вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" липня 2019 р. м. Київ Справа № 911/655/17
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" м. Київ
до Комунального підприємства Київської обласної ради "Тетіївтепломережа", Київська область, м. Боярка
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
про стягнення 1000000,00 грн.
за участю представників:
від позивача - П.Ю.Волощук
від відповідача - Т.Н.Уразгільдєєв
від третьої особи 1 - В.В.Глущенко
від третьої особи 2 - В.О.Лисенко
До Господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (далі - позивач) до Комунального підприємства Київської обласної ради "Тетіївтепломережа" (далі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - третя особа 1) та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - третя особа 2) про стягнення 1000000,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач у грудні 2016 року здійснив несанкціонований відбір 250298 куб. м. природного газу. При цьому, після запровадження передбачених законодавством заходів залишився неврегульований небаланс, який віднесений на небаланс оператора ГРМ, тому відповідач як споживач має компенсувати оператору ГРМ його вартість за коефіцієнтом 2. Між тим, відповідач не здійснив компенсацію неврегульованого небалансу природного газу за грудень 2016 року.
Рішенням Господарського суду Київської області від 19.04.2017 року у справі №911/655/17 (суддя Л.Я.Мальована) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства Київської обласної ради "Тетіївтепломережа" (09800, Київська обл., м. Тетіїв, вул. Леніна, буд. 19 А, код 24879282) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178, код 20578072) 1000000 (один мільйон) грн. 00 коп. боргу та 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 року рішення Господарського суду Київської області від 19.07.2017 року скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2017 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 року та рішення Господарського суду Київської області від 19.04.2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області в іншому складі суду.
Рішенням Господарського суду Київської області від 16.03.2018 року у справі №911/655/17 (суддя А.Р.Ейвазова) у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (08150 вул. Шевченка, 178, м. Боярка Києво-Святошинський район Київська область, код 20578072) на користь Комунального підприємства Київської обласної ради "Тетіївтепломережа" (09800 Київська область, Тетіївський район, м.Тетіїв, вул. Соборна, 19А, код 2479282) 16500 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату апеляційної скарги судовим збором.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2018 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 16.03.2018 року залишено без змін.
На виконання зазначеного рішення господарським судом 13.09.2018 року видано відповідний наказ.
Постановою Верховного Суду від 31.01.2019 року касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Київської області від 16.03.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 у справі №911/655/17 задоволено частково. Рішення Господарського суду Київської області від 16.03.2018 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 року у справі №911/655/17 скасовано повністю, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області в іншому складі суду.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями справу №911/655/17 передано для розгляду судді Д.Г. Зайцю.
Ухвалою суду від 26.02.2019 року підготовче засідання призначено на 26.03.2019 року.
До суду від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення б/н від 26.03.2018 року (вх. №2987/19 від 26.03.2019 року) на виконання вимог ухвали суду від 26.02.2019 року.
До суду від третьої особи 1 надійшли письмові пояснення №14/4-920В від 23.03.2019 року (вх. №5986/19 від 26.03.2019 року) на виконання вимог ухвали суду від 26.02.2019 року.
Представники позивача та відповідача вимоги ухвали суду від 26.02.2019 року не виконали.
Ухвалою суду від 26.03.2019 року відкладено розгляд справи на 16.04.2019 року.
До суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення б/н від 08.04.2019 року (вх. №7114/19 від 10.04.2019 року) на виконання вимог ухвали суду від 26.03.2019 року.
До суду від представника позивача надійшли письмові пояснення №1512 від 12.04.2019 року (вх. №7393/19 від 15.04.2019 року) на виконання вимог ухвали суду від 26.03.2019 року.
Представники позивача та третьої особи 1 у судовому засідання 16.04.2019 року повідомили, що ними не отримано пояснення, подані відповідачем.
Крім того, у судовому засіданні 16.04.2019 року представниками сторін подано спільне клопотання про продовження строків підготовчого провадження на тридцять днів.
Ухвалою суду від 16.04.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 28.05.2019 року.
До суду від третьої особи 2 надійшло клопотання №14/4-1573В від 25.05.2019 року (вх. №10611/19 від 28.05.2019 року) про долучення документів до матеріалів справи. Третя особа 2, також повідомила, що Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року №226 «Деякі питання акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яка набрала чинності 20.03.2019 року, тип акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» змінено з публічного на приватне, про що внесено зміни до Статуту НАК «Нафтогаз України». Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства» зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.
Ухвалою суду від 28.05.2019 року закрито підготовче провадження у справі №911/655/17 та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.07.2019 року.
До суду від відповідача надійшли заперечення щодо клопотання третьої особи про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів б/н від 09.07.2019 року (вх. №13394/19 від 09.07.2019 року).
Представник позивача у судовому засіданні 09.07.2019 року позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 09.07.2019 року проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представники третіх осіб у судовому засіданні 09.07.2019 року позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у письмових поясненнях та просили суд позов задовольнити.
Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 09.07.2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між КП Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» (відповідач) та АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (третя особа 2) укладено Договори на постачання природного газу (далі - Договори постачання), а саме: №1795/1617-БО-17 від 27.10.2016 року, №1873/1617-КП-17 від 17.11.2016 року, №1759/1617-ТЕ-17 від 18.10.2016 року.
Відповідно до умов вказаних договорів, постачальником газу, послуги з розподілу якого відповідачу надав позивач, є АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
Згідно п. п. 1.1, 2.1, 7.4 Договорів постачання, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» зобов'язалась поставити газ відповідачу у кількості та на умовах, визначених договорами.
Умовами вказаних Договорів постачання визначено планові обсяги постачання природного газу у період з 01.10.2016 року по 31.03.2017 року включно.
Пунктом 3.2 Договорів постачання природного газу встановлено, що у разі неподання або несвоєчасного подання заявки споживачем, постачальник може користуватись плановими обсягами, зазначеними в п. 2.1 договорів. Обсяги постачання підтверджуються постачальником шляхом подання оператору номінації на відповідний період в установленому законодавством порядку.
Пунктами 2.3 та 2.4 Договорів постачання передбачено, що без попереднього письмового узгодження сторін допускається відхилення місячного обсягу постачання природного газу не більше ніж +/-5 % узгоджених планових обсягів.
Відповідно до п. 3.2 Договорів постачання, для отримання газу відповідач подає АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до 15 числа, що передує місяцю постачання природного газу, заявку на планові обсяги використання газу на наступний місяць. В свою чергу АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» зобов'язується подавати номінацію Оператору ГТС та повідомити про подану номінацію відповідача. У разі неподання відповідачем заявки на планові обсяги використання, АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» може користуватися плановими обсягами, зазначеними у п. 2.1 договору.
Після завершення місяця поставки відповідач зобов'язаний до 7 числа наступного місяця направити третій особі - АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» завірену копію акту розподілу природного газу за розрахунковий місяць, складеного між відповідачем та газорозподільним підприємством та підписані споживачем 2 примірника акта приймання - передачі природного газу (п. 3.5 Договорів постачання).
Відповідно до п. 3.6 Договорів постачання, після завершення місяця поставки постачальник зобов'язаний до 10 числа наступного місяця повернути споживачеві підписані зі свого боку акт приймання-передачі або повідомити про причини не підписання акту.
Згідно п. 3.8, п. 7.2, п. 7.3 Договорів постачання природного газу, у разі виникнення за об'єктами споживача негативного небалансу - цей небаланс врегульовується перед Оператором ГТС постачальником, тобто АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України». При цьому, вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування споживач - відповідач у справі взяв на себе зобов'язання оплати постачальнику - АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
Між ПАТ «Київоблгаз» та КП КОР «Тетіївтепломережа» 01.01.2016 року укладено типовий договір розподілу природного газу, шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу №0942000Р71ЛТГ016, відповідно до умов якого позивач зобов'язується надати відповідачу послугу з розподілу природного газу, а відповідач - прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість.
Також, між ПАТ «Київоблгаз» та ПАТ «Укртрансгаз» 17.12.2015 року укладено Договір транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1512000723 згідно умов п. 2.1. якого, за цим Договором оператор (ПАТ «Укртрансгаз») надає замовнику (ПАТ «Київоблгаз») послуги транспортування природного газу на умовах, визначених в цьому Договорі, а замовник сплачує оператору встановленому в цьому Договорі вартість таких послуг.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у грудні 2016 року відповідачем здійснено несанкціонований відбір природного газу, оскільки за даними оператора газотранспортної системи у відповідача був відсутній підтверджений обсяг природного газу (ліміт) на грудень 2016 року, при цьому фактичний об'єм споживання природного газу відповідачем у грудні 2016 склав 250398 куб.м, що підтверджується актом наданих послуг з розподілу природного газу від 31.12.2016 року.
На виконання умов укладеного договору, ПАТ «Укртрансгаз» надано позивачу, в тому числі, в грудні 2016 року, послуги з балансування обсягів природного газу, що підтверджується актом від 31.12.2016 за грудень 2016 року, за якими небаланс природного газу складає 1931758 тис. куб.м, у т.ч., як вбачається зі звіту в об'ємі 250 298 куб.м.
Як зазначив позивач в позовній заяві, вартість компенсації обсягів небалансу за грудень 2016 року становить 4293912,25 грн., яка розрахована шляхом множення об'єму спожитого газу 250298 куб.м на вартість природного газу (7148,00 грн. за 1000 кб.м без ПДВ), помножена на 2 (коефіцієнт компенсації), що розраховано позивачем за формулою, передбаченою п. 4 глави 5 розділу VI Кодексу.
Позивачем на адресу відповідача 19.01.2017 року надіслано лист №8 про сплату вартості обсягів неврегульованого небалансу природного газу за грудень 2016 на загальну суму 4293912,25 грн. разом з технічним актом №2502500012 від 31.12.2017 року та актом №01-12-16 від 31.12.2016 року компенсації вартості неврегульованого небалансу природного газу, що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком.
Однак, відповідачем не здійснено компенсації, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 1000000,00 грн. - частину вартості неврегульованого небалансу природного газу, що виник у грудні 2016 року. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що несанкціонований відбір природного газу у грудні 2016 року спричинений не підтвердженням номінацій на грудень 2016 року АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України». При цьому, відповідний обсяг природного газу має бути віднесений на рахунок постачальника - АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», а дії відповідача не можуть бути кваліфіковані як несанкціонований відбір природного газу, оскільки між ним та АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» існують договірні відносини з визначеним обсягом постачання.
В свою чергу, третя особа 2 - АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», вказала, що у зв'язку з великою заборгованістю відповідача йому не було виділено номінацій на грудень 2016 року, між тим оператор ГТС має надавати послуги транспортування природного газу лише за наявності та на підставі підтвердженої номінації. При цьому, відповідач мав самостійно контролювати обсяг газоспоживання та обмежити (припинити) його з метою недопущення перевищення підтвердженого обсягу споживання природного газу, недотримання чого призвело до виникнення обов'язку здійснити компенсацію. Згідно п. 1 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, від 30.09.2015 року №2494 (далі - Кодекс ГРС), здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладено договору розподілу природного газу не допускається.
Відповідно до п.1 глави 5 розділу VI Кодексу ГРС, споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем та Оператором ГРМ здійснюється за умови наявності у споживача (його постачальника) підтверджених обсягів природного газу (лімітів) на відповідний розрахунковий період.
Підтверджений обсяг природного газу - об'єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу за відповідний розрахунковий період, та підтверджений Оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) і доведений Оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом ГРС (п. 4 глави 1 розділу І Кодексу).
В силу п. 4 глави 1 розділу І Кодексу, несанкціонований відбір природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.
Відповідно до п.1 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493, несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; самовільного під'єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.
Скасовуючи рішення першої та апеляційної інстанції Верховний Суд у постанові від 31.01.2019 року у даній справі зазначив, що розглядаючи дану справу, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що з урахуванням умов договорів постачання та положень п.п. 4 п.3, п.17 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758, п.1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", НАК "Нафтогаз України", як постачальник, мав подати позивачу, як оператору, номінацію на відповідний розрахунковий місяць грудень 2016 року про підтвердження обсягів постачання природного газу відповідачу за даними погоджених заявок відповідача, а за їх відсутності, за даними погоджених в договорах планових обсягів з врахуванням відхилення. Однак, за висновками суду першої інстанції, зазначена обставина не впливає на висновок щодо спору у даній справі.
Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій не наведено мотивів, що зазначена обставина не впливає на висновок щодо спору у даній справі, який в першу чергу стосується встановлення факту, чи мав місце зі сторони відповідача саме несанкціонований відбір природного газу, і якщо ні - чи є підстави для застосування до нього вищевказаного пункту 4 Глави 5 Розділу VІ Кодексу ГРС, враховуючи, що з висновків Верховного Суду у справі №917/492/17 вбачається, що достатніми умовами для застосування п. 4 гл. 5 розділу VІ Кодексу ГРС є встановлення двох обставин: факту несанкціонованого відбору природного газу споживачем, а також віднесення неврегульованого небалансу Оператором ГТС на небаланс Оператора ГРМ.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Згідно п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, місячна номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).
З урахуванням умов договорів постачання, АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», як постачальник, мав подати позивачу, як оператору, номінацію на відповідний розрахунковий місяць грудень 2016 року про підтвердження обсягів постачання природного газу відповідачу за даними погоджених заявок відповідача, а за їх відсутності, за даними погоджених в договорах планових обсягів з врахуванням відхилення.
Так, у грудні 2016 року третя особа - АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не подала номінацій для відповідача та повернула без підписання акти прийому-передачі природного газу за відповідними договорами. Пояснюючи ненадання номінацій на грудень 2016 року відповідачу, третя особа вказала на наявність у відповідача значної заборгованості за поставлений раніше природний газ, надавши інформацію про стан розрахунків відповідача на 26.11.2016 року, відповідно до якого заборгованість становила 3799817,66 грн. Фактично, у зв'язку з ненаданням третьою особою - АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» номінацій для відповідача на грудень 2016 року, позивач встановив несанкціонований відбір природного газу відповідачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу», споживач має право зокрема на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
Згідно п. 1 розділу 2 «Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 06.11.2015 року №1382/27827 «Про затвердження Правил постачання природного газу» (далі - Правила постачання природного газу), підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;
Відповідно до п.п.3 п.1 розділу ІІ Правил постачання природного газу, підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;
Відповідно до п.2 розділу 2 Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідно до п. 19 розділу ІІ. Правил постачання природного газу, постачальник зобов'язаний: забезпечувати постачання природного газу на умовах та в обсягах, визначених договором на постачання природного газу, за умови дотримання споживачем дисципліни відбору природного газу та розрахунків за нього.
Відповідно до п.21 розділу 2 Правил постачання природного газу, споживач має право: на отримання природного газу в обсягах, визначених договором постачання природного газу, за умови дотримання його умов;
Отже, судом встановлено, що умовами Договорів та чинним законодавством встановлено право відповідача КП КОР «Тетіївтепломережа», користуватися обсягами, які зазначені в п. 2.1 відповідних договорів про постачання природного газу.
Однак, суд зазначає, що ненадання номінації на наступний місяць щодо планових обсягів постачання природного газу не звільняє АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від обов'язків постачати природний газ відповідачу, як споживачу за укладеними між ними Договорами постачання природного газу. При цьому, планові обсяги постачання природного газу визначені сторонами в п.2.1. кожного з договорів, і такі обсяги постачання є узгодженими в силу умов вказаних договорів.
Крім того, суд зазначає, що будь-які спірні моменти щодо обсягів постачання газу, несвоєчасного оформлення актів приймання-передачі газу, небалансів газу, тощо, є наслідком неналежного виконання сторонами договорів поставок, укладених між відповідачем та третьою особою, своїх зобов'язань, а також, вимог нормативно-правових актів, в тому числі не надання номінацій, виникнення небалансів газу, такі питання повинні врегульовуватись між АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та відповідачем, а не з ПАТ «Київоблгаз».
Суд зазначає, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 року №758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)» (чинній в спірний період), затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), яким в підпункті 4 пункті 3 обовязок НАК «Нафтогаз України» постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 15-17 цього Положення.
При цьому, з огляду на встановлений спеціальним законодавством у сфері газопостачання механізм постачання природного газу, можливість відбору відповідачем із газотранспортної системи погоджених у договорі з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» обсягів природного газу перебуває у безпосередній залежності від належного виконання АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» своїх зобов'язань з підтвердження обсягів природного газу шляхом своєчасної видачі номінацій.
Разом з тим, неналежне виконання покладених на АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» обов'язків не може мати наслідком застосування до відповідача, як теплопостачальної організації, що забезпечує населення тепловою енергією, будь-яких додаткових платежів (оплати вартості послуг за небаланс газу).
Аналогічний висновок про обов'язок АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» видати номінації теплопостачальним підприємствам відповідно до зазначеного розпорядження також викладено у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі №926/680/17, від 21.03.2018 у справі №911/656/17, від 04.04.2018 у справі №904/5094/17, від 15.03.2018 у справі №922/345/17.
Відповідно до п.15 Положення, виробник теплової енергії до 1 квітня 2017 р. має право придбати природний газ у НАК «Нафтогаз України» для виробництва теплової енергії та/або надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, релігійним організаціям та установам, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, за умови, що такий виробник, на якого станом на 30 вересня 2015 р. поширювалася дія ст.19-1 Закону України «Про теплопостачання», виконав обовязок щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання.
Постачання природного газу НАК «Нафтогаз України» виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та з дотриманням принципу недискримінації. (пункт 17 Положення).
У наданих під час нового розгляду поясненнях третя особа - АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» вказує, що право відповідача на придбання природного газу за укладеними договорами залежить від ряду умов, зокрема, від належного виконання відповідачем п. 17 Положення. Оскільки відповідачем не були виконані вимоги п. 17 Положення, АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не були підтверджені планові обсяги природного газу на грудень 2016 року.
Також, згідно п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 року №742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017», для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (далі - опалювальний сезон) було доручено видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 р. №357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії», та з дотриманням принципу недискримінації.
Кабінетом Міністрів України на опалювальний сезон 2016-2017 років встановлено особливий порядок постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, який визначав, що постачальником природного газу цим виробникам теплової енергії є АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», який до 01.04.2017 року зобов'язаний постачати природний газ за умови укладення відповідного договору та відсутності заборгованості за газ, спожитий до 01.01.2016 року або рівень розрахунків за спожитий природний газ не нижче 90% або надання постачальнику газу графіку погашення заборгованості.
Відповідний Гарантійний графік погашення заборгованості від 12.10.2016 року, складений на підставі довідки, виданої АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», надано відповідачем та третьою особою під час розгляду справи.
Крім того, незважаючи на вказані вище положення, тим виробникам, які постачають теплову енергію для бюджетних установ, релігійних й інших організацій та населення Кабінет Міністрів України зобов'язав АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» видати номінації до початку опалювального сезону 2016/17 року.
Відтак, суд дійшов висновку, що АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на підставі спеціального нормативного правового акту щодо опалювального сезону 2016/2017 року, яким є розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року», зобов'язаний був видати номінації ще до початку опалювального сезону 2016/2017 року.
Отже, судом встановлено, що АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» було зобов'язане видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними та постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, і це є обов'язком АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», а не правом.
Враховуючи положення Договорів, укладених між АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та КП КОР «Тетіївтепломережа», норми наведених законодавчих та підзаконних нормативних актів, зокрема Постанови Кабінету Міністрів України №658 від 01.10.2015 року, розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017» та ін., суд дійшов висновку, що обсяги споживання природного газу відповідачем не можуть бути кваліфіковані як несанкціонований відбір природного газу, а у разі виникнення будь-яких небалансів газу, такі обсяги повинні бути врегульовані споживачем із власним постачальником природного газу, а не з газорозподільною організацією.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.03.2018 року у справі №911/656/17.
Відповідно до п. 3 глави 5 розділу VI "Комерційні умови доступу до газорозподільної системи для отримання/передачі природного газу" Кодексу газорозподільних систем, по об'єктах споживачів, що не є побутовими, споживання підтвердженого обсягу природного газу протягом місяця здійснюється, виходячи з добового підтвердженого обсягу природного газу. При цьому місячний обсяг їх споживання не повинен перевищувати місячний підтверджений обсяг природного газу.
Споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення добового/місячного підтвердженого обсягу природного газу має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні санкції та заходи з боку Оператора ГТС/ГРМ (його постачальника), передбачені умовами договору, у тому числі примусове обмеження (припинення) подачі газу в установленому законодавством порядку.
Згідно п.4 глави 5 розділу VI "Комерційні умови доступу до газорозподільної системи для отримання/передачі природного газу", якщо за підсумками місяця фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу споживачем (побутовими споживачами), буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об'єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС.
У разі якщо після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об'єм/обсяг споживання природного газу по об'єкту споживача буде перевищувати об'єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду), який буде віднесений Оператором ГТС на небаланс Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ його вартість, що розраховується за відповідною формулою.
Відповідно до п. 4 глави "Визначення основних термінів та понять" розділу I "Загальні положення" Кодексу газорозподільних систем, несанкціонований відбір природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 глави 1 "Загальні засади, терміни та скорочення" розділу 1 "Загальні положення " Кодексу Газотранспортної системи, несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під'єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу;
На думку позивача, порушення відповідачем вимог чинного законодавства полягало в тому, що останнім був здійснений несанкціонований відбір природного газу, адже за даними оператора газотранспортної системи і відповідача був відсутній підтверджений обсяг природного газу (ліміт) на грудень 2016.
Відповідно до п. 4 глави "Визначення основних термінів та понять" розділу I. "Загальні положення" Кодексу газорозподільних систем підтверджений обсяг природного газу - об'єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, та підтверджений Оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) і доведений Оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем.
Судом встановлено, що згідно з актами з розподілу природного газу від 31.12.2016 року, обсяг спожитого КП КОР "Тетіївтепломережа" газу в грудні 2016 року склав - 250298 тис.куб.м.
В той же час, суд зазначає, що згідно умов договорів, споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заяву на планові обсяги використання природного газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки споживачем постачальник може користуватись плановими обсягами, зазначеними у пункті 2.1 цього договору, на відповідний місяць.
Обсяги постачання підтверджуються постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) в установленому законодавством порядку. Постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації повідомляє споживачу про розмір поданої номінації шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену споживачем у розділі 13 цього договору (пункт 3.2 договорів).
Відповідно до умов договорів (підпункт 2 пункту 7.4) постачальник зобов'язаний забезпечувати постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договору.
Відтак, враховуючи той факт, що між КП КОР «Тетіївтепломережа» та АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» існують договірні відносини з визначеним обсягом постачання, то суд приходить до висновку, що дії відповідача не можуть бути кваліфіковані як несанкціонований відбір природного газу.
Крім того, суд зазначає, що згідно п. 4 глави 5 "Порядок фактичного розподілу (споживання) природного газу" розділу 6 Кодексу газорозподільних систем, якщо за підсумками місяця фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу споживачем (побутовими споживачами), буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об'єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Умовами договору (пункт 3.8 договорів) сторони погодили виключний перелік документів, які вони вважають достатніми та належними для підтвердження постачальником його витрат на врегулювання негативного небалансу, зокрема, оплату вартості балансування:
- рахунок постачальника на оплату споживачем вартості наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування, який подається постачальником споживачу після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом;
- копія платіжного доручення постачальника про оплату наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування або витяг з додатка до рахунка-фактури на надані оператором газотранспортної системи послуги з балансування, що подається постачальнику з деталізацією вартості послуг з балансування за споживачами.
В той же час, суду не подано доказів надання АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» відповідачу рахунку на оплату вартості наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування ані копії платіжного доручення про оплату наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування. Оскільки, документи, які є підставою для оплати вартості балансування з узгодженого сторонами в договорах виключного переліку відсутні, відсутній і обов'язок відповідача сплачувати витрати на врегулювання такого небалансу.
Внаслідок дій АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» щодо ненадання КП КОР «Тетіївтепломережа» номінацій на плановий обсяг газу, у оператора ГРМ (позивача) виник неврегульований небаланс обсягів природного газу за грудень 2016.
Судом також встановлено, що КП КОР «Тетіївтепломережа» не перевищив фактичний об'єм (обсяг) спожитого та поставленого природного газу за грудень 2016 року, який був виділений та передбачений п. 2.1 договорів постачання природного газу, та позивачем не подано до суду письмові докази, про те, що третя особа АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» виставила неврегульований небаланс позивачу ПАТ "Київоблгаз".
Верховний Суд у постанові від 31.09.2019 року у даній справі також зазначив, що з аналізу положень пункту 4 Глави 5 Розділу VІ Кодексу газорозподільних систем слідує, що обов'язок у споживача компенсувати Оператору ГРМ вартість небалансу природного газу виникає за наявності таких необхідних умов: наявність небалансу (дефіцит) природного газу (за підсумками місяця фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу споживачем буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу); врегулювання постачальником об'ємів небалансу (дефіциту) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС; після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об'єм/обсяг споживання природного газу по об'єкту споживача буде перевищувати об'єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду); неврегульований небаланс буде віднесений Оператором ГТС на небаланс Оператора ГРМ.
Отже, відсутність усіх необхідних умов унеможливлює покладення на споживача обов'язку компенсувати Оператору ГРМ вартість небалансу природного газу.
Враховуючи зазначені норми, врегулювання об'ємів небалансу (дефіциту) природного газу має в першу чергу здійснюватися саме постачальником газу, яким в договірних правовідносинах з відповідачем є АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
Надаючи оцінку посиланням АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», викладених у письмових поясненнях, на те, що у грудні 2016 року у відповідача був відсутній будь-який постачальник газу, не приймаються судом до уваги, оскільки правовідносини відповідача та АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» регулювались укладеними Договорами про постачання газу, згідно яких АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» зобов'язаний був постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, а також на підставі спеціального нормативного правового акту щодо опалювального сезону 2016/2017 року, яким є розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року» зобов'язаний був видати номінації ще до початку опалювального сезону 2016/2017 року.
Таким чином, виконуючи вказівки Верховного Суду, судом встановлено, що пунктом 1 розділу 1 глави ХІV Кодексу ГТС визначено, що замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення.
Як визначено пп.2,3 розділу 1 глави ХІV Кодексу ГТС, при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів); перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.
Згідно з п.1 розділу 2 глави ХІV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи розраховує добовий небаланс щодо кожного замовника послуг транспортування для кожної газової доби як різницю між обсягом природного газу, яку замовник послуг транспортування передав у точках входу, і обсягом природного газу, який відібрав з газотранспортної системи у точках виходу за цю газову добу.
Відповідно до п.6 розділу 2 глави ХІV Кодексу ГТС, замовник послуги транспортування зобов'язаний контролювати розмір власного добового небалансу (з наростаючим підсумком) та завчасно здійснювати відповідні заходи з його усунення, у тому числі за рахунок здійснення (ініціювання) заходів з обмеження чи припинення постачання (транспортування/розподілу) природного газу власним споживачам у разі перевищення ними підтверджених обсягів природного газу.
Розділом 3 глави ХІV Кодексу ГТС встановлено порядок визначення місячного небалансу замовника послуг транспортування.
Згідно з пп.1,2 розділу 3 глави ХІV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць; місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів.
Пунктом 4 розділу 3 глави ХІV Кодексу ГТС визначено, що у разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць. При цьому, відповідно до п.5, у разі підтвердження достатніх обсягів газу для покриття місячного небалансу у замовника послуг транспортування оператор газосховища здійснює балансуючу алокацію та надсилає її до оператора газотранспортної системи 12-го числа наступного місяця.
При цьому, місячний небаланс, як визначено підпунктом 2 п.7 розділу 3 глави ХІV Кодексу ГТС, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи, при негативному небалансі, за рахунок надання послуг балансування.
Доказів вжиття відповідних заходів матеріали справи не містять, а тому й відсутні підстави покладення на споживача обов'язку компенсувати оператору ГРМ вартість небалансу природного газу.
З аналізу положень п. 4 глави 5 Розділу VІ Кодексу ГРС слідує, що обов'язок у споживача компенсувати Оператору ГРМ вартість небалансу природного газу виникає за наявності таких необхідних умов: наявність небалансу (дефіцит) природного газу (за підсумками місяця фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу споживачем буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу); врегулювання постачальником об'ємів небалансу (дефіциту) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС; після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об'єм/обсяг споживання природного газу по об'єкту споживача буде перевищувати об'єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду); неврегульований небаланс буде віднесений Оператором ГТС на небаланс Оператора ГРМ.
Отже, як і було зазначено в постанові Верховного Суду у даній справі, відсутність усіх необхідних умов унеможливлює покладення на споживача обов'язку компенсувати Оператору ГРМ вартість небалансу природного газу.
Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі №911/653/17.
Наявність небалансу (дефіцит) природного газу встановлена на підставі наданих сторонами доказів - звіту ПАТ "Київоблгаз" про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальникам за грудень 2016 року, зведеного реєстру місячних обсягів газу, що подані в точці виходу до газорозподільної системи ПАТ "Київоблгаз" за грудень 2016 року. За наявності відповідної обставини, постачальник відповідача, як визначено п.4 глави 5 розділу VI Кодексу ГРС, мав врегулювати об'єми небалансу природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Надаючи оцінку доводам третіх осіб, що акт про балансування від 31.12.2016 року є відповідним доказом того, що неврегульований небаланс був віднесений Оператором ГТС на небаланс Оператора ГРМ, як це і вимагається наведеним пунктом 4 Глави 5 Розділу VІ Кодексу ГРС суд зазначає наступне.
У п. 4 глави 5 розділу VI вказаного Кодексу газорозподільних систем врегульовано, що якщо за підсумками місяця фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу споживачем (побутовими споживачами), буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об'єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС. У разі якщо після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об'єм/обсяг споживання природного газу по об'єкту споживача буде перевищувати об'єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду), який буде віднесений Оператором ГТС (тобто суб'єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників)) на небаланс Оператора ГРМ (позивача у справі), тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ його вартість, що розраховується за відповідною формулою.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача саме частини вартості компенсації обсягів небалансу у грудні 2016 року на підставі п.4 глави 5 розділу VI вказаного Кодексу газорозподільних систем. Судом досліджувались правовідносин, що склались між відповідачем та третьою особою, при цьому судом встановлено, що фактичні правовідносин, що склались між позивачем та відповідачем на підставі заяви-приєднання останнього №09420OOF7UT016 до умов типового договору розподілу природного газу. З'ясування умови такого договору, а також права та обов'язки сторін за ним та відповідальность сторін за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за ним суд вважає, що правовідносини з врегулювання об'єму небалансу (дефіциту) природного газу не можуть бути врегульовані без постачальника, яким є АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України». Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для розгляду справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» до Комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про стягнення 1000000,00 грн. відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Дата складення повного тексту 15.07.2019 року.
Суддя Д.Г. Заєць