про залишення позовної заяви без руху
15 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2146/19
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 10 липня 2019 року звернувся із позовом до Луцької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 242-1 від 11 квітня 2012 року у частині пункту 42 Додатку № 1 з приводу проведення капітального ремонту вулиці Застав'я у м. Луцьку та зобов'язати відповідача припинити використання земельної ділянки по вул. Застав'я у м. Луцьк в межах прибережно-захисної смуги річки Омелянівказ проїздом до вул. Боровиковського для користування автомобільним транспортом по земельних ділянках, які передані у користування багатодітній сім'ї ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та місить такі недоліки.
Згідно із пунктами 2, 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як убачається із тексту позовної заяви та доданих до неї документів, позивач оскаржує рішення № 242-1 від 11 квітня 2012 року, яке прийняте не Луцькою міською радою, а виконавчим комітетом Луцької міської ради. Суд звертає увагу позивача на те, що Луцька міська рада (ідентифікаційний код 34745204) та виконавчий комітет Луцької міської ради (ідентифікаційний код 04051327) є окремими юридичними особами.
Отже, у порушення вимог пунктів 2, 4 частини п'ятої статті 160 КАС України, позивач у позовній заяві зазначив як відповідача Луцьку міську раду, проте, не зазначив зміст позовних вимог до вказаного відповідача і не виклав обставин, якими обґрунтовує свої вимоги до зазначеного органу, як і не обґрунтував того, що за цим позовом відповідати має саме Луцька міська рада, а не виконавчий комітет Луцької міської ради.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як убачається із тексту позовної заяви, позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення від 11 квітня 2012 року № 242-1, у той час як позовна заява подана до суду лише 10 липня 2019 року, тобто, поза межами шестимісячного строку звернення до суду.
Відтак, позивачу необхідно було звернутися до суду із окремою заявою про поновлення строку звернення до суду, вказати підстави для поновлення строку, додавши докази поважності причин його пропуску. При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що оскаржуване рішення підлягало оприлюдненню на офіційному сайті міської ради, а з доданої до позовної заяви постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року не убачається, що позивачу стало відомо про оскаржуване рішення саме під час розгляду справи № 803/899/18.
Згідно із частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України "Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.
Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії належної відмітки про її засвідчення дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Позивач до позовної заяви додав копії документів, які належно не засвідчені: відмітка про засвідчення копій не містить дати такого засвідчення. Водночас, копії документів, надані для відповідача, не містять жодних відміток про їх засвідчення.
Відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Разом з тим, у позовній заяві, в порушення вказаних вимог, не зазначено належного обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів саме позивача. При цьому, позивач не вказав, за захистом яких саме його прав та інтересів він звернувся до суду та у чому полягає їх порушення зважаючи на те, що ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1 , тоді як просить скасувати оскаржене рішення в частині проведення капітального ремонту вул. Застав'я в м. Луцьку, та що ремонтні роботи повинні були бути виконані у 2012 році.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У порушення наведеного, позивач не додав до позовної заяви доказів сплати судового збору. Також не надано доказів про наявність пільг щодо його сплати, або клопотання про звільнення від його слати.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08 липня 2011 року.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону).
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопад 2018 року № 2629-VIII з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921 грн.
Відтак, із урахуванням того, що у позовній заяві об'єднано дві позовні вимоги немайнового характеру, за подання до суду цього адміністративного позову судовий збір підлягає сплаті у розмірі 0,4х2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн х 0,4х2), що становить 1 536 грн 80 коп.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: нової редакції позовної заяви разом з її копією, у якій визначити належного відповідача або обгрунтувати позовні вимоги до заявленого відповідача; також обґрунтувати порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача; належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви разом з їх копіями, належним чином засвідченими, для відповідача; окремої заяви про поновлення строку звернення до суду разом з її копією, вказавши у ній підстави для поновлення строку та додавши докази поважності причин його пропуску; доказів сплати судового збору у визначеному розмірі або доказів про наявність пільг щодо його сплати, або обгрунтоване клопотання про звільнення від його слати.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити, ОСОБА_1 , позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.І. Смокович