12 липня 2007 року м. Київ
Верховного Суду України в складі:
Пшонки М.П., Левченка Є.Ф., Романюка Я.М., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Конотопська районна державна нотаріальна контора Сумської області, Гружчанська сільська рада Конотопського району Сумської області, Конотопський районний відділ земельних ресурсів про визнання свідоцтв про право на спадщину за законом частково недійсними, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на 2/3 частини спадкового майна, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 16 січня 2007 року,
Заочним рішенням місцевого Конотопського міськрайонного суду від 28 вересня 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Сумської області від 16 січня 2007 року, позовні вимоги задоволені.
У касаційній скарзі ОСОБА_2. ставить питання про скасування судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Крім того, ОСОБА_2. була подана заява про повернення помилково сплачених на інший рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.
Керуючись статтями 83, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 16 січня 2007 року залишити без зміни.
Зобов'язати ВДК у Печерському районі м. Києва повернути ОСОБА_2 сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. 00 коп., що внесені згідно з квитанцією від ІНФОРМАЦІЯ_1 на розрахунковий рахунок ОПЕРУ ДКУ у м. Києві, п/р 35221006000052, МФО 820172, код ЗКПО 00019034.
Копію ухвали та оригінал квитанції від ІНФОРМАЦІЯ_1 направити ОСОБА_2
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Пшонка М.П. Левченко Е.Ф. Романюк Я.М.