264/6127/18
2/264/371/2019
"01" липня 2019 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Литвиненко Н. В. , при секретарі Юдіній О.С., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину,
У жовтні 2018 року позивачка звернулась до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що перебуває із відповідачем у фактичних шлюбних відносин. На підставі рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 07 березня 2018 року з відповідача ОСОБА_4 на користь позивачки стягнуті аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини від усіх видів його доходу щомісячно, але не менш, ніж 50% прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, починаючи з 23.01.2018 року до досягнення старшою дитиною повноліття. На теперішній час діти поживають разом із позивачкою. Позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання дітей в розмірі 1675,99 грн. та щомісячні додаткові витрати в розмірі 500,00 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що старша донька навчається у Маріупольській школі мистецтв на художньому відділенні, а молодша - на музичному відділенні комплексного типу. Крім того, постійно треба купувати матеріали для занять. Згодом уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача додаткові витрати у розмірі 9646,94 грн. та щомісячні додаткові витрати у розмірі 2000,00 грн. Зазначила, що діти навчаються в англійській школі «Oxford Ukraine». Крім того, старша донька ОСОБА_7 проходила курс лікування та витрати склали 3984,45 грн., а молодша донька перебуває на «Д» обліку, часто хворіє на ОРВІ.
Відповідачем через канцелярію суду подано письмовий відзив на уточнюючу позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що не тільки батько, а і мати зобов'язані приймати участь в утриманні дитини, а мати повинна взяти на себе тягар додаткових витрат на розвиток творчих здібностей дітей, оскільки він сплачує аліменти. Навчання доньок у англійській школі не є життєво необхідним та обов'язковим, а квитанції на навчання не є належним та допустимим доказом. Просив відмовити у задоволенні позову.
Позивачкою подано письмову відповідь на відзив, відповідно до якої позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі, оскільки батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Посилання відповідача про те, що документи про навчання та оплату вартості навчання не є належними та допустимими доказами не відповідають дійсності, оскільки були видані з відповідних навчальних закладів, які зареєстровані в Україні, як юридичні особи та офіційно проводять освітню діяльність дітей. Посилання відповідача, що на його утриманні перебуває мати, яка потребує лікування, просила суд до уваги не приймати, оскільки відповідачем не надано доказів. Зазначила, що відповідач займається установкою та обслуговуванням супутникових антен, ремонтом та обслуговуванням комп'ютерів, його заробіток складає 15000 грн.
Позивачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 в судому засіданні пояснив, що на теперішній час працює охоронцем в Автогаражному кооперативі «Крос -2», заробітна плата складає приблизно 4000 грн. на місяць. Сплачувати кошти за навчання дочок у художній школі та витрати у зв'язку із хворобою в нього можливості не має. З приводу навчання дітей в школі англійської мови зазначив, що позивачка не узгоджувала з ним навчання. Крім того, квитанції англійської школи та на масаж є неналежними доказами, оскільки англійська школа «Oxford Ukraine» не є юридичною особою, а квитанції на масаж не відповідають вимогам чинного законодавства. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 19 липня 2005 року Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 516.
Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 14.10.2010 року Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 918, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 07.03.2012 року з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_4 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи утримання з 23.01.2018 року.
Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, складеної головою КСН «сел. Мирний», за адресою: АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , разом із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_5 , виданої 15 травня 2003 року на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який з 01.03.2019 року прийнятий на роботу охоронцем до Автогаражного кооперативу «Крос-2».
Згідно довідки від 05.3.2019 року, виданої головою Автогаражного кооперативу «Крос-2», оклад ОСОБА_4 складає 4173 грн. щомісячно.
Згідно довідки за №15.1-57/7769 від 14.06.2019 року Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь, ОСОБА_3 отримує аліменти згідно виконавчого листа №264/379/18, ОСОБА_4 щомісячно сплачує аліменти, залишок складає 27,00 грн.
В матеріалах справи маються копії квитанцій, з яких вбачається, що відповідач перераховує на рахунок позивачки кошти на утриманні дітей.
Згідно довідки від 27.08.2018 року, виданої начальником КЗ ДКГР ММР «ЦБ закладів культури», ОСОБА_9 навчається школі мистецтв в 1 класі музичного відділення комплексного типу, ОСОБА_10 в 3 класі художнього відділення.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того,здійснюються вони державними чи приватними установами,що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування,які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом,і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров'я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.
Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплено в ч. 2ст.51Конституції України і ст. 180 Сімейного кодексу України.
Згідно із вимогами частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Відповідно до п. 18 Постанови пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, звернуто увагу судів на те, що до передбаченої ст.185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично понесені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Таким чином, законодавець пов'язує факт виникнення додаткових витрат з особливими обставинами, викликаними хворобою дитини, розвитком її здібностей тощо.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.
Тобто, факт понесення додаткових витрат на дитину має бути документально підтверджений.
Судом встановлено, що ОСОБА_9 навчається школі мистецтв в 1 класі музичного відділення комплексного типу, ОСОБА_10 в 3 класі художнього відділення, вартість навчання склала 5200 грн., про що свідчать надані квитанції. Крім того, діти відвідують уроки англійської мови в «Oxford Ukraine», вартість навчання склала 6970 грн.
На підтвердження додаткових витрат на лікування дітей, позивачкою надані довідки медичних закладів із зазначенням лікарських препаратів. Сума таких витрат відповідно до квитанцій складає 2235,33 грн.
Статтею 76, ч. ч. 1, 3 ст.77, 80 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З приводу посилань сторони відповідача про те, що квитанції, надані за навчання а школі англійської мови «Oxford Ukraine» є неналежними та недопустимими доказами відповідно до вимог ст.77-78 ЦПК України, оскільки не містять повну назву юридичної особи, даних про ліцензію на право надавати освітні послуги, не містить печатки юридичної особи, підпису касира та головного бухгалтера, суд не вбачає жодних підстав сумніватись у їх правдивості, а тому не приймає доводи представника відповідача про їх недопустимість у даній справі. Разом з тим, у відповідності до ст.81 ЦПК України, стороною відповідача у справі не подано жодного доказу в силу заперечення факту навчання дітей в школі англійської мови та понесених витрат позивача.
Однак суд вважає безпідставною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача витрат на канцелярські предмети для навчання, так як дані витрати не відносяться до додаткових.
Що стосується стягнення з відповідача додаткових витрат на масаж у сумі 2000 грн., то позивачем надано квитанцію, яка належним чином не завірена, тому суд не приймає її до уваги.
Таким чином, позовна вимога про стягнення додаткових витрат на дітей щомісячно, не доведена, тому задоволенню не підлягає, що не позбавляє позивача права звернутися до суду з вимогою про компенсацію понесених витрат за умови підтвердження їх розміру належними доказами.
Суд враховує вказані вище обставини та досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зазначає, що позивачем доведено у судовому засіданні наявність таких витрат, але у меншому розмірі, а саме виплати 1/2 частину виплат за навчання в художній школі, у школі англійської мови та додаткових витрат на лікування що складає 7202,67 грн.
Відповідно до вимог ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати , пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тобто, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 526,22 грн. (7202,67 грн. х 704,80 грн. : 9646,94 грн.)
Керуючись ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, ст. ст. 180,181,182,185 Сімейного Кодексу України суд, -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІПН НОМЕР_6 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , додаткові витрати на дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в сумі 7202,67 грн. (сім тисяч двісті дві гривні 67 коп.).
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІПН НОМЕР_6 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 526,22 грн. (п'ятсот двадцять шість гривень 22 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення буде виготовлений 03 липня 2019 року.
Суддя: Н. В. Литвиненко