Ухвала
15 липня 2019 року
м. Київ
справа № 357/14913/17
провадження № 61-8359ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
ОСОБА_2 у грудні 2017 року звернулася в суд із позовом про поділ спільного майна подружжя, просила визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та ј частину нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , залишити у праві власності відповідача Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та ј частину нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
ОСОБА_1 у лютому 2018 року подав зустрічний позов, просив визнати квартиру та Ѕ частину нежилого приміщення його особистою приватною власністю.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Здійснено поділ майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме: квартири АДРЕСА_1 та Ѕ частини нежитлового приміщення АДРЕСА_2 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та на ј частину нежитлового приміщення АДРЕСА_2 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
ОСОБА_1 у квітні 2019 року звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просив скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 та задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2019 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського районного суду Київської області від 29 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, відмовлено з підстав, встановлених статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
У липні 2019 року ОСОБА_1 повторно звернувся до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 та задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 .
Пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
У силу вказаної імперативної норми процесуального права повторне касаційне оскарження судових рішень заборонено, а тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький