Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Верещак В.М.,
суддів
Гошовської Т.В. та Мороза М.А.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 21 червня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Волноваського районного суду Донецької області від 20 березня 2006 року,
Зазначеним вироком засуджений:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, раніше не судимий, -
- засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування основного покарання строком на 2 роки.
ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 3 серпня 2005 року близько 2 години 30 хвилин, керуючи автомобілем марки ВАЗ-21099, який належав його дружині ОСОБА_3, рухаючись по автодорозі Славянськ - Донецьк - Маріуполь у напрямку м. Донецька з швидкістю близько 100 кілометрів на годину на 146 кілометрі + 800 метрів за населеним пунктом Оленівка Волноваського району Донецької області, порушив вимоги п. 12.2, 12.3, 12.6, 12.9 «б" Правил дорожнього руху та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який рухався у попутному напрямку по середині проїзної частини дороги, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 24 липня 2006 року вирок залишений без зміни.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд. При цьому захисник посилається на те, що апеляційним судом порушене право засудженого на захист, оскільки ні він , ні його підзахисний не були повідомлені про час слухання справи апеляційною інстанцією, а також апеляційним судом не були дані відповіді на доводи апеляційної скарги. Крім того захисник вказує на те, що досудовим слідством та судом неправильно встановлені фактичні обставини справи.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчинені злочину, в якому вони визнані винними, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на сукупності зібраних по справі доказів, яким була дана належна оцінка.
Так, потерпілий ОСОБА_4 показав, що йшов вночі по середині траси, де була чітко видна роздільна смуга, у бік Донецька, оскільки домовився, що брат його забере на машині. Через деякий він помітив світло фар автомобіля і тому він став відходити вліво, а потім на нього наїхав автомобіль.
Свідок ОСОБА_6 показав, що 3 серпня 2005 року після 3 годин він виїжджав на місце ДТП, де були складені протокол огляду і схема ДТП, в які були внесені дані , зафіксовані з участю ОСОБА_2 і понятих. При цьому слідів гальмування на дорозі не було.
Згідно з висновку судової автотехнічної експертизи ОСОБА_2 порушив правила дорожнього руху і мав технічну можливість уникнути наїзду.
За даними висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_4 внаслідок ДТП були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.
За таких обставин дії засудженого кваліфіковані правильно.
Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про час слухання справи у суді були надіслані як захиснику так і засудженому. ( а.с.176).
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, у тому числі і тих, на які є посилання у касаційній скарзі немає.
Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України немає.
Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Судді:
Верещак В.М. Гошовська Т.В. Мороз М.А.