Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого - судді
Cелівона О.Ф.,
суддів
Пошви Б.М. і Шевченко Т.В.,
з участю прокурора
Казнадзея В.В.,
розглянула в судовому засіданні 26 квітня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області від 22 листопада 2006 року,
яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Києва, раніше не судимого,
- засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України на 9 років позбавлення волі;
- за п. п. 4, 6, 9 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого
покарання більш суворим, остаточне покаранням ОСОБА_2 призначено 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця м. Києва, раніше судимого Деснянським районним судом м. Києва 13.05.2003 року за ч. 2 ст. 142 КК України на 1 рік позбавлення волі;
засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України на 7 років позбавлення волі.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця м. Києва, раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки з покладенням на нього відповідних обов'язків.
Постановлено стягнути із засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4 100 000,00 грн. та по 5 000 грн. моральної шкоди відповідно.
Згідно вироку ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнано винними і засуджено за вчинення злочинів, як визнав суд, за таких обставин.
24 лютого 2005 року приблизно о 22-23 год. у дачному будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння запропонував своїм знайомим ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заволодіти транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 2108, що знаходився поблизу дачного масиву «Червона Калина».
По дорозі ОСОБА_5 добровільно відмовився від участі у вчиненні злочину і повернувся в дачний будинок.
Вчиняючи злочинні дії, направлені на заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_2 принесеною сокирою розбив заднє скло автомобіля та відчинив двері, а ОСОБА_1 сів за кермо і став його заводити. ОСОБА_3 та ОСОБА_2, сівши в автомобіль, спостерігали за навколишньою обстановкою.
Коли до автомобіля підійшов його власник ОСОБА_4, ОСОБА_2, бажаючи довести свій умисел до кінця, але виходячи за межі попередньої домовленості з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на заволодіння автомобілем за попередньою змовою групою осіб, вирішив учинити насильницькі дії щодо потерпілого та умисно вбити його.
З цією метою ОСОБА_2 учинив напад на ОСОБА_4 і завдав йому декілька ударів рукою в обличчя, від яких той упав на землю. Після цього ОСОБА_2 підійшов до нього і продовжив завдавати удари руками й ногами по тулубу, а дерев'яною палкою по голові, заподіявши останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
ОСОБА_2, продовжуючи свої дії на незаконне заволодіння транспортним засобом, завдав удари ОСОБА_6 руками та ногами в обличчя й по тулубу, насильно посадив його за кермо і наказував завести автомобіль, однак той цього зробити не зміг.
Після цього ОСОБА_2 витяг ОСОБА_4 з автомобіля, повалив на сніг та, маючи намір умисно вбити останнього з корисливих мотивів, з метою приховати вчинення незаконного заволодіння його автомобілем ВАЗ-2108 д.н. НОМЕР_1 та полегшити вчинення цього злочину, з особливою жорстокістю, завдав декілька ударів металевою трубою ОСОБА_6 по голові, причиняючи тому особливі фізичні страждання.
Після цього ОСОБА_2 принесеною сокирою завдав ще приблизно 4 удари по голові ОСОБА_6, що відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, які завдавали потерпілому особливих страждань та внаслідок яких настала його смерть.
ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 виконали усі можливі дії для заволодіння автомобілем ОСОБА_4, однак не змогли довести свій злочинний намір до кінця з причин, які не залежали від їх волі, а тому залишили місце злочину.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, просить вирок змінити та пом'якшити призначене йому покарання, враховуючи дані про його особу і роль у вчиненні злочину.
Вирок засудженими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не оскаржується.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора про залишення касаційної скарги засудженого без задоволення та про необхідність виключення, в порядку ст. 395 КПК України, з обвинувачення ОСОБА_2 кваліфікуючу ознаку - корисливий мотив, передбачену п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, а в решті вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а вирок щодо засудженого ОСОБА_2 змінити, виходячи з такого.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, а також у вчиненні умисного вбивства з особливою жорстокістю, а також з метою приховати інший злочин та полегшити його вчинення, відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим.
Його дії органами досудового слідства вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 289, п. п. 4, 9 ч. 2 ст. 115 КК України.
Дії засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які виразилися у замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, за попереднього змовою групою осіб за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України кваліфіковано вірно.
Винуватість засуджених у вчиненні інкримінованих злочинів, повністю підтверджується дослідженими у суді доказами, зокрема, показаннями: засудженого ОСОБА_2 під час досудового слідства про те, що він спільно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 намагались заволодіти автомобілем ВАЗ - 2108. Він обухом сокири розбив заднє скло автомобіля і вони проникли у салон, намагаючись завести автомобіль. Коли підійшов потерпілий ОСОБА_4, то він завдав йому удари по голові та тулубу руками й ногами, дерев'яною палицею і сокирою по голові. При цьому він зрозумів, що вбив потерпілого (т. 1, а.с. 55, 80 - 88, т. 2, а.с. 108-112, т. 4, а.с. 105-107, 118, 119-125); ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які підтвердили наведені ОСОБА_2 обставини (т. 1, а.с. 58-59, 63-69, т. 2, а.с. 130-132, т. 4, а.с. 68-70, т. 1, а.с. 71-75, т. 2 а.с.143-144, т. 4, а.с. 37-38, 61-62); потерпілої ОСОБА_4 про те, що 24.02.2005 року її чоловіка було вбито на дачі біля с. Власівка (т. 1, а.с. 141-142), судово-медичного експерта ОСОБА_7 про те, що 25.02.2005 він проводив розтин трупа ОСОБА_4 і вважає, що заподіяні йому ушкодження були завдані з великою силою і особа, яка завдала ці удари це розуміла. У момент спричинення пошкоджень до того, як потерпілий знепритомнів, він відчував сильний біль та фізичні страждання; даними протоколу огляду будинку від 26.02.2005. під час якого виявлено та вилучено в грубі печі металеву трубу, обух сокири і дві зв'язки ключів (т. 1, а.с. 29).
Згідно даних висновку судово-медичної експертизи № 60 від 7.03.2005 року смерть потерпілого ОСОБА_4 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, яка проявилась рубленими ранами м'яких тканин, кісток тім'яної-потиличної області голови та крововиливами під оболонки і руйнацією тім'яно-потиличної долі головного мозку, що відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень, як небезпечних для життя у момент спричинення (т. 1, а.с. 190-200).
У висновку судово-медичної криміналістичної експертизи № 113-мк від 28.04.05 року, зазначено, що тілесні ушкодження на потиличній частині голови потерпілого могли утворитись унаслідок дії тупого предмету з обмеженою частиною контактної поверхні і предмета з гострим ребром (т. 2, а.с. 44-51, 59-63).
Зазначені висновки експертиз об'єктивно підтверджують показання ОСОБА_2 про обставини нападу на потерпілого ОСОБА_4 і завдання йому ударів дерев'яною палицею, металевою трубою, а також сокирою.
Згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 26 від 11.03.2005 року ринкова вартість ВАЗ-2108 д.н.з. НОМЕР_1 становить 14 780,91 грн. (т. 2, а.с. 75).
За даними висновку психіатрічно-психологічно-наркологічної експертизи ОСОБА_2 під час учинення злочину та в даний час психічними захворюваннями не страждав, і не страждає. За своїм психічним станом примусових заходів медичного характеру не потребує.
Разом з тим, кваліфікуючи дії ОСОБА_2 за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України суд не навів будь - яких доказів про корисливий мотив дій засудженого, у зв'язку з чим зазначена кваліфікуюча ознака підлягає виключенню з його обвинувачення, в порядку ст. 395 КПК України, як зайва.
Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, не встановлено.
Призначене ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 покарання відповідає тяжкості злочину та даним про особи засуджених і підстав для його пом'якшення, як про це йдеться у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області від 22 листопада 2006 року щодо засудженого ОСОБА_2 в порядку ст. 395 КПК України змінити і виключити з його обвинувачення кваліфікуючу ознаку, передбачену п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
У решті цей вирок щодо засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишити без зміни.
Су д д і :
Селівон О.Ф. Пошва Б.М. Шевченко Т.В.