Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
"10" липня 2019 р. Справа № 906/677/19.
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді: Кудряшової Ю.В.
розглянувши заяву Прокуратури Житомирської області (вх. №02-44/977/19 від 08.07.2019) про вжиття заходів забезпечення позову у справі №906/677/19 за позовом: Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської міської об'єднаної територіальної громади в особі Житомирської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій Діжитал"
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та зобов'язання повернути майно вартістю 6500001,00 грн.
Заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської міської об'єднаної територіальної громади в особі Житомирської міської ради звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення 40 сесії 7 скликання Житомирської міської ради від 27.09.2018 №1178 "Про внесення доповнень в рішення міської ради від 26.06.2018 №1092 та про приватизацію будівлі недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою за адресою: м. Житомир, бульвар Старий, 22"; про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення від 21.12.2018, а саме: будівлі недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою за адресою: АДРЕСА_1 бульвар Старий, 22, загальною площею 761,0 кв.м., укладеного між Житомирською міською об'єднаною територіальною громадою в особі Житомирської міської ради (ЄДРПОУ 13576954) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Обрій Діжитал" (ЄДРПОУ 38090808); про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій Діжитал" (ЄДРПОУ 38090808) повернути на користь Житомирської міської об'єднаної територіальної громади в особі Житомирської міської ради нерухоме майно, а саме: будівлю недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою за адресою: АДРЕСА_1 Старий, 22, загальною площею 761,0 кв.м., вартістю 6500001,00 грн.; про скасування запису від 28.01.2019 у Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій Діжитал" (ЄДРПОУ 38090808) на будівлю дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою загальною площею 761,0 кв.м., яка розташована за адресою: м. Житомир, бульвар Старий, 22.
Разом з позовною заявою заступник прокурора Житомирської області подав суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, а саме:
- накладення арешту на нерухоме майно, зокрема на будівлю недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною, господарською спорудою, яка розташована за адресою: м. Житомир, бульвар Старий, 22;
- накладення заборони ТОВ "Обрій Діжитал" та іншим особам здійснювати будь-які дії з вищезазначеним нерухомим майном, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо нього.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор зазначив, що на підставі рішення 40 сесії 7 скликання Житомирської міської ради від 27.09.2018 №1178 "Про внесення доповнень в рішення міської ради від 26.06.2018 №1092 та про приватизацію будівлі недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою за адресою: АДРЕСА_2 . Житомир, бульвар Старий, 22" та протоколу №8 від 18.10.2018 аукціонної комісії з продажу об'єкта малої приватизації будівлі недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою за адресою: АДРЕСА_1 Старий, 22, визначено умови продажу об'єкта малої приватизації, а саме з обов'язковим збереженням профілю діяльності об'єкта як дошкільного навчального закладу, визначено вартість об'єкта приватизації за результатами незалежної оцінки в розмірі 3689532,00 грн. та затверджено інформаційне повідомлення про проведення аукціону з продажу будівлі недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою за адресою: м. Житомир, бульвар Старий, 22.
За результатами електронного аукціону переможцем торгів визнано ТОВ "Обрій Діжитал", яке запропонувало найвищу ціну за об'єкт приватизації.
На підставі вищезазначеного, 21.12.2018 між Житомирською міською об'єднаною територіальною громадою в особі Житомирської міської ради (Продавцем) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Обрій Діжитал" (Покупцем) укладено договір купівлі-продажу приміщення недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою за адресою: АДРЕСА_1 , бульвар Старий, 22, загальною площею 761,0 кв.м., вартістю 6500001,00 грн.
В подальшому, будівлю дитячого садка передано покупцю за актом прийому-передачі від 21.01.2019.
Підставою для пред'явлення цього позову стало встановлення прокуратурою області порушень при укладенні договору купівлі-продажу комунального майна вимог ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", ст. 80 Закону України "Про освіту", якими заборонено вилучення, крім випадків, встановлених законом, та приватизація об'єктів та майно державних і комунальних закладів освіти абр використання не за освітнім призначенням.
Як зазначає прокурор, ТОВ "Обрій Діжитал", як власник володіє, користується та має право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а також вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Крім того, як встановлено прокурором, вищезазначене майно, згідно оголошення, розміщеного на веб-порталі «Dom.RIA», виставлено на продаж за ціною 10 млн. грн., на підтвердження чого подано копію скріншоту.
Таким чином, на думку прокурора, вказані обставини дають підстави припускати, що будівлю дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою може бути відчужено відповідачем у справі.
Проаналізувавши вищенаведене та чинне законодавство, суд зазначає таке:
Згідно частинами першою та другою ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За умовами частини першої ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до частини четвертої ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії та/ або вжиття інших заходів до забезпечення позову.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання (заяви) про забезпечення позову.
Аналогічного висновку дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 15.08.2018 у справі № 907/835/17.
Разом з тим, відповідно до абз. 2, 3, 4 пункту 3 Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із подальшими змінами) достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. Господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Згідно тверджень прокурору власником спірного нерухомого майна (відповідачем) вчиняються заходи, спрямовані на відчуження приміщення недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою за адресою: АДРЕСА_1 , бульвар Старий, 22, загальною площею 761,0 кв.м., зазначені обставини підтверджуються скріншотом веб-порталу "Dom.RIA" щодо продажу вищевказаного об'єкту.
Частиною першою статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до приписів частини першої та частини третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Згідно із частиною першою статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до приписів статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зокрема, до заходів забезпечення позову, що застосовуються господарськими судами, відносяться накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві, заборона відповідачеві вчиняти певні дії, заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або пе6редавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання, тощо (ст. 137 ГПК України).
Водночас слід зауважити, що прокурором не додано достатньо обґрунтованих доказів, що спірне майно, яке є власністю відповідача на момент пред'явлення позову, може зникнути, зменшитись чи погіршитись (подані скріншоти не є достатнім доказом остаточного наміру відчужити приміщення), тому з урахуванням принципу адекватності заходу забезпечення позову, суд дійшов висновку, що доцільним буде вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення заборони ТОВ "Обрій Діжитал" та іншим особам здійснювати будь-які дії з вищезазначеним нерухомим майном, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо нього.
Отже здійснивши оцінку обґрунтованості заяви позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, адекватності вимог заявника про забезпечення позову, з урахуванням збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що обраний позивачем захід до забезпечення позову щодо заборони відповідає суті позовної вимоги і є розумним, обґрунтованим та адекватним, не має наслідку повного припинення господарської діяльності відповідача, має тимчасовий характер, гарантує можливість забезпечення існуючого між сторонами положення до винесення судового рішення.
При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.
Частиною шостою ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Заяву Прокуратури Житомирської області (вх. №02-44/977/19 від 08.07.2019) про вжиття заходів забезпечення позову у справі №906/677/19 задовольнити частково.
2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Обрій Діжитал" та іншим особам здійснювати будь-які дії з будівлею недіючого дошкільного навчального закладу №54 з допоміжною господарською спорудою за адресою: АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 , бульвар Старий, 22, загальною площею 761,0 кв.м., у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо нього.
Стягувач: Прокуратура Житомирської області (10008, м. Житомир, вул. С. Ріхтера, 11, ід. код 02909950).
Боржник-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Обрій Діжитал" (10029, м. Житомир, вул. Хлібна, 27, ід. код 38090808).
3. Ухвала господарського суду Житомирської області набирає законної сили з дня її прийняття - 23.10.2018.
4. Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
5. Ухвала дійсна для пред'явлення до примусового виконання протягом трьох років.
Ухвала може бути оскаржена в строк та порядок, визначені ст. 256 ГПК України та п. 17.5) Перехідних положень ГПК України.
Ухвала суду підписана: 10.07.2019.
Суддя Кудряшова Ю.В.
Друк:
1 - в справу
2,3 - сторонам (рек. з повід.)
4 - прокурору (оригінальний примірник з гербовою печаткою)