речі відсутні, за житлово-комунальні послуги він не сплачує, у зв'язку з чим тягар по сплаті за комунальних послуг лежить на позивачці.
Посилаючись на те, що відповідач не проживає у квартирі без поважних причин близько 12 років, оскільки був зареєстрований у квартирі у 2006 року формально, проте по даний час позивач оплачує житлово-комунальні послуги з розрахунку проживання у квартирі відповідача, чим порушуються її права, позивачка звернулася до суду з даним позовом, у якому просила визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю у ньому без поважних причин понад шість місяців.
Представник позивача у судовому засіданні пояснила, що відповідач є сином колишнього зятя позивачки від його першого шлюбу, тобто не є родичем позивача. Був зареєстрований в квартирі позивача на прохання зятя, однак ніколи не проживав у квартирі та його реєстрація носить формальний характер.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся відповідно до ч.7 ст. 128 ЦПК України за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Заяв про розгляд справи за його відсутності, про причини неявки, відзив на позовну заяву від відповідача не надходили.
Зважаючи на відсутність заперечень представника позивача, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача, який вважається належним чином повідомленим про розгляд справи відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, з можливістю постановлення заочного рішення по справі (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову у зв'язку з наступним.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачка ОСОБА_2 на підставі ордеру №17555 від 28.04.1987 року отримала у користування на сім'ю у складі двох осіб (вона та її дочка ОСОБА_5 ) квартиру АДРЕСА_1 (а.с.7).
4 червня 1987 року у даній квартирі були зареєстровані позивачка як наймач квартири та її дочка ОСОБА_5 як член сім'ї наймача.
З пояснень представника позивача встановлено, що ОСОБА_5 вийшла заміж, у зв'язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».
08 серпня 2006 року у спірній квартирі були зареєстровані онука позивачки - ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . При цьому, відповідач по справі ОСОБА_3 є сином від першого шлюбу ОСОБА_8 - колишнього чоловіка дочки позивачки - ОСОБА_5 , та не є членом сім'ї чи близьким родичем позивачці.
Відповідно до довідки КП «Центр комунального сервісу» №02/07/00/430-3 від 22.09.2017 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані позивач ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), її дочка ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), онука ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та відповідач ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) ( а.с.5).
З посиланням на те, що реєстрація відповідача у квартирі має формальний характер, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Конституція України в статті 47 закріплює право кожної людини на житло.
Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ст. 9 Житлового кодексу Української РСР, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Зі змісту статті 53 ЖК України вбачається, що жилі приміщення в будинках громадського житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням органу відповідної організації та її профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідно районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
Зі змісту статті 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Крім того, Пленум Верховного Суду України в свої Постанові «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12.04.1985 року, зазначив, що судовому розгляду підлягають спори пов'язанні з договором найму житлового приміщення, і зокрема, про визнання і втрату права на жиле приміщення… У справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 Житлового кодексу України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Актом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» від 27.09.2017 року, затвердженого заступником начальника ОСОБА_10 та майстром технічної дільниці ОСОБА_11 , підтверджується факт непроживання відповідача за місцем реєстрації (а.с. 6).
Сусіди позивачки - мешканці квартир АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 відповідно, шляхом надання нотаріально посвідчених заяв підтвердили факт непроживання ОСОБА_3 з моменту його реєстрації у квартирі.
Докази про те, що відповідачу чинилися перешкоди у доступі до спірної квартири суду не надано.
Все вищевикладене на переконання суду об'єктивно підтверджує твердження представника позивача про факт відсутності відповідача у спірній квартирі з моменту реєстрації, тобто понад шість місяців, без поважних причин, а тому позовна заява про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 640,00 грн.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 15, 16, ЦК України, ст.ст. 71-72 ЖК України, Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12.04.1985 року, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН не встановлено) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН не встановлено) 640,00 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 24 травня 2019 року.
Суддя Т. В. Войтенко