Рішення від 12.07.2019 по справі 920/558/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

12.07.2019 Справа № 920/558/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради

до відповідача - Приватного підприємства «Автоцентр Камаз»,

про стягнення 22203 грн 03 коп.

Стислий виклад позицій сторін по справі.

Позивач у червні 2019 року звернувся з позовом до суду, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 21761 грн 33 коп. боргу, 407 грн 80 коп. пені, 33 грн 90 коп. 3% річних за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 01.09.2014 договору № 2733 на водопостачання та водовідведення (надалі - Договір). Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1921 грн витрат по сплаті судового збору.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що між сторонами було укладено Договір. До правовідносин між сторонами застосовуються Правила користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190 (надалі - Правила). Правила забороняють безоблікове водокористування і встановлюють відповідальність у разі самовільних дій споживача, стосовно безоблікового використання води. Позивачем було встановлено безоблікове використання води відповідачем, зафіксовано зазначений факт та здійснено розрахунок безоблікових витрат води відповідно до Правил.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Ухвалою від 11.06.2019 було відкрито провадження у справі та призначино розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами.

02.07.2019 до суду повернулася копія ухвали суду від 11.06.2019, надіслана на адресу відповідача, із позначкою "Укрпошти" "причини невручення - за закінченням встановленого строку зберігання". Адреса відповідача була перевірена судом та підтверджена даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме витягом № 1005536799. Ухвала направлялась на адресу відповідача, зазначену позивачем та підтверджену даними реєстру, а тому відповідач вважається належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, відповідно до ст. 120 ГПК України.

Будь-яких заяв та клопотань учасниками справи суду не надавалось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між сторонами 01.09.2014 було укладено договір № 2733 на водопостачання та водовідведення (а.с.17-19). Відповідно до Договору позивач взяв на себе обов'язки забезпечувати відповідача питною водою та приймати стічні води, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані йому послуги та не порушувати умови Договору та Правила.

15.11.2018 позивачем, у присутності представника відповідача, для проведення планової перевірки здійснено розпломбування двох лічильників відповідача та складено акт обстеження централізованої системи водопостачання та водовідведення відповідача від 15.11.2018 (а.с.21-22). Як вбачається з зазначеного акту, позивачем було виявлено втручання відповідачем до засобів обліку водопостачання № 7129362-95. Акт підписаний сторонами, складений в двох примірниках, не містить жодних зауважень представника відповідача, містись факти порушення та відповідні висновки. 08.01.2019 два лічильники вказаного підприємства були опломбовані, про що складно відповідний акт (а.с.23).

На підставі встановленого факту позивач нарахував відповідачу, відповідно до п.п.3.3-3.4 Правил, суму за безоблікове використання води в розмірі 21761 грн, що підтверджується розрахунком (а.с.27). 21.03.2019 позивач направив на адресу відповідача вказану вимогу про сплату зазначеної суми в 10 денний строк та направив рахунок, однак 22.04.2019 вимога була повернута позивачу відділенням пошти (а.с.20,24-26).

Судом вствановлено, що вимога направлялась на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в Єдинму державнму реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Тому, суд погоджується з доводами позивача, що з урахуванням вказаних обставин та правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ № 270 від 05.03.2019, прострочення відповідачем зобов'язання виникло з 13.05.2019.

Оскільки відповідач вказану суму боргу не сплатив, то позивач звернувся до суду з даним позовом. До позовної заяви позивач додав розрахунок суми боргу, пені і 3% річних (а.с.27-30).

Згідно з ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку, що факти укладення Договору між сторонами, безоблікового використання води відповідачем на суму 21761 грн позивачем доведені та відповідачем не спростовані, а тому вказані факти є такими, що встановлені судом на підставі наданих позивачем доказів.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 21761 грн 33 коп. боргу.

Згідно з ст. 526, ст. 530 Цивільного кодексу України(надалі - ЦК України) та ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Відповідно до умов п.п.3.4.5 п. 3.4, п. 5.9 Договору відповідач зобов'язаний забезпечувати цілісність засобів обліку води і не втручатись в їх роботу. Відповідач несе відповідальність за цілісність та збереження водолічильників, пломб і з'єднань, незалежно від місяця їх знаходження. У разі виявлення втручання - позивач проводить нарахування згідно з п.3.3 Правил.

Відповідно до п. 5.7 Договору у разі безоблікового користування позивач виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин на добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць. Вищезазначене положення міститься і в пунктах 3.2-3.4 Правил.

Як вже зазначалось, судом встановлений факт безоблікового використання відповідачем води, чим порушено вищезазначені норми, в тому числі Договору і Правил. Позивач правомірно нарахував 21761 грн 33 коп. боргу та звернувся до відповідача з вимогою, встановивши десятиденний строк для сплати відповідачем зазначеної суми, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України. Тому, відповідачем порушено права позивача, позивачем правомірно та арифметично правильно розрахована сума боргу в розмірі 21761 грн 33 коп., а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача вищезазначеної суми є правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 407 грн 80 коп. пені (період з 13.05.2019 по 31.05.2019).

Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п.п.3.4.20 п.3.4 Договору відповідач зобов'язаний у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати позивачу пеню, 3% річних, інфляційні збитки. Розмір пені встановлений п. 5.3 Договору - подвійна облікова ставка НБУ за кожний день прострочення.

Оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання перед позивачем, пеня передбачена сторонами у Договорі і розраховані позивачем вірно, то суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 407 грн 80 коп. пені (період з 13.05.2019 по 31.05.2019)є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 33 грн 90 коп. 3% річних (період з 13.05.2019 по 31.05.2019).

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Крім того, стягнення 3% річних передбачено п.п.3.4.20 п. 3.4 Договору.

Враховуючи вищезазначені норми матеріального права і пункти Договору та те, що судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання перед позивачем, то суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 33 грн 90 коп. 3% річних (період з 13.05.2019 по 31.05.2019) є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору в розмірі 1921 грн, які були сплачені позивачем відповідно до платіжного доручення № 2759 від 30.05.2019 (а.с.14).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради до Приватного підприємства «Автоцентр Камаз» про стягнення 22203 грн 03 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Автоцентр Камаз» (вул. Римського-Корсакова, 1 А, м. Суми, 40007, код 30770483) на користь Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (вул. Білопільський шлях, 9, м. Суми, 40009, код 03352455) 21761 грн 33 коп. основного боргу, 407 грн 80 коп пені, 33 грн 90 коп. 3% ріних, 1921 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Видати Комунальному підприємству «Міськводоканал» Сумської міської ради наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 15.07.2019.

Суддя О.Ю. Резніченко

Попередній документ
83002190
Наступний документ
83002192
Інформація про рішення:
№ рішення: 83002191
№ справи: 920/558/19
Дата рішення: 12.07.2019
Дата публікації: 16.07.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Сумської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію