15.07.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/490/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", вул. Івана Федорова, буд.32, літ.А, м. Київ, 03038; адреса для листування: вул. Антоновича,131, офіс 172, м. Київ, 03150,
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька", вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, 76018,
про стягнення страхового відшкодування в розмірі 20 090,93 грн.
без виклику представників сторін
установив: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" (далі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування в розмірі 20 090 грн 93 к.
Позовні вимоги ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" обґрунтувало тим, що 03.07.2018 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Mercedes-Benz CLS 400 4 Matic, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у зв'язку з чим ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" було виплачено страхове відшкодування в сумі 20 090 грн 93 к. Таким чином, до ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" у порядку зворотньої вимоги перейшло право на отримання від відповідача ПрАТ "Страхова компанія "Галицька" компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП. Оскільки відповідачем не здійснено виплату страхового відшкодування, яке підлягало сплаті в зв'язку з ДТП, виникла заборгованість в розмірі 20 090 грн 93 к.
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 14.05.2019 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Інформація про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження розміщена на офіційній сторінці суду веб-порталу судової влади України.
Позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі ухвалою суду від 14.05.19, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (вх. № 9879/19 та вх.№9880 від "29" травня 2019 р.).
Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних у матеріалах справи, на час розгляду справи по суті позивачем суду не надано.
Судом вчинені також всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі щодо нього (відповідача) про стягнення збитків в сумі 20 090 грн 93 к., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення за вх.№9887 від 29.05.2019, яке долучено до матеріалів справи.
Проте, відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів шляхом подання відзиву на позовну заяву, не скористався, причини їх не подання суду не повідомив, доводи позивача щодо наявності заборгованості не спростував.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Крім того, судом взято до уваги, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
31 травня 2018 між ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" та ОСОБА_1 укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0107-18-00393, предметом якого є страхування автомобіля Mercedes-Benz CLS 400 4 Matic, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
03 липня 2018 року в м. Києві по вул. Чорновола,30/33 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля марки Mercedes-Benz CLS 400 4 Matic, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , що був застрахований у ПАТ "Українська страхова група" та автомобіля марки Mercedes-Benz GL 450 4 Matic, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , що був застрахований у ПрАТ "Страхова компанія "Галицька".
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.09.2018 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до Акту виконаних робіт № 1800016873 від 27.09.2018, страхового акту №ДККА-61762, розрахунку суми страхового відшкодування від 03.10.2018 року розмір страхового відшкодування склав 20 090 грн 93 к., виплата якого була здійснена ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група".
Факт здійснення такої виплати підтверджується Довідкою ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", яка долучена до матеріалів справи.
Вимогою №ЮКК/191147 від 25.03.2019 року позивач звернувся до відповідача щодо компенсації страхового відшкодування в сумі 20 090 грн 93 к.
Однак, відповідач не сплатив вказану вище суму страхового відшкодування, що зумовило позивача звернутись з даним позовом до суду.
Відносини в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регламентуються ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
В силу положень п. 2.1 ст. 2 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно з абз. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
У зв'язку із настанням страхового випадку, на виконання умов Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0107-18-00393 від 31.05.2018 року позивач виплатив страхове відшкодування за пошкодження автомобіля марки Mercedes-Benz CLS 400 4 Matic, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в сумі 20 090 грн 93к.
Згідно з ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як визначено у п.22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю , майну третьої особи .
Згідно полісу № АМ/002978196 ліміт відповідальності за шкоду завдану майну складає 100 000 грн 00к., франшиза - 0 грн 00 к.
За наведеного, враховуючи те, що позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування, а цивільно-правова відповідальність особи, яку визнано винною у заподіянні шкоду, застрахована у ПАТ "СК "Галицька", то в силу наведених положень закону до позивача перейшло право вимоги до відповідача (суброгація) щодо виплати матеріальної шкоди в порядку суброгації в сумі20 090 грн 93 к.
З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За наведеного, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та задоволення позову в повному обсязі.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 2, 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 1, 4, 9 Закону України "Про страхування", ст. 979, 988, 990, 993, 1166, Цивільного кодексу України, ст. ст.13, 73, 74, 77, 86, 129, 176, 233, 237, 238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в сумі 20 090 грн 93 к. - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" (вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, код 22186790) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (вул. Івана Федорова, 32-А, м. Київ, код 30859524) - 20 090 грн 93 к. (двадцять тисяч дев'яносто гривень девэяносто три копійки ) - страхового відшкодування та 1921 грн 00к. (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну гривню ) - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Фанда О. М.