Справа № 755/8915/19
про передачу позовної заяви за підсудністю
"15" липня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати укладений між сторонами шлюб, що зареєстрований 23 квітня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Красногвардійського районного управління юстиції м. Дніпропетровська.
06 червня 2019 року вказану позову заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями..
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається зі змісту позовної заяви,предметом спору є розірвання шлюбу.
Відповідно до частини 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За змістом ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
В позовній заяві позивач зазначила своє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце перебування: АДРЕСА_2 , та адресу перебування відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 , а також його адресу: АДРЕСА_3 .
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначила, що відповідач за адресою реєстрації не проживає, а постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Також зазначила, що за даною адресою прозиває й позивач разом з дітьми.
На підтвердження даних обставин, позивачем долучено до позовної заяви копію договору оренди житлового приміщення (квартири АДРЕСА_2 ) укладеного 09 березня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
З розділу 5 договору оренди житлового приміщення від 09 березня 2015 року вбачається, що договір діє з 09 березня 2015 року до 08 березня 2015 року та може бути продовжений за згодою сторін шляхом підписання нового договору.
Відомості щодо продовження дії договору оренди житлового приміщення від
09 березня 2015 року та підписання нових договорів між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо оренди квартири АДРЕСА_2 в матеріалах справи відсутні.
На виконання вимог ч.6 ст.187 Цивільного процесуального кодексу України, суддею в порядку досудової підготовки справи здійснено запит до Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА». Відповідно до наданої інформації: ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстрованими по м. Києву не значаться.
Разом з тим, за відомостями електронного реєстру територіальної громади Дніпропетровської області, Дніпровського району, Кам'янської міської ради, отриманої судом 15 липня 2019 року, ОСОБА_2 був зареєстрований з 10 квітня 2014 року по
22 травня 2019 року за адресою: АДРЕСА_3 , вибув до АДРЕСА_1 , що не відноситься до адміністративної території Дніпровського району міста Києва; ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 06 серпня 2010 року по теперішній час, що також не відноситься до адміністративної території Дніпровського району міста Києва
Отже, за правилами загальної підсудності, передбаченими ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ЦПК України вимоги позивача до відповідача територіально не підсудні Дніпровському районному суду м. Києва.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги відомості про зареєстроване місце проживання сторін, викладені в позовній заяві та одержані судом, суд приходить до висновку про передачу вказаної цивільної справи до Дніпровського районного суду
м. Дніпродзержинська.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 30, 31, 260, 353, 354 ЦПК України -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати за підсудністю до Дніпровського районного суду
м. Дніпродзержинська (51918, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна, 166).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: