про залишення позовної заяви без руху
15 липня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/430/19
Суддя Шумський І.П., розглянувши позовну заяву №21.32/3707 вих 19 від 08.07.2019
за позовом Заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури (бульвар Т.Шевченка, 7, м Тернопіль, 46001) в інтересах держави
до відповідача 1 - Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (вул Грушевського 8, м Тернопіль, 46021)
відповідача 2 - Фермерського господарства «Фортуна СВ» (вул Шаповалова, 1, с Годів, Зборівський район, Тернопільська область, 47272)
зазначеної в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про:
- визнання незаконними (недійсними) та скасування 12 (дванадцятьох) наказів Головного управління Держземагенства у Тернопільській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», датованих 14.10.2014;
- визнання незаконними (недійсними) та скасування 12 (дванадцятьох) наказів Головного управління Держземагенства у Тернопільській області «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду», датованих 31.10.2014;
- визнання недійсними 12 (дванадцятьох) договорів оренди землі, укладених 02.09.2015 та 11.09.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області та ОСОБА_1 , зареєстрованих реєстраційною службою Зборівського районного управління юстиції 02.10.2015;
- зобов'язання Фермерського господарства «Фортуна СВ» повернути у володіння і користування держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області 12 (дванадцяти) земельних ділянок, шляхом підписання акту прийому - передачі;
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно датованих 02.10.2015 записів про інше речове право про державну реєстрацію договорів оренди землі, укладених 02.09.2015 та 11.09.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області та ОСОБА_1 .
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2019 справу №921/430/19 передано на розгляд судді Шумському І.П.
Розглянувши позовну заяву №21.32/3707 вих 19 від 08.07.2019 (вх №538 від 10.07.2019) та додані до неї документи суддя встановив, що вона містить недоліки.
Як встановлено ч 3 ст 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно ч 4 ст 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Як визначено п 3 ч 1 ст 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно ч 3 ст 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. "Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. При цьому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави.
Зазначена правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у ухвалі від 19.07.2018 у справі №822/1169/17.
При цьому, відповідно до абз 2 ч 5 ст 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 затверджено Положення «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», пунктом 1 якого вказано, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Основними завданнями Держгеокадастру є: 1) реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів; 2) надання адміністративних послуг згідно із законом у відповідній сфері; 3) внесення на розгляд Міністра аграрної політики та продовольства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів (п 3 Положення).
Відповідно до п 15 Положення Держгеокадастр є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.
Посилаючись на зміст п п 25-1 п 4 Положення прокурором зазначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.
В подальшому, наказом Держгеокадастру №308 від 17.11.2016 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області.
У п 2.10 постанови пленуму №11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» Вищим господарським судом України роз'яснено, що чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, а тому господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися загальними правилами ГПК України. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин. Прокурор, звертаючись до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним, виступає позивачем або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, наприклад, управляти майном, що є предметом цього правочину, і визначає відповідачами, як правило, сторони за правочином (договором). Виняток можуть становити випадки, коли однією з сторін є названий орган (установа, організація); у такому разі відповідачем визначається друга сторона.
З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається що земельні ділянки, про які йде мова у позові, належать державні в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.
Частиною 2 статті 162 ГПК України зазначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (ч 1 ст 162 ГПК України).
За ч 5 ст 53 ГПК України прокурор набуває статусу позивача лише у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду.
Із змісту позовної заяви вбачається, що Заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури у вказаному позові зазначив себе позивачем у зв'язку з відсутністю у Держгеокадастру повноважень щодо звернення до суду з позовом цієї категорії, а також те, що зазначений орган виконавчої влади є відповідачем у цьому позові.
Разом з цим, прокурором зазначено, що йому стало відомо про весь обсяг порушень вимог земельного законодавства ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області та Фермерським господарством «Фортуна СВ» під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018211180000035, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.04.2018, в ході якого шляхом проведення розшукових (слідчих) дій здобуто докази порушення інтересів держави, перш за все уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель - Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області, до повноважень якого належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Із змісту витягу з ЄРДР №42018211180000035 від 26.04.2018 вбачається, що Зборівським відділенням поліції Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області зареєстровано заяву внаслідок самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч 2 ст 358 КК України, згідно якого ОСОБА_1 отримав в оренду 21 земельну ділянку на території Зборівського району для здійснення фермерського господарства загальною площею 460 га. Встановлено, що при подачі заяви на отримання земельної ділянки, невідомими особами долучено до неї неправдиві відомості, які обґрунтовували розмір земельних ділянок, про виділення яких зазначалось в заяві, а також щодо підтвердження можливості самостійно, силами та працею членів фермерського господарства вести фермерську діяльність, наявність власної техніки для обробітку землі.
Вищевказаний документ не містить жодної згадки про те, що таке кримінальне правопорушення вчинене за участі посадових осіб ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області.
Також суд підкреслює, що перші 24 (двадцять чотири) позовних вимоги прокурора стосуються визнання незаконними (недійсними) та скасування датованих 14.10.2014 наказів Головного управління Держземагенства у Тернопільській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» та датованих 31.10.2014 наказів Головного управління Держземагенства у Тернопільській області «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду».
Із змісту оскаржуваних наказів вбачається, що вони видані саме Головним управлінням Держземагенства у Тернопільській області, а позовні вимоги про їх скасування заявлені до ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області та ФГ «Фортуна СВ».
При цьому, як у тексті позову, так і доданих до нього документах заявником не обґрунтовується переходу прав та обов'язків від Головного управління Держземагенства у Тернопільській області до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (правонаступництво).
При зверненні з даним позовом до суду прокурором не доведено наявності існування обставин не вживання ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області заходів цивільно-правового реагування, спрямованих на захист інтересів держави в даному випадку, а відтак і достатньої обґрунтованості підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду саме в якості позивача.
Окрім того, в силу ст ст 203, 215, 216 та п 2.10 постанови пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області не позбавлене можливості як учасник цивільно-правових відносин на звернення до суду за захистом порушених прав держави, оскільки саме відповідач є стороною таких договорів.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
У разі порушення права на земельну ділянку його захист, здійснюється власником земельної ділянки або її землекористувачем, а відповідно право на звернення із таким позовом належить власнику, землекористувачу цієї ділянки або особі, яка відповідно до законодавства уповноважена та має право в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача звертатись за захистом його порушеного права із одночасним обґрунтуванням в позовній заяві підстав для звернення уповноваженої особи із позовом в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача.
Згідно п 4 та п 5 ч 3 ст 162 ПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Також ч 2 ст 164 ГПК України зазначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Разом з цим, позовна заява не містить зазначення місцезнаходження та ідентифікаційного коду відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідача, що є недотриманням п 2 ч 3 ст 162 ГПК України.
Хоча перелічені позовні вимоги стосуються 12 - ти земельних ділянок, а до позовних матеріалів додано лише 11 технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовлених ФОП ОСОБА_2 .
У тексті позовної заяви позивачем зазначена адреса ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області вул Грушевського, 8, м Тернопіль, 46021, ідентифікаційний код 39767479.
Однак, за даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформованого судом за запитом № 1005540743 станом на 12.07.2019, значиться інша адреса відповідача - вул Лисенка, 20 А, м Тернопіль, 46002 та його ідентифікаційний код - 39766192.
Також, до позовної заяви не додано документів, які підтверджують відправлення відповідачу - ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області копії позовної заяви і доданих до неї документів за юридичною адресою відповідача, що є недотриманням п 1 ч 1 ст 164 ГПК України.
Згідно п 1 ч 1 ст 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
З врахуванням вищенаведеного, Тернопільською місцевою прокуратурою не підтверджено факт наявності підстав звернення в статусі позивача в інтересах держави з даним позовом до суду, не надано доказів на підтвердження викладених у ньому обставин, не зазначено змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, не зазначено адреси та ідентифікаційного коду відповідача ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області.
Наслідком недотримання позивачем правил викладених ст ст 53, 162, 164 ГПК України є постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч 1 ст 174 цього Кодексу).
Частиною 1 статті 173 ГПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
З приводу цього, суд зазначає, що в одному позові прокурором об'єднано 60 (шістдесят) позовних вимог із неоднорідних підстав, розгляд яких потребує окремого вивчення окремих доказів по кожній групі позовних вимог, а відтак це може суттєво може ускладнити їх спільний розгляд в межах однієї справи.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч ч 2-4 ст 174 ГПК України).
Враховуючи викладене, керуючись ст ст 53, 162, 164, 172, 174, 234 ГПК України, суддя господарського суду, -
1. Позовну заяву №21.32/3707 вих 19 від 08.07.2019 Заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури - залишити без руху.
2. Встановити заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Попередити заявника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч 4 ст 174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала, в порядку ч 2 ст 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання - 15 липня 2019 року.
5. Ухвала, в порядку ст 255 ГПК України, не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Копію ухвали направити Заступнику керівника Тернопільської місцевої прокуратури (бульвар Т.Шевченка, 7, м Тернопіль, 46001).
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя І.П. Шумський