ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.06.2019Справа № 43/75-15/7-б
За заявою Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ганюк Т.М. (02217, м. Київ, пр.-т. Маяковського, 6; ідентифікаційний код 21538933)
до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, .м Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код 00039019)
про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень
В межах справи № 43/75-15/7-б
За заявою Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ"
про банкрутство
Суддя Чеберяк П.П. (головуючий) Суддя Мандичев Д.В.
Суддя Яковенко А.В.
Представники сторін:
від позивача Ганюк Т.М. - ліквідатор, Сабодаш Р.Б. - представник,
від відповідача не з'явилися
від Гевелюка М.М. Гевелюк В.М. - представник
від ТОВ "Комбікормовий завод Піаст-Ніжин" Квасниця Н.З. - представник
від ГУ ДФС у м. Києві Шаповал Є.Ю. - представник
У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 43/75-15/7-б за заявою Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" про банкрутство на стадії процедури ліквідації, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 21.05.2014.
17.01.2019 Закрите акціонерне товариство "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ганюк Т.М. звернулось до Господарського суду м. Києва з заявою про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень і внесення на їх підставі записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.01.2019 вказану заяву прийнято до розгляду в межах справи № 43/75-15/7-б про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" та призначено підготовче засідання на 11.02.2019.
08.02.2019 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Ганюк Т.М. про забезпечення заяви про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень і внесення на їх підставі записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень.
Крім того, 08.02.2019 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 11.02.2019 оголошено перерву до 18.02.2019.
18.02.2019 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на позовну заяву.
Судове засідання 18.02.2019 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Яковенко А.В. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.02.2019 розгляд справи призначено на 25.02.2019.
У судовому засіданні 25.02.2019 оголошено перерву до 11.03.2019.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2019 відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Ганюк Т.М. про забезпечення заяви про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень і внесення на їх підставі записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, а також задоволенні заяви Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про вжиття заходів зустрічного забезпечення відмовити.
Крім того, ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено заяву Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ганюк Т.М. до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень в межах справи № 43/75-15/7-б до судового розгляду по суті на 08.04.2019.
Судове засідання, призначене на 08.04.2019 не відбулось, з зв'язку з направленням матеріалів справи до Верховного Суду.
Матеріали справи № 43/75-5/7-б повернулись до Господарського суду м. Києва.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.05.2019 розгляд справи призначено на 03.06.2019.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.06.2019 розгляд справи відкладено на 10.06.2019.
10.06.2019 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про залучення у справі правонаступника.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.06.2019 розгляд справи відкладено на 12.06.2019.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.06.2019 задоволено заяву позивача про забезпечення заяви про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень і внесення на їх підставі записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.06.2019 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення у справі правонаступника.
Крім того, у судовому засіданні 12.06.2019 представник позивача надав пояснення по суті заяви про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень та підтримав подану заяву в повному обсязі.
Присутні у судовому засіданні представники кредиторів Гевелюка М.М. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод Піаст-Ніжин" заяву ліквідатора банкрута по визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень підтримали.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Розглянувши заяву Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ганюк Т.М. про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень і внесення на їх підставі записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, дослідивши фактичні обставини справи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, заслухавши доводи учасників справи, відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, судом встановлено наступне.
23.04.2004 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» було укладено Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 02-23/182, відповідно до якого кредитор зобов'язується надавати позичальнику - 1 грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на умовах визначених цим Договором та Додатковими угодами.
Відповідно до п. 1.1.1. Договору - 1 надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (траншами) зі сплатою 21,5 % річних та комісій в розмірі та порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку № 1 до цього Договору, що є невід'ємною складовою частиною цього Договору, в межах максимального ліміту заборгованості до 2 000 000,00 грн. Кінцевий термін повернення заборгованості - 01.02.2005 року (п. 1.1.2. Договору - 1).
З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника - 1 сторони уклали Договір іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004 року, за яким Закрите акціонерне товариство «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» передало відповідачеві в іпотеку нерухоме майно, а саме - нежилу будівлю (літ. А) площею 2911,6 кв. м., розташовану за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 6.
30.04.2004 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АПК «Ніжинський» було укладено Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 02-23/207, відповідно до якого кредитор зобов'язується надавати позичальнику - 2 грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на умовах визначених цим Договором та Додатковими угодами (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 1.1.1. Договору - 2 надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (траншами) зі сплатою 21,5 % річних та комісій в розмірі та порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку № 1 до цього Договору, що є невід'ємною складовою частиною цього Договору, в межах максимального ліміту заборгованості до 2 000 000,00 грн. Кінцевий термін повернення заборгованості - 01.04.2005 (п. 1.1.2. Договору).
30.04.2004 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» укладено договір іпотеки № 05-12/615, за яким Закрите акціонерне товариство «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» у якості забезпечення виконання всіх зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК «Ніжинський» за Договором - 2 передав відповідачеві в іпотеку нерухоме майно, а саме - нежилу будівлю (літ. А) площею 2911,6 кв. м., розташовану у м. Київ, просп. Маяковського, 6.
19.12.2005 між Українсько-американським спільним підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю «КАІС» та відповідачем було укладено Договір уступки вимоги, за умовами якого відповідач передав УАСП ТОВ "КАІС" право вимоги за Договорами 1 та 2, укладеними з Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Ніжинський» відповідно, а УАСП ТОВ "КАІС" сплатив відповідачеві за відступлення права вимоги грошові кошти у розмірі 3 100 000,00 грн.
Платіжними доручення № 873 від 29.12.2005 (1 100 000,00 грн.), № 875 від 29.12.2005 (1 000 000,00 грн.) та № 876 від 29.12.2005 (1 000 000,00 грн.) підтверджується те, що новим кредитором були виконані його зобов'язання по Договору уступки вимоги.
31.01.2006 між новим кредитором та відповідачем було укладено Договір про відступлення прав за Договором іпотеки №05-12/692 від 23.04.2004, укладеним між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», за умовами якого Закрите акціонерне товариство «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», передало відповідачеві в забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором нерухоме майно, а саме - нежитлову будівлю загальною площею 2911,6 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 6.року між новим кредитором та відповідачем було укладено Договір про відступлення прав за Договором іпотеки № 05-12/615 від 30.04.2004 року, укладеними між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», за умовами якого ЗАТ «ВТФ «Радосинь» передала відповідачеві в забезпечення виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю «АПК «Ніжинський» за кредитним договором нерухоме майно, а саме - нежитлову будівлю загальною площею 2911,6 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 6.
31.01.2006 між новим кредитором та відповідачем було укладено Договір про відступлення прав за Договором іпотеки № 05-12/615 від 30.04.2004 року, укладеними між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», за умовами якого Закрите акціонерне товариство «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», передало відповідачеві в забезпечення виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю «АПК «Ніжинський» за кредитним договором нерухоме майно, а саме - нежитлову будівлю загальною площею 2911,6 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 6.
Однак, рішенням Господарського суду м. Києва від 17.06.2009 у справі № 2/82, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2009, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2010, визнано недійсним договір уступки права вимоги, укладений 19.12.2005 між новим кредитором та відповідачем. Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва від 17.06.2009 у справі № 2/83, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2009, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2010, визнано недійсним договір уступки права вимоги, укладений 31.01.2006 між новим кредитором та відповідачем про відступлення прав за договором іпотеки № 05-12/615 від 30.04.2004. Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.06.2009 у справі № 2/84, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2009, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2010, визнано недійсним договір уступки права вимоги, укладений 31.01.2006 між новим кредитором та відповідачем про відступлення прав за договором іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004.
12 листопада 2012 року Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» була направлена новому кредитору заява про зарахування зустрічних однорідних вимог, за якою Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» повідомило нового кредитора про проведення зарахування однорідних зустрічних вимог, а саме 3100000 грн., отриманих Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» від Товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» за визнаним недійсним Договором уступки права вимоги б/н від 19.12.2005, та 4 133 186,80 грн., отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю «КАІС» в процесі реалізації ним права вимоги як кредитора за кредитними договорами № 02-23/182 від 23.04.2004 та № 02-23/207 від 30.04.2004, а також договорами іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004 та № 05-12/615 від 30.04.2004, що були відступлені Товариству з обмеженою відповідальністю «КАІС» за визнаними недійсними Договором уступки права вимоги б/н від 19.12.2005, Договором про відступлення прав за Договором іпотеки № 05-12/692, Договором про відступлення прав за Договором іпотеки № 05- 12/615.
Направлення вищезазначеної заяви обумовлено тим, що на підставі виконавчих написів від 23.12.2004 та від 15.02.2005, вчинених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, з метою задоволення вимог відповідача в розмірі 4 133 186,80 грн., було відкрито виконавчі провадження по зверненню стягнення на предмет іпотеки - нежилу будівлю загальною площею 2911,6 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 6. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21.03.2006 у справі № 2а-920/06, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», як стягувача у виконавчому провадженні, замінено на Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС". В рамках виконавчого провадження, в якому Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" як правонаступник Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» є стягувачем, було реалізоване вищезазначене нерухоме майно за ціною, що становить 7 200 000,00 грн. В свою чергу, Підрозділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві були перераховані новому кредиторові грошові кошти в розмірі 4 133 186,80 грн., що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження ВП № 5644190 від 12.05.2008 року та постановою про закінчення виконавчого провадження ВП № 5644423 від 12.05.2008.
Не погоджуючись із правомірністю зарахування зустрічних грошових вимог Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" звернулось до Господарського суду м. Києва із позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 12 112 339,84 грн. Свої позовні вимоги ТОВ «КАІС» обумовлювало тим, що ПАТ «Укрсоцбанк» протиправно провело зарахування зустрічних однорідних вимог.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.12.2012 у справі № 5011-34/12259-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 квітня 2013 року, у задоволені позову було відмовлено повністю. Рішення суду було вмотивовано, серед іншого, і тим, що зобов'язання між сторонами припинено зарахуванням.
Незважаючи на викладені вище обставини 07 листопада 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» та на підставі рішення про державну прав та їх обтяжень, індексний номер 43931311 від 08.11.2018, що прийняте на підставі дубліката договору іпотеки (договір іпотеки № 05-12/692) від 23.04.2004, був внесений запис про іпотеку № 28811240. Крім того, 07.11.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» та на підставі рішення про державну прав та їх обтяжень, індексний номер 43932750 від 08.11.2018 року, що прийняте на підставі дубліката договору іпотеки (договір іпотеки № 05-12/615) від 30.04.2004 року, був внесений запис про іпотеку № 28812587.
Крім того, 07 листопада 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» та на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43933598 від 08.11.2018 року, був внесений запис про обтяження № 28813259. Крім того, 07 листопада 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Інною Леонтіївною за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» та на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43931952 від 08.11.2018 року, був внесений запис про обтяження №28811642.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Отже, за загальним правилом, наслідком недійсності правочину є повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану (двостороння реституція). Такий наслідок недійсності правочину зумовлює дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом, які у цьому випадку полягають у недопущенні можливості порушення імперативних приписів актів цивільного законодавства, та інтересів учасників недійсного правочину - у збереженні кожним із них того, що було ним передано на виконання такого правочину. Проте такої рівноваги не буде досягнуто, коли повернути одержане за недійсним правочином не вбачається можливим. У цьому разі для забезпечення збереження справедливої рівноваги у дію вступає друга частина другого абзацу частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, яка і забезпечує збереження інтересів однієї із сторін - тієї, якій неможливо повернути передане нею майно за таким правочином, шляхом відшкодування вартості його за цінами, які існують на момент відшкодування.
Як встановлено Господарським судом м. Києва в рішенні від 12.12.2012 у справі № 5011-34/12259-2012 повернення прав вимоги відступлених за договорами про відступлення права вимоги від 19.12.2005, а також про відступлення прав за договором іпотеки № 05-12/615 від 30.04.2004 та про відступлення прав за договором іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004 було неможливим. У зв'язку з цим, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» здійснило зарахування вартості відступлених ним на користь Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" вимог на суму своїх грошових зобов'язань перед Українсько-американським спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС", чим фактично припинив відповідні правовідносини.
Вчинений Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» 12.11.2012 односторонній правочин із зарахування зустрічних однорідних вимог в судовому порядку не оскаржувався, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, цей правочин є дійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно з ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
За наведених обставини, суд дійшов висновку, що внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог між відповідачем та Українсько-американським спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС", зобов'язання за кредитними договорами № 02-23/182 від 23.04.2004 та № 02-23/207 від 30.04.2004 перед відповідачем припинилися в силу приписів ст. 601 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Таким чином, з огляду на те, що основне зобов'язання було припинено, згідно положень ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» припиненою є також іпотека за договорами іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004 та № 05-12/615 від 30.04.2004.
Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цих положень Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
У п. 145 рішення від 15.11.96 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)). Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Зважаючи на викладене, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заяви Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ганюк Т.М. про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, у зв'язку з чим вважає за доцільне подану заяву задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 73-74, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва ,
1. Заяву Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ганюк Т.М. до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень задовольнити.
2. Визнати припиненою іпотеку, що виникла з договору іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова фірма «Радосинь».
3. Визнати припиненою іпотеку, що виникла з договору іпотеки № 05-12/615 від 30.04.2004, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова фірма «Радосинь.
4. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43932750 від 08.11.2018 та внесений на його підставі запис про іпотеку № 28812587 від 07.11.2018.
5. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43931311 від 08.11.2018 та внесений на його підставі запис про іпотеку № 28811240 від 07.11.2018.
6. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43933598 від 08.11.2018 та внесений на його підставі запис про обтяження № 28813259 від 07.11.2018.
7. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43931952 від 08.11.2018 та внесений на його підставі запис про обтяження № 28811642 від 07.11.2018.
8. Дана ухвала набирає законної сили з 12.06.2019, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 12.06.2022.
9. Стягувачем за даною ухвалою є: Закрите акціонерне товариство «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» (02217, м. Київ, проспект Маяковського, 6; ідентифікаційний код 21538933).
10. Боржником за даною ухвалою є: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; ідентифікаційний код 00039019).
11. Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. Оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання.
12. Копію даної ухвали направити сторонам, ліквідатору та кредиторам боржника.
Суддя П.П. Чеберяк (головуючий)
Суддя Д.В. Мандичев
Суддя А.В. Яковенко