Ухвала
15 липня 2019 року
м. Київ
справа № 447/1023/16-ц
провадження № 61-12834ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 30 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 03 червня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області, треті особи: Управління Держгеокадастру у Миколаївському районі, ОСОБА_2 , про визнання права користування земельною ділянкою,
25 червня 2019 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 30 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 03 червня 2019 року у вищевказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу країни (далі - ЦПК України) до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позовну заяву подано у квітні 2016 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (мінімальна заробітна плата - 1 378 грн) (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі).
Враховуючи наведене, заявнику слід сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру (визнання права користування земельною ділянкою та визнання незаконним та скасування рішення Роздільської селищної ради від 28 лютого 2014 року № 527) в розмірі 2 204,80 грн (551,20 грн х 2 х 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у розмірі 2 204,80 грн має бути перерахований або внесений за реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, ЄДРПОУ - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок отримувача - 31219207026007, ККДБ - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку - 207.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення) або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 30 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 03 червня 2019 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев