15 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1813/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимир-Волинського об'єднаного управління пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Володимир-Волинське ОУПФУ) про визнання протиправним та скасування рішення №1180 від 03.05.2019 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи трактористом з 10.12.1983 по 31.12.1986, з 01.01.1990 по 31.12.1991, з 01.01.1993 по 31.12.1994, з 01.01.1995 по 24.03.1998, з 01.04.1998 по 18.08.1998, з 01.09.1998 по 31.12.2001, з 01.01.2003 по 30.12.2005 та зобов'язання призначити і виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» частини першої ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підпункту 3 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 14 березня 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.03.2019 він звернувся із заявою Володимир-Волинського ОУПФУ про призначення пільгової пенсії на підставі пункту «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно протоколу Володимир-Волинського ОУПФУ №1180 від 03.05.2019 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до підпункту 3 пункту 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з тим, що стаж його роботи на посаді тракториста-машиніста згідно поданих первинних документів становить 7 років 4 місяці 14 днів, що не дає права на призначення пенсії по віку відповідно до вищевказаної норми Закону. При цьому до пільгового стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не зараховано періоди роботи з 10.12.1983 по 31.12.1986, з 01.01.1990 по 31.12.1991, з 01.01.1993 по 31.12.1994, з 01.01.1995 по 24.03.1998, з 01.04.1998 по 18.08.1998, з 01.09.1998 по 31.12.2001, з 01.01.2003 по 30.12.2005 у зв'язку з не підтвердженням первинними документами.
Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки вказані вище періоди його роботи внесені у трудову книжку з посиланнями на підстави їх внесення. Записи містять усі необхідні відомості щодо прийому, переведення та звільнення його з роботи, як цього вимагає чинне законодавство..
На підставі вищенаведеного позивач просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 10.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 04.07.2019 №10888/19 відповідач позов заперечив, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки в книгах обліку оплати праці колгоспу «Чекіст» за період з 1983-1994 за певні періоди роботи ОСОБА_1 (з жовтня 1983 по грудень 1986, з січня 1990 року по грудень 1991 року, з січня 1993 року по грудень 1994 року) посада не вказана; в книгах обліку оплати праці селянської спілки «Прибужжя» за період з 1995-1999 період роботи ОСОБА_1 з січня 1995 року по грудень 1999 року посада не вказана; в книгах розрахунків заробітної плати СГТзОВ «Буг» за період 2000-2006 період роботи ОСОБА_1 з січня 2000 року по грудень 2001 року - посада не вказана, з січня 2003 року по грудень 2005 року та з січня 2009 року по грудень 2009 року найменування посади дописано іншим чорнилом, у зв'язку з чим підстави для призначення пільгової пенсії відсутні.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.
Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.
Судом встановлено, що позивач 14.03.2019 звернувся із заявою Володимир-Волинського ОУПФУ про призначення пільгової пенсії на підставі пункту «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно протоколу Володимир-Волинського ОУПФУ №1180 від 03.05.2019 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до підпункту 3 пункту 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з тим, що стаж його роботи на посаді тракториста-машиніста згідно поданих первинних документів становить 7 років 4 місяці 14 днів, що не дає права на призначення пенсії по віку відповідно до вищевказаної норми Закону. При цьому до пільгового стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не зараховано періоди роботи з 10.12.1983 по 31.12.1986, з 01.01.1990 по 31.12.1991, з 01.01.1993 по 31.12.1994, з 01.01.1995 по 24.03.1998, з 01.04.1998 по 18.08.1998, з 01.09.1998 по 31.12.2001, з 01.01.2003 по 30.12.2005 у зв'язку з не підтвердженням первинними документами.
З копій трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 вбачається, що з 10.12.1983 він прийнятий на роботу трактористом в колгосп «Чекіст» Володимир- Волинського району Волинської області на підставі наказу №13 від 21.12.1983, що підтверджується записом №1 трудової книжки. З того ж дня на підставі наказу №4 від 14.12.1983 його було прийнято в члени вказаного колгоспу.
23.02.1993 року згідно рішення загальних зборів колгосп «Чекіст» реорганізовано в селянську спілку «Прибужжя», яка з 01.04.2000 року була реорганізована у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Буг», куди він був переведений на роботу трактористом. Дані обставини підтверджуються записом №2 трудової книжки та наказом №1 від 01.04.2000 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII визначено категорії осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
За змістом пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.
Зазначене кореспондується із пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок ведення трудових книжок, за частину періоду досліджуваного судом, був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 за №162 (далі - Інструкція №162), яка діяла до 29.07.1993.
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
Відповідно до пункту 2.3 Інструкції № 162 всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення, повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі - Інструкція №58), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.08.1993 за № 110, та зазначено, що з прийняттям цього наказу Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.1985 № 252), із змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.90 № 412, не застосовується.
Відповідно до п. 2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Ведення трудових книжок працівників підприємства, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), оскільки записи до трудової книжки вносяться виключно власником або уповноваженим ним органом, наявність неправильно занесених записів до трудової, не може ставитись в провину власнику трудової книжки.
В трудовій книжці НОМЕР_2 ОСОБА_2 наявні записи про таке: 03.01.1981 прийнятий в члени колгоспу «Заповіт Леніна» - трактористом; 25.10.1981 служба в рядах Радянської Армії; 26.10.1983 прийнятий в тракторну бригаду на посаду тракториста (колгосп «Заповіт Леніна»); Агрофірма «Заповіт» реорганізована в ПСГП «Заповіт» Наказ №1 від 01.04.2000; 15.04.2000 прийнятий в ПСГП «Заповіт» на роботу трактористом; 09.09.2003 звільнений з посади тракториста за згодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України; 10.09.2003 прийнятий трактористом тракторної бригади в СТзОВ «Лище».
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості:
стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції;
стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування;
стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
З копій трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 вбачається, що з 10.12.1983 він прийнятий на роботу трактористом в колгосп «Чекіст» Володимир- Волинського району Волинської області на підставі наказу №13 від 21.12.1983, що підтверджується записом №1 трудової книжки. З того ж дня на підставі наказу №4 від 14.12.1983 його було прийнято в члени вказаного колгоспу.
23.02.1993 року згідно рішення загальних зборів колгосп «Чекіст» реорганізовано в селянську спілку «Прибужжя», яка з 01.04.2000 року була реорганізована у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Буг», куди позивач був переведений на роботу трактористом. Дані обставини підтверджуються записом №2 з трудової книжки та наказом №1 від 01.04.2000 року.
Згідно довідки від 25.01.2019 №8, виданої сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Буг», підтверджено дані про те, що ОСОБА_1 в період з 10.12.1983 по 31.12.2006 та з 01.01.2008 по 01.04.2012 працював повний робочий день та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на посаді тракториста-машиніста. Підставою видачі довідки вказані первинні документи, якими є книги обліку праці та розрахунків за 1983-2012 роки.
Згідно наданих СГ ТзОВ «Буг» довідок за №4, №5, №6 за період з 1992 року по 2012 рік, які видані на підставі книг обліку праці та розрахунків за відповідні роки за виключенням 2007 року, підтверджуються ті обставини, що позивач щороку виконував встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві, працюючи практично круглорічно. В більшості роках вихід на роботу складав від 300 до 363 трудоднів. Дані обставини також підтверджуються записами трудової книжки у розділі «трудова участь в громадському господарстві».
У трудовій книжці колгоспника НОМЕР_3 , яка є основним документом на підтвердження стажу роботи працівника, професія позивача вказана «тракторист».
ОСОБА_1 до позовної заяви долучив копію посвідчення тракториста-машиніста НОМЕР_5 виданого 1993 року, у якому зазначено категорії тракторів і самохідних машин, на користування якими видано посвідчення.
Згідно з пунктами 1, 2 роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України №7 від 20.01.1992 року «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства» до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботі трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).
Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. Трактористи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних, транспортних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених пунктом 1 цього роз'яснення.
Згідно з «Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016», затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 № 016, введеного в дію з 01.01.1987 та класифікатора професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, чинного на теперішній час, професії «механізатор», «підвозчик», «будівельна бригада» відсутні, а міститься професійна назва роботи тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.
Єдина назва професії тракторист - машиніст, запроваджена в 1961 році, яка охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
Отже, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу. За відсутності однієї з умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах призначення вказаної пенсії неможливе.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 681/813/17 та від 10.05.2018 у справі № 196/1004/14-а.
Також слід зазначити, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
Дана правова позиція щодо відповідальності за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).
Одночасно, відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Тому суд бере до уваги записи в трудовій книжці позивача, довідки, в яких зафіксовано період роботи ОСОБА_1 трактористом у колгоспі «Чекіст», селянській спілці «Прибужжя» та СГТзОВ «Буг», а саме з 10.12.1983 по 01.04.2012.
Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
З огляду на вказане суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зарахування до пільгового страхового стажу позивача періоду роботи у колгоспі «Чекіст», селянській спілці «Прибужжя» та СГТзОВ «Буг» з 10.12.1983 по 31.12.1986, з 01.01.1990 по 31.12.1991, з 01.01.1993 по 31.12.1994, з 01.01.1995 по 24.03.1998, з 01.04.1998 по 18.08.1998, з 01.09.1998 по 31.12.2001, з 01.01.2003 по 30.12.2005.
З матеріалів пенсійної справи слідує, що позивач досяг 55 років та має загальний страховий стаж 33 роки 14 днів. При цьому, відповідач в пенсійній справі розрахував, що ОСОБА_1 має пільговий стаж 7 років 4 місяці 14 днів.
Таким чином, враховуючи те, що судом вирішено зарахувати до пільгового стажу період роботи період роботи ОСОБА_1 трактористом у колгоспі «Чекіст», селянській спілці «Прибужжя» та СГТзОВ «Буг» з 10.12.1983 по 31.12.1986, з 01.01.1990 по 31.12.1991, з 01.01.1993 по 31.12.1994, з 01.01.1995 по 24.03.1998, з 01.04.1998 по 18.08.1998, з 01.09.1998 по 31.12.2001, з 01.01.2003 по 30.12.2005, пільговий стаж позивача становить понад 20 років.
Отже, позовна вимога про зобов'язання Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області призначити пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як слідує з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою від 14.03.2019 про призначення пенсії.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.
Виходячи із наданих пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 03.05.2019 №1180 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 14.03.2019, зарахувавши у пільговий стаж ОСОБА_1 стаж роботи на посаді тракториста у колгоспі «Чекіст», селянській спілці «Прибужжя» та СГТзОВ «Буг» з 10.12.1983 по 31.12.1986, з 01.01.1990 по 31.12.1991, з 01.01.1993 по 31.12.1994, з 01.01.1995 по 24.03.1998, з 01.04.1998 по 18.08.1998, з 01.09.1998 по 31.12.2001, з 01.01.2003 по 30.12.2005.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплачений позивачем відповідно до квитанції від 31.05.2019 №41660941.
Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 03.05.2019 №1180 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Володимир-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 14 березня 2019 року, зарахувавши у пільговий стаж ОСОБА_1 стаж роботи на посаді тракториста у колгоспі «Чекіст», селянській спілці «Прибужжя» та сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Буг» з 10.12.1983 по 31.12.1986, з 01.01.1990 по 31.12.1991, з 01.01.1993 по 31.12.1994, з 01.01.1995 по 24.03.1998, з 01.04.1998 по 18.08.1998, з 01.09.1998 по 31.12.2001, з 01.01.2003 по 30.12.2005. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).
Відповідач Володимир-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (44700, Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Соборна, 1, ідентифікаційний код 37602528).
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич