Справа № 265/2639/19
Провадження № 2-о/241/89/2019
11.07.2019 року смт. Мангуш
Першотравневий районний суд Донецької області
у складі:
головуючого судді Чудопалової С.В.,
за участю секретаря Небиліченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Маріупольський міський центр зайнятості про встановлення факту, що має юридичне значення,-
В провадженні Першотравневого районного суду Донецької області перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Маріупольський міський центр зайнятості про встановлення факту припинення трудових відносин, мотивована тим, що вона 30.03.2018 уклала трудовий договір із ОСОБА_2 (який з 23.10.2017 зареєстрований як ФОП для здійснення підприємницької діяльності, пов'язаної з прибиранням приміщень, територій та інше), згідно якого вона виконувала обов'язки адміністратора, про що у трудовій книжці НОМЕР_1 зроблено відповідний запис. 01.11.2018 ОСОБА_2 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 . Питання розірвання трудового договору у зв'язку зі смертю роботодавця законом не врегульовано, у зв'язку з цим та у зв'язку з відсутністю іншої уповноваженої на те особи згідно норм КЗпП України, розірвати укладений між ними трудовий договір та внести відповідний запис до її трудової книжки неможливо. Нерозірвання трудових відносин між нею та ФОП ОСОБА_2 унеможливлює її офіційне працевлаштування на вільно обране місце роботи, що порушує її права. 06.11.2018 ФОП ОСОБА_2 припинив підприємницьку діяльність, про що зроблено відповідний запис № 22740070001040650 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внаслідок чого трудові відносини між ними неможливі. Оскільки ФОП ОСОБА_2 не сплачував за неї єдиний соціальний внесок, згодом можуть виникнути проблеми з розрахунком трудового стажу та пенсією.
З метою досудового врегулювання спору вона 22.11.2018 звернулася до Маріупольського міського центру зайнятості з метою розірвання трудових відносин між нею та ФОП ОСОБА_2 у зв'язку з його смертю, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внесення запису про звільнення до її трудової книжки, але листом від 06.12.2018 № 08.5058/06-16/18 їй було повідомлено, що Маріупольський міський центр зайнятості згідно діючого законодавства не має повноважень встановлювати факт припинення трудових відносин, приймати відповідні рішення про звільнення та вносити записи про звільнення до трудової книжки, у зв'язку з чим вона не має можливості розірвати трудовий договір, у зв'язку з чим вона змушена була звернутися до суду.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Просить вимоги заяви задовольнити.
Представник заінтересованої особи Маріупольського міського центру зайнятості Чуприн Ю. в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Не заперечує щодо заявлених ОСОБА_1 вимог.
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області із заявою про встановлення факту припинення трудових відносин.
Ухвалою від 22.04.2019 зазначену заяву направлено до Першотравневого районного суду Донецької області за підсудністю.
Ухвалою судді від 17.05.2019 зазначену позовну заяву було залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 29.05.2019 у даній справі відкрито провадження.
Дослiдивши надані заявником письмовi докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що згідно трудового договору між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю від 30.03.2018, ОСОБА_1 з 30.03.2018 перебувала у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_2 та займала посаду адміністратитора (а.с. 8).
Із копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що 02.04.2018 остання прийнята на роботу адміністратора за трудорвим договорам № 1 від 30.01.2018, запис № 37 (а.с. 41).
У відповідності до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 02.11.2018, виданого Лівобережним районним у місті Маріуполі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).
Згідно із листом від 06.12.2018 № 08/5058/06-16/18, наданим на заяву ОСОБА_1 від 22.11.2018, Маріупольський міський центр зайнятості відмовив останній у встановленні факту припинення трудових відносин, прийняття рішення про звільнення та внесення запису про звільнення до трудової книжки, оскільки він не має на це повноважень, та запропоновано звернутися до суду за захистом своїх порушених прав (а.с. 10).
У відповідності до витягу з реєстру Міністерства юстиції України від 23.12.2018, ФОП ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) був зареєстрований 23.10.2017 (номер взяття на облік 058317262033) та 06.11.2018 був знятий з обліку (номер 1805830700751) (а.с. 5-7).
Згідно акту про фактичне проживання від 05.02.2019, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 12).
Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які розглядає суд.
У свою чергу, згідно із ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, окрім тих, що визначені в ч.1 цієї статті, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Згідно з ч. 1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, а нормами ст. 46 Конституції України передбачено право на соціальний захист шляхом сплати пенсії, яка сплачується за рахунок страхових внесків громадян при загальнообов'язковому соціальному страхуванні.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
У свою чергу, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною, і яка в силу ст. 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Відповідно до вимог ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, згідно внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно зі ст. 23 КЗпП України, трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Відповідно до ст. 36 Кодексу Законів про працю України, підставами припинення трудового договору є, зокрема, угода сторін, розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно із п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. В даному випадку відсутня можливість зробити запис про звільнення, оскільки правонаступники фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , відсутні.
Механізм припинення трудового договору у разі смерті роботодавця - фізичної особи чинним законодавством не визначений. Окремі роз'яснення із цього приводу були надані Мінпраці в листі від 05.03.2003 № 06/2-2/51, згідно якого при смерті однієї зі сторін трудові відносини між сторонами припиняються (достроково). Тому виникає необхідність зняття з реєстрації в службі зайнятості трудового договору «у зв'язку зі смертю роботодавця» на підставі документів, що підтверджують його смерть. Але з 01.01.2015 реєстрація в держслужбі зайнятості укладення і розірвання трудового договору, укладеного між працівником і ФОП, скасована. Тому на сьогодні для такої реєстрації немає законодавчих підстав.
Також на даний час унесення запису про припинення трудового договору до трудової книжки працівника законодавчо не врегульоване. Мінпраці у вищезгаданому листі пропонувало посадовим особам служби зайнятості до трудової книжки працівника вносити запис про зняття з реєстрації відповідного трудового договору у зв'язку зі смертю роботодавця і посвідчувати його в установленому порядку. Але запис про звільнення до трудової книжки працівника працівник служби зайнятості в будь-якому разі вносити не буде. Це не передбачено ні Положенням про Держслужбу зайнятості України, затвердженим Указом Президента України від 16.01.2013 № 19/2013, ні Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993.
Таким чином, судом встановлено, що трудовий договір між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 слід вважати припиненим в зв'язку зі смертю останнього, хоча це питання законодавчо і не врегульоване, але не суперечить існуючим нормам трудового та цивільного законодавства, а встановлення даного факту має для заявниці ОСОБА_1 юридичне значення та надасть можливість реалызувати в подальшому здійснювати її право на працю.
Таким чином, дослідженими вище письмовими доказами підтверджується факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 з 01.11.2018.
Керуючись ст.ст. 12, 19, 42, 81, 89, 263, 265, 315, 319, 354 ЦПК України, ст.ст. 21, 23, 47, 36, 116 КЗпП України, ст.ст. 9, 55, 124 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Маріупольський міський центр зайнятості про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.
Встановити факт припинення трудових відносин, які виникли на підставі трудового договору від 30.03.2018 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (номер запису про проведення державної реєстрації 22740000000040650 від 23.10.2017), РНОКПП НОМЕР_3 , з 01.11.2018.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Чудопалова