Ухвала
Іменем України
10 липня 2019 року
м. Київ
справа № 484/3993/16-ц
провадження № 61-10269ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси, у складі судді Сегеди О. М., від 13 вересня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Гірняк Л. А., Комлевої О. С., від 29 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 березня 2017 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі ј частини доходу від всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 березня 2018 року заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 березня 2017 року скасовано, а справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 квітня 2018 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 29 грудня 2016 року, а починаючи з 08 липня 2017 року у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 16 серпня 2018 року рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 квітня 2018 року було скасовано, а справу передано до Малиновського районного суду м. Одеси для розгляду за встановленою законом підсудністю.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Постановою Одеського апеляційного суду від 29 березня 2019 року ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2018 року залишено без змін.
20 травня 2019 року ОСОБА_1 було подано до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 березня 2019 року.
Згідно з положеннями статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Касаційна скарга подана без дотримання процесуального строку, передбаченого на касаційне оскарження.
Заявником подано заяву, яка містить клопотання, в якому особа, яка подала касаційну скаргу, просить поновити процесуальний строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що пропуск строку на касаційне оскарження було зумовлено невчасним отриманням копії оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції, про що надано відповідні докази. Копію оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції заявник отримав 14 травня 2019 року у суді першої інстанції.
Процесуальний строк може бути поновлений, якщо суд знайде підстави для його поновлення.
Наведена заявником підстава для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження є поважною, оскільки невчасне отримання копії судового рішення унеможливило дотримання заявником строку, передбаченого ЦПК України, для звернення із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції.
Доводи заявника щодо поважності причин пропуску процесуального строку, передбаченого на касаційне оскарження, є обґрунтованими та підтверджені наданими доказами, у зв'язку з чим заявлене клопотання підлягає задоволенню.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 березня 2019 року, а справу передати для розгляду до Овідіопольського районного суду Одеської області для розгляду за встановленою законом підсудністю, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанцій не враховано відсутність доказів проживання позивача у Малиновському районі м. Одеси, а тому справа має розглядатись за місцем проживання відповідача (заявника).
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегії суддів дійшла наступного висновку.
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з положеннями частини першої статті 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Відповідно до положень частини шістнадцятої статті 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Статтею 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Встановивши, що зареєстрованим місцем проживання позивача є адреса: АДРЕСА_1 , що відноситься до території Малиновського району м. Одеси, а також прийнявши до уваги правила статті 32 ЦПК України, місцевий суд правомірно прийняв до свого провадження справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментівта відкрив провадження у ній.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень не вбачається порушення апеляційним судом положень статті 30 ЦПК України, якою визначені правила виключної підсудності. Доводи касаційної скарги не викликають розумних сумнівів у правильності застосування судом апеляційної інстанції вищевказаних норм процесуального права та їх тлумачення.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною п'ятою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2018 року та постанови Одеського апеляційного суду від 29 березня 2019 року - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2018 року та постанови Одеського апеляційного суду від 29 березня 2019 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів- відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В. В. Сердюк
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко