31 травня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду м. Києва від 21 січня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом про визнання права користування жилим приміщенням,
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2003 року позови залишені без задоволення.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 21 січня 2004 року позов задоволено. ОСОБА_1 була визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням - АДРЕСА_1.
У решті рішення суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення апеляційного суду в частині визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням скасувати, посилаючись на необґрунтованість та порушення норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 21 січня 2004 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Дідківський А.О.,
Данчук В.Г.,
Костенко А.В.