12 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1184/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі-відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 83 % до 70 % суми грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83 % суми грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою від 14.06.2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером МВС, якому з 10.06.1986 року призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", розмір якої складав 68 % відповідного грошового забезпечення. З 01.01.1991 року пенсію встановлено в розмірі 73% грошового забезпечення, з 01.05.1995 року - 75%, а з 01.01.1996 року - 83%. У зв'язку із змінами у чинному законодавстві, а саме: внесенням змін до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103, позивач набув право на перерахунок пенсії, у зв'язку із підвищенням розміру грошового забезпечення поліцейських. Ліквідаційною комісією УМВС України в Херсонській області виготовлена довідка від 24.03.2018 № 19/3490 та направлена до ГУПФ України в Херсонській області для перерахунку пенсії. На підставі даної довідки, ГУПФ України в Херсонській області здійснив перерахунок пенсії, але розмір сплачуваної пенсії став складати після перерахунку 70 % від суми грошового забезпечення, замість раніше призначених 83 % суми грошового забезпечення. На запит представника позивача пенсійний орган надіслав лист від 27.05.2019 року № 7077/03-18, яким повідомив про те, що пенсія обраховується відповідно до норм Закону, які діють на дату, з якої переглядається їх розмір, а тому позивач відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" отримує пенсію в розмірі 70 відсотків від суми грошового забезпечення. Не погоджуючись з вказаною позицією пенсійного органу, позивач звернувся до суду із даним позовом. Із наведених підстав просить задовольнити позовні вимоги повністю.
26.06.2019 року відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з вимогами позивача, з огляду на наступне. Позивач перебуває на обліку в ГУ Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ. Відповідно до ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" встановлений порядок та механізм масового перерахунку пенсій відповідної категорії осіб. Зокрема, колишнім працівників міліції перерахунок здійснюється із врахуванням грошового забезпечення поліцейського за січень 2016 року, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988, при цьому розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачено за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Отже, оскільки розмір пенсії визначається Законом, що діє на дату, з якої переглядається її розмір, то максимальний розмір пенсій за вислугою років не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення, а не 90 %, як того вимагає позивач. Враховуючи наведене, відсутні законні підстави для перерахунку пенсії позивача. Просить повністю відмовити в задоволенні позову.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Заявами по суті справи є позов та відзив.
Таким чином, суд розглядає адміністративну справу у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 відповідно до пенсійного посвідчення від 03.12.1998 року № 3072 є пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію, призначену на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року.
10.06.1986 року ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугою років 31 рік 01 місяців 15 днів у розмірі 68 % грошового забезпечення, що підтверджується матеріалами пенсійної справи.
Відповідно до таблиці перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців" від 08.10.1990 року, збільшений розмір пенсії до 73% від суми грошового забезпечення.
Також згідно із таблицями про перерахунок пенсії за вислугу років у відповідності з Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців" від 01.05.1992 року, встановлений розмір пенсії збільшений до 75% від суми грошового забезпечення.
Згідно з таблицею про перерахунок перерахунку пенсії за вислугу років у відповідності з Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців начальницького складу органів внутрішніх справ" від 01.01.1996 року, збільшений розмір пенсії до 83% від суми грошового забезпечення.
Згідно із довідками про перерахунок пенсії, пенсія ОСОБА_1 перераховувалася з: 01.01.2011 року, 01.04.2019 року 01.06.2011 року, 01.07.2011 року 01.07.2012 року, 01.01.2013 року, 01.06.2016 розмірі 83 % грошового забезпечення поліцейського.
Згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ від 24.03.2018 року №19/3490, відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015 року № 988, від 21.02.2018 року, розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01.01.2016 року, за посадою начальник відділу, що не входить до складу управління - начальник відділу ДАІ УВС, становить 8962,80 грн. (посадовий оклад - 3400,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням - підполковник поліції - 2200,00 грн., надбавка за стаж служби - 2800,00 грн., премія - 562,80 грн.).
21.05.2019 року представник позивача звернулася до Головного управління Пенсійного фонду у Херсонській області з проханням повідомити розмір пенсійного забезпечення у відсотковому відношення до суми грошового забезпечення діючого поліцейського, яке отримує позивач.
27.05.2019 року ГУ ПФУ в Херсонській області надало відповідь за 7077/03-18 про те, що позивач перебуває на обліку в Управлінні та з 10.06.1986 року отримує пенсію за вислугу років у розмірі 83 % грошового забезпечення. Оскільки розмір пенсії визначається відповідно до норм закону, що діють на дату з якої переглядається її розмір, то максимальний розмір пенсій за вислугою років не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Відтак, з 01.01.2016 року позивачу перерахована пенсія відповідно до норм чинного законодавства у розмірі 70% грошового забезпечення .
Не погоджуючись із перерахунком та виплатою пенсії, виходячи із 70 % розміру грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Суд встановив, що 10.06.1986 року ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців" у розмірі 68 % відповідного грошового забезпечення.
09.04.1992 року прийнятий Закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" №2262-XII, відповідно до ч. 1 ст. 2 якого (в редакції, чинній станом на 09.04.1992р.) військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Пунктом "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній станом на 09.04.1992р.) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.
Згідно із п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній станом на 09.04.1992р.) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній станом на 09.04.1992р.) передбачено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів.
Згідно із ч. 4 Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 25.03.1996 року № 103/96-ВР ч. 2 ст. 13 викладено в новій редакції, замінивши при цьому цифри "75", "85", "80" на цифри "85", "95", "90", відповідно, а слова і цифру "до категорій 2" замінено словами і цифрами "до категорії 2 і 3".
Разом з тим, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 04.07.2002 року № 51-IV у ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ цифри "85", "95" і "90" замінити відповідно цифрами "90", "100" і "95", а слова і цифри "до категорій 2 і 3" замінити словами і цифрою "до категорії 2".
Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 звільнений зі служби в запас у званні "підполковник міліції" з вислугою 31 рік. Таким чином, за кожний рік вислуги понад 20 років призначено 3 відсотки відповідних сум грошового забезпечення.
Суд звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції від 25.03.1996 року та від 04.07.2002 року підвищила обмеження загального розміру пенсії з 75 % до 90 %, відтак позивач з 01.01.2003 року набув право на пенсію за вислугу років у розмірі 83 % (50% + 33%) грошового забезпечення.
Пунктом 8 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав чинності з 01.10.2011 року, та п. 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 року № 1166-VII (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 01.05.2014 року до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70", відповідно.
Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, суд вважає, що зміна розміру пенсії з 83 % до 70 % сум грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Внесені Законами № 3668-VІ та № 1166-VІІ зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 % та 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при первинному призначенні пенсій. Тому відповідач при перерахунку пенсії позивача повинен був застосувати норми ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90 % від розміру грошового забезпечення.
Зважаючи на те, що позивач набув право на пенсію у розмірі 83 % грошового забезпечення ще у 2003 році, то відповідно до статей 22, 58 Конституції України не допускається звуження права позивача на перерахунок розміру пенсії у меншому відсотковому відношенні.
За таких обставин, суд вважає протиправними дії відповідача щодо перерахунку і виплати з 01.01.2016 року позивачу пенсії в розмірі 70 % суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 24.03.2018 року № 19/3490.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.04.2018 року у постановах у справі №686/12623/17 та від 03.04.2018 року у справі № 175/1665/17.
Під час розгляду справи суд також враховує, що Конституційним Судом України у рішеннях від 06.07.1999 року № 8-рп/99, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 та від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 сформовано правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.
У рішенні від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. У рішенні від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 Конституційним Судом України зазначено, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 наведено тлумачення поняття "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третьої статті 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Одним із основних аспектів відповідальності держави перед людиною є забезпечення чіткого виконання законів, прийнятих її законодавчими органами.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд дійшов висновку задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) щодо перерахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) із розміру 70 % суми грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії з розрахунку 83 % грошового забезпечення, вказаного в довідці УМВС України в Херсонській області від 24.03.2018 року № 19/3490, починаючи з 01.01.2016 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 112010201