17 квітня 2019 року Справа № 160/1115/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про зобов'язання вчинити певні дії та визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості, -
05.02.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпропетровської митниці ДФС, у якій просив суд:
- зобов'язати Дніпропетровську митницю ДФС прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України ОСОБА_1 суму надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 43010,58 грн. за ввіз автомобіля AUDI A5 Sportback, № кузова НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 27.12.2018 року №UA110000/2018/200048/2.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 року адміністративний позов залишений без руху із наданням строку для усунення недоліків.
18.02.2019 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №160/1115/19.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року судом відмовлено у задоволенні клопотання Дніпропетровської митниці ДФС про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що рішення про коригування митної вартості є протиправним, оскільки представником позивача було надано усі необхідні документи на підтвердження митної вартості автомобіля; вказані в оскаржуваному рішенні розбіжності в документах не спростовують правильності обчислення митної вартості товару декларантом; позивач не може погодитися із правильністю визначення Дніпропетровською митницею ДФС митної вартості транспортного засобу за другорядним методом, оскільки відповідач повинний був визначати митну вартість товару на підставі основного методу; листом декларанта надано повідомлення, що усі можливі документи для підтвердження вартості транспортного засобу надані митниці, можливість надання будь-яких інших документів відсутня.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, заперечення, у яких проти заявлених вимог заперечив, зазначив, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні; враховуючи виявлені у ході перевірки дані у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження ціни, що фактично сплачена, відсутність перекладів документів, основний метод визначення митної вартості товарів щодо товарів, які імпортуються, неможливо застосувати; при заявленні митної вартості оцінюваного транспортного засобу декларантом використано дані висновку судового експерта автотоварознавця та самостійно задекларовано вартість за другорядним методом; посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяли у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Позивачем подана до суду відповідь на відзив, у який зазначено наступне: у рішенні про коригування митної вартості не зазначені обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості; відповідачем не наведено мотиву неврахування вартості задекларованого товару, яка відповідає вартості придбання спірного товару, що підтверджується інвойсом; жодних доказів того, що подані декларантом до митного оформлення документи містили розбіжності, які впливають на кількісні та вартісні показники оцінюваного товару, відповідачем не виявлено; позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам статті 58 Митного кодексу України.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 26.12.2018 року представником ОСОБА_1 надано до Дніпропетровської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA110150/2018/237784 з метою здійснення митного оформлення транспортного засобу легкового автомобіля марки Audi A5 Sportback, номер кузова/VIN - НОМЕР_2 .
Митна вартість товару - автомобілю, заявлена позивачем за ціною договору, тобто за основним методом, відповідно до статті 58 Митного кодексу України, а саме 16210,08 євро.
До митного оформлення за МД від 26.11.2018 року №UA110150/2018/237784 декларантом у підтвердження митної вартості надано наступні документи:
- рахунок від 18.12.2018 року №VAR0048827;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 14.05.2014 року №ЕН570442 та від 18.12.2018 року №1550;
- довідка декларанта від 26.12.2018 року б/н щодо витрат на транспортування транспортного засобу;
- висновок судового експерта автотоварознавця від 26.11.2018 року №560-018;
- митну декларацію країни відправлення від 18.12.2018 року №180DЕ520397489079Е6.
Порядок та методи визначення митної вартості товарі, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом ІІІ Митного кодексу України і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Згідно статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.
Відповідно до частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно пункту першого частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, у тому числі упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; застосовувати передбачені цим Митного кодексу України форми митного контролю.
Однією з форм митного контролю відповідно до частини першої статті 336 Митного кодексу України, є перевірка документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які відповідно до статті 335 Митного кодексу України надаються під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Статтею 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 Митного кодексу України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматно-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи передбачені цим кодексом.
Згідно частини першої статті 336 Митного кодексу України однією з форм контролю, є перевірка документів та відомостей, які надаються під час переміщення товарів через митний кордон України.
У відповідності до статті 337 Митного кодексу України при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.
27.12.2018 року Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості від №UA110000/2018/200048/2, за яким вартість товару визначена у розмірі 19500 євро за одиницю.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, судом встановлено, що серед поданих разом із декларацією документів відсутня інформація про можливу відстрочку платежів або варіанти угод за післяоплатою транспортного засобу.
Також, серед наданих до митного оформлення документів відсутні платіжні або банківські документи, що підтверджують факт оплати оцінюваного транспортного засобу (будь-які чеки, що свідчать про оплату задекларованої суми вартості), тоді як переклад рахунку від 18.12.2018 року №VR0057757 містить помітку «Условия оплаты - куплен в зоне магазина Налоговый номер 52/200/41106 Дата выставления счета - дата доставки. Сумма получена 18 дек. 2018». Позивачем також не надано документи щодо замовлення авто із доставкою.
З урахуванням викладеного, на думку суду, неможлива перевірка заявленого декларантом числового значення вартості відповідно до вимог статті 54 Митного кодексу України.
За результатами здійснення митного контролю з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у відповідності до вимог пункту 2, 3 статті 53 Митного кодексу України, протягом 10 календарних днів додатково необхідно надати (за наявності) відповідні документи.
Згідно пункту 6 статті 53 Митного кодексу України декларант за власним бажанням може надати інші додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Відповідно до пункту 2 статті 255 Митного кодексу України строк митного оформлення може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей у разі подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні.
Декларант або уповноважена особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України зобов'язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних.
Листом декларанта від 27.12.2018 року б/н надано до митниці повідомлення, що усі можливі документи для підтвердження вартості транспортного засобу надані митниці, можливість надання будь-яких інших документів відсутня. Даний лист розглянутий відповідачем як прохання завершення митного оформлення без урахування 10-денного терміну.
З урахуванням статті 377 Митного кодексу України та відповідно до пункту 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Суд, враховуючи виявлені у ході перевірки дані у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження ціни, що фактично сплачена, відсутність перекладів документів, вважає, що основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати відповідно до пункту 6 статті 54, пункту 2 статті 58 Митного кодексу України.
Також, суд звертає увагу на те, що при заявленні митної вартості оцінюваного транспортного засобу декларантом використано дані висновку судового експерта автотоварознавця від 26.11.2018 року №560-018 та самостійно задекларовано вартість за другорядним методом визначення митної вартості.
Пунктом 1 висновку судового експерта від 26.11.2018 року №560-018 на дослідження поставлено питання, яка вартість КТЗ Audi А5 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 згідно системи оцінки SchwakeNet.
При визначенні ринкової вартості КТЗ з урахуванням вимог пункту 7.35.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092 експертом використано цінові дані Системи оцінки транспортних засобів SchwakeNet та здійснено відповідні розрахунки та визначено ринкову вартість КТЗ на рівні 16250 EUR. За основу розрахунку експертом прийнято Сд1 ціну продажу згідно системи SchwakeNet. Проте, згідно наданого як додаток до експертного висновку витяг системи SchwakeNet містить інформацію щодо ринкової вартості (Verkaufswert) на рівні 19450 EUR. Отже, суд зазначає, що за основу розрахунку ринкової вартості експертом прийнято хибні дані, що, в свою чергу, призвело до невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості.
Відповідно до п. 6 ст. 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контакту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча о одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при и обчисленні (частина друга статті 58 Митного кодексу України).
На підставі частин п'ятої та шостої статті 54 та частини четвертої статті 57 Митного кодексу України митницею проведено консультацію з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості.
Відповідно до статті 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 Митного кодексу України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.
Відповідно до статті 60 Митного кодексу України (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58, 59 Митного кодексу України, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Відповідно до пункту 2 статті 60 Митного кодексу України під подібними розуміються товари, хоч не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції, порівняно з товарами, що оцінюються.
Згідно пункту 3 статті 60 Митного кодексу України для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Відповідно до положень пункту 4 статті 59 та пункту 5 статті 60 Митного кодексу України ціна договору щодо ідентичних або подібних товарів береться за основу для визначення митної вартості, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах.
У відповідності до пункту 3 статті 337 Митного кодексу України проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах митних органів.
Відповідно до статті 33 Митного кодексу України митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.
Рівень заявленої декларантом митної вартості товару - 16350 євро/шт. В інформаційних ресурсах митних органів відсутня інформація щодо митних оформлень ідентичних/подібних товарів відповідно до вимог статей 59-60 Митного кодексу України, в тому числі з урахуванням року випуску та технічного стану, пробігу транспортного засобу.
У зв'язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості товарів, посадовою особою послідовно розглядалася можливість застосування наступного методу визначення митної вартості.
У разі, якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до статей 58-61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями статті 62 МКУ на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування статей 62, 63 МКУ може бути зворотною.
Методи на основі віднімання та додавання вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів.
Відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів.
У зв'язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, визначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
Митна вартість товару скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2г - резервний метод, згідно з положеннями статті 64 Митного кодексу України за результатом проведеного обчислення, з урахуванням наданих декларантом відомостей щодо ціни транспортного засобу згідно рахунку, відомостей щодо вартості транспортування, враховуючи дані довідкового ресурсу www.schwakenet.de №10111498 з урахуванням значення вартості системи SchwakeNet, здійсненого за запитом митного органу на автомобіль Audi А5, код НОМЕР_2 , валюта - EUR, вартість - 19500 євро та розраховується на рівні 19500 євро/шт.
За МД від 26.12.2018 року №UА110150/2018/237784 декларантом задекларовано митну вартість транспортного засобу згідно рішення про коригування митної вартості від 27.12.2018 року №UА110000/2018/000048/2 з урахуванням положень частини сьомої статті 55 Митного кодексу України за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів , визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Кодексу.
Відповідно до частини восьмої статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Декларантом не надавались додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів у відповідності до положень до частини восьмої статті 55 Митного кодексу України.
Різниця у сумі нарахованих платежів за рішенням від 27.12.2018 року №UА110000/2018/200048/2 складає 43010,58 грн.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позову та відсутність підстав для його задоволення, оскільки рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина перша статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно зі статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову повністю, судові витрати, сплачені позивачем, не стягується за рахунок бюджетних асигнувань з Дніпропетровської митниці ДФС.
Керуючись статтями 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про зобов'язання вчинити певні дії та визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник