Іменем України
15 липня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2438/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши за правилами спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
10 червня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області, в якій позивач просить:
визнати протиправними дії відповідача та скасувати рішення про відмову у призначенні житлової субсидії від 10 січня 2019 року;
зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення субсидії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона 12 листопада 2018 року звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області із заявою про призначення житлової субсидії.
09 січня 2019 року відповідачем було проведене обстеження матеріально-побутових умов сім'ї та складено акт за №207849.
10 січня 2019 року відповідачем було надіслано (вручено) на ім'я позивача лист, яким ОСОБА_1 повідомлено про прийняте комісією з питань призначення житлових субсидій, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та надання пільг після розгляду документів рішення про відмову у знятті нарахування плати із зареєстрованих, але фактично не проживаючих осіб для призначення субсидії (протокол №1 від 10.01.2019 року), та повідомлено, що субсидія буде призначена з урахуванням доходу осіб, які зареєстровані за адресою позивача.
На думку позивача, вказане рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а дії відповідача протиправними.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
02.07.2019 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні з огляду на наступне.
12.11.2018 позивач звернулась до УПСЗН Рубіжанської міської ради із заявою про призначення житлової субсидії. В даній заяві позивач вказала, що якщо прийняття рішення щодо заяви потребує окремого рішення місцевих органів виконавчої влади/органів місцевого самоврядування або утвореної ними комісії, вона просить розглянути її заяву відповідними
органами або утвореною ними комісією.
09.01.2019 державним соціальним інспектором складено акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, відповідно до якого позивач мешкає сама в квартирі, її син - ОСОБА_2 зареєстрований, але фактично мешкає та працює за кордоном, на Кіпрі. Визначити конкретний період проживання сина на о. Кіпр не видається можливим, але вперше позивач повідомила цю інформацію УПСЗН Рубіжанської міської ради в заяві від 26.07.2016, отже її син проживає за кордоном щонайменше три роки.
Згідно з інформацією ДФС та Пенсійного фонду України, ОСОБА_2 взагалі не має доходів, які враховуються під час призначення житлової субсидії, а також ним/за нього не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.
Син позивача, який зареєстрований в квартирі разом з нею (але не мешкає фактично, так як перебуває за кордоном) не має доходів, які враховуються під час призначення житлової субсидії, ним/за нього не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, а також він перебуває за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, відповідно, на думку відповідача, позивачу не може бути призначена субсидія.
На підставі вищенаведеного, рішенням погоджувальної комісії по вирішенню спірних питань при призначенні житлових субсидій та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям від 10.01.2019 відмовлено позивачу у призначенні житлової субсидії.
Відповідач зазначає, що заява позивача від 12.11.2018 розглянута, правові підстави для призначення субсидії відсутні, як і відсутні підстави для повторного розгляду заяви.
05.07.2019 позивачем через канцелярію суду надано відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено, що відповідачем не спростовано тверджень позивача (а.с.79-81).
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгялду справи, не прибув у судове засідання, розгляд справи просив проводити без його участі.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не прибув у судове засідання, розгляд справи просив проводити без його участі.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_1 є громадянкою України, має встановлену інвалідність ІІІ групи безстроково, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.29,30,86-95).
12 листопада 2018 року позивач звернулася до управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області із заявою про призначення житлової субсидії (а.с.17,18,).
Разом із заявою позивачем надано декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 12.11.2018 №181102153053422, відповідно до якої позивачем, окрім себе, зазначено сина - ОСОБА_2 , як зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з приміткою «не проживає» (а.с.14,15,59-62).
09 січня 2019 року відповідачем було проведено обстеження матеріально-побутових умов сім'ї та складено акт за №207849, яким встановлено, що позиач мешкає одна в двокімнатній квартирі. Син зареєстрований, але фактично мешкає та працює за кордоном (а.с.12,13,63).
Рішенням засідання погоджувальної комісії по вирішенню спірних питань при призначенні житлових субсидій та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям від 10.01.2019 позивачу відмовлено у призначенні житлової субсидії з 01.10.2018 (а.с.64-66).
11 січня 2019 року відповідачем було надіслано (вручено) на ім'я позивача лист, яким їй повідомили, що комісією з питань призначення житлових субсидій, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та надання пільг після розгляду документів було прийнято рішення про відмову у знятті нарахування плати із зареєстрованих, але фактично не проживаючих осіб для призначення субсидії (протокол №1 від 10.01.2019 року, п.9-6), а субсидія буде призначена з урахуванням доходу осіб, які зареєстровані за адресою позивача (а.с.24,25,64).
Також, з матеріалів справи вбачається що відповідачем у попередні періоди, зокрема у 2016-2018 році, було призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово - комунальних послуг на фактичну кількість проживаючих (а.с.45-48,51-53)
Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Положеннями Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що з метою реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, встановлених Конституцією України, забезпечення потреб людини в матеріальних благах і послугах, держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів, а також надає певній категорії громадян пільги і субсидії, зокрема, у сфері житлово-комунального обслуговування.
Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива визначає Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018 р. № 329) (далі - Положення № 848).
Згідно пункту 2 Положення № 848 право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Відповідно до пункту 3 Положення №848 призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).
У територіальних громадах (в тому числі об'єднаних), у виконавчих органах яких відсутні структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, прийняття заяв громадян з необхідними документами для призначення житлових субсидій та передачу їх відповідним структурним підрозділам з питань соціального захисту населення безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг чи їх фронт-офіси здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.
Інформація про призначені житлові субсидії вноситься структурним підрозділом з питань соціального захисту населення до Єдиного державного реєстру отримувачів житлових субсидій, держателем якого є Мінсоцполітики.
Пунктом 4 Положення № 848 передбачено, що житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, внеску/платежу об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов'язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.6,7 Положення № 848 житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: 1) загальна площа житлового приміщення перевищує 120 кв. метрів для квартири і 200 кв. метрів для індивідуального будинку (крім дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, а також сімей, в яких не менше року проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування); 2) будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства має у своєму володінні транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п'яти років (крім мопеда); 3) у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді: за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або вони отримували середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або вони не сплатили єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; 4) будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив купівлю або іншим законним способом набув право власності на земельну ділянку, квартиру (будинок), транспортний засіб (механізм), будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла (в тому числі понаднормової площі житла у випадку, зазначеному у пункті 5 цього Положення) та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати, набуття права власності в інший законний спосіб перевищує 50 тис. гривень; 5) структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад два місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії; 6) структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність у домогосподарства, що одержувало житлову субсидію у попередньому опалювальному (неопалювальному) сезоні, простроченої понад два місяці заборгованості з оплати обов'язкової частки платежу за житлово-комунальні послуги, обов'язкової частки внеску/платежу на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії на наступний опалювальний (неопалювальний) сезон.
За наявності умов, зазначених у пункті 6 цього Положення, житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії виходячи з конкретних обставин, що склалися, крім випадку, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 цього Положення.
Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії в таких випадках приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.
Відповідно до п. 13 Положення № 848 для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання):
заяву про призначення житлової субсидії за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - заява);
декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація);
довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
договір найму (оренди) житла (у разі наявності).
У відповідності до п. 14 Положенням № 848 рішення про призначення або відмову в призначенні житлової субсидії приймається комісією протягом 30 календарних днів з дня прийняття структурним підрозділом з питань соціального захисту населення рішення про подання документів щодо призначення житлової субсидії на розгляд комісії.
Рішення комісії про призначення або відмову в призначенні житлової субсидії може бути оскаржено заявником до суду.
З відзиву відповідача на позовну заяву вбачається, що позивачу відмовлено у призначенні житлової субсидії, оскільки її син, який зареєстрований в квартирі разом з позивачем (але не мешкає фактично, так як перебуває за кордоном) не має доходів, які враховуються під час призначення житлової субсидії, ним/за нього не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, а також він перебуває за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.
Відповідно до п. 9 Положення №848 житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства.
До складу домогосподарства включаються особи, що зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії
Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.
У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства. Рішення комісії в такому випадку приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці десятому пункту 7 цього Положення.
За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Рішення комісії в такому випадку приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці десятому пункту 7 цього Положення, і не може поширюватися на випадок, визначений в абзаці третьому цього пункту.
Рішення комісії у випадках, передбачених цим пунктом, приймаються на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.
Суд звертає увагу, що при зверненні позивача до відповідача із заявою про призначення житлової субсидії у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії, було зазначено про зареєстровану в житловому приміщенні особу - ОСОБА_2 та про факт його не проживання у відповідній квартирі, що також не заперечується і відповідачем. Також, відповідачем не заперечується факт того, що ОСОБА_3 не проживає з позивачем вже понад трьох років.
В свою чергу відповідно до вимог пункту 9 Положення №848 до складу домогосподарства включаються особи, що зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії.
Тобто, за приписами вказаних норм не отримання доходу та не сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування може прийматись відповідачем до уваги лише у випадку, коли це стосується особи, яка зареєстрована та фактично проживає в житловому приміщенні, оскільки саме такі особи включаються до складу домогосподарства в силу вимог пункту 9 Положення №848.
В даному ж випадку син позивача, що зареєстрований з позивачем за адресою: АДРЕСА_2 , фактично за вказаною адресою не проживає.
Також, з матеріалів справи вбачається що відповідачем у попередні періоди, зокрема у 2016-2018 році, було призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово - комунальних послуг на фактичну кількість проживаючих (а.с.45-48,51-53).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області про відмову у призначенні житлової субсидії ОСОБА_1 для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг по квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 від 10.01.2019, прийняте за результатами розгляду заяви позивача про призначення житлової субсидії від 12.11.2018, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили, що відмова у призначенні житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату ЖКП позивачу прийнята на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для його прийняття.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов'язано із прийняттям відповідачем рішення про відмову у призначенні житлової субсидії, а не з діями, вчиненими останнім з метою виконання своїх функцій та повноважень, суд вважає, що достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області про відмову у призначенні житлової субсидії ОСОБА_1 для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг по квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 від 10.01.2019, прийняте за результатами розгляду заяви позивача про призначення житлової субсидії від 12.11.2018, та зобовязання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення житлової субсидії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з коригуванням способу захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 768,40 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 7-9, 19, 20, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області про відмову у призначенні житлової субсидії ОСОБА_1 для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг по квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 від 10.01.2019, прийняте за результатами розгляду заяви позивача про призначення житлової субсидії від 12.11.2018.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення житлової субсидії від 12.11.2018, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області (вул.Руденко, 7, м.Рубіжне, Луганська область, 93010, код ЄДРПОУ 03196860) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян