Справа № 350/1234/19
Номер провадження 2/350/506/2019
про залишення без руху
11 липня 2019 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Калиній Г.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя,
У своїй позовній заяві позивачка просить ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на Ѕ частину домоволодіння, а також на Ѕ частину рухомого майна, які є спільно нажитим майном подружжя.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви та доданими до неї документами, вважаю, що заяву слід залишити без руху, оскільки подана без додержання вимог статті 175 ЦПК України.
Згідно п. 3, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позовні вимоги в частині розподілу рухомого майна не конкретизовані, не вказано яке саме рухоме майно слід присудити позивачці в результаті його розподілу між сторонами.
Крім того, позивачкою не подано документи, які підтверджують право власності на спільне нерухоме майно майно, наприклад інформаційна довідка Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на час подачі позову до суду, інші правовстановлюючі документи, технічний паспортит, документ про оцінку його вартості, відповідно до якої сплачується судовий збір передбачений Законом України «Про судовий збір» від 07 грудня 2017 року № 2246-19.
Згідно роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не можна вважати безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Отже позивачці необхідно зазначити, чим підтверджується придбання майна, що є предметом даного спору під час перебування у зареєстрованому шлюбі, зокрема чеки, накладні, правовстановлюючі документи на рухоме та нерухоме майно, а також зазначити, чим підтверджується спільна участь подружжя коштами або працею в набутті спірного майна.ь За таких обставин, позивачці слід конкретизувати зміст позовних вимог у вказаній частині.
Ззаявляючи вимогу про поділ спільного майна подружжя, а саме домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 , та всього іншого рухомого майна, позивачка, в позовній заяві не визначає ціну позову.
У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За умовами п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою встановлено у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
До матеріалів позову долучено квитанцію №0.0.1365983430.1 від 27 травня 2019 року на суму 4693 гривень, однак визначити суму судового збору, що підлягає сплаті за подання позову майнового характеру, суд позбавлений можливості, оскільки позивачкою не визначено ціну позову та не надано доказів відносно вартості нерухомого та рухомого майна.
Також, в порушення вимог п.п. 6, 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Таким чином встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175- 177 ЦПК України, тому з урахуванням положень ст.185 ЦПК України таку заяву слід залишити без руху та надати позивачу можливість усунути її недоліки.
Керуючись ст.175-177, 185 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя, залишити без руху, про що повідомити позивачку та надати строк встановлений ч. 2 ст. 185 ЦПК України, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання нею ухвали для усунення недоліків заяви, зазначених по тексту даної ухвали.
Роз'яснити позивачці, що у випадку невиконання вимог даної ухвали в передбачений законом строк, заява буде вважатися неподаною та повернута їй.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Калиній