пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
04 липня 2019 р. Справа № 903/260/19
Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,
розглянувши справу
за позовом Державного підприємства “Нововолинський ремонтно-механічний завод”
до відповідача: Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство “Національна вугільна компанія”
про зобов'язання зняти арешт з майна
за відсутності учасників справи
встановив: позивач - ДП “Нововолинський ремонтно-механічний завод” звернувся до суду з позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство “Національна вугільна компанія”, в якому просить зняти арешт з майна, яке належить на праві власності ДП “Нововолинський ремонтно-механічний завод”, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.05.2009р., постановою ВП №28223724 від 30.11.2017р. ВПВР управління ДВС ГТУ у Волинській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07.11.2018р. Міністерством енергетики та вугільної промисловості України було прийнято наказ №551 “Про реорганізацію ДП “Нововолинський ремонтно-механічний завод”, відповідно до якого було вирішено реорганізувати ДП “Нововолинський ремонтно-механічний завод” шляхом приєднання до ДП “Національна вугільна компанія” та зобов'язано ДП “Нововолинський ремонтно-механічний завод” передати ДП “Національна вугільна компанія” активи та пасиви відповідно до передавального акта. Однак, все майно позивача перебуває під арештом, який було накладено в ході проведення виконавчих дій, внаслідок чого, позивач не може підписати передавальний акт та виконати наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №551.
Ухвалою суду від 10.04.2019р. постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
26.04.2019р. третя особа - ДП “Національна вугільна компанія” надіслала на адресу суду пояснення (вх. №01-57/4855/19), в якому повідомила, що підтримує вимоги позивача.
21.05.2019р. відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву (вх. №01-57/5628/19), в якому зазначив, що станом на 16.05.2019 на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження АСВП №28223724 та наявна непогашена заборгованість за виконавчими документами на суму 1668462,78грн, тому у державного виконавця відділу відсутні законні підстави для зняття арешту з майна боржника.
Також зазначає, що станом на 16.05.2019 сторону виконавчого провадження з ДП “Нововолинський ремонтно-механічний завод” на ДП “Національна вугільна компанія” не замінено. А тому зняття арешту з майна боржника та подальша його передача ДП “Національна вугільна компанія” надасть змогу правонаступнику на власний розсуд розпоряджатися майном (в тому числі і його відчуженням в користь третіх осіб), що в свою чергу унеможливить виконання судових рішень, які знаходяться на виконанні.
Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає що позивачем не наведено жодних поважних причин для зняття арешту з майна боржника, а тому його позовна заява не підлягає до задоволення.
Також, відповідач просив проводити розгляд справи без участі представника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області.
27.05.2019р. на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача (вх. №01-57/5816/19), в якій позивач зазначив, що сума заборгованості, по якій відкриті виконавчі провадження, зменшилась більше ніж на 3000000.00грн. Станом на 01.03.2019р. залишок, що підлягає стягненню за відкритими виконавчими провадженнями становить 1271448,50грн. На момент винесення постанови сума звернення стягнення становила 4449763,23грн. Таким чином, якщо при початковій сумі боргу арешт всього майна виправдовував себе, то при зменшенні боргу в чотири рази несправедливо залишати майно позивача під арештом.
Ухвалою суду від 03.06.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті "07" червня 2019р. у зв'язку із закінченням строку підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 07.06.2019р. відкладено розгляд справи по суті на "04" липня 2019р.
Ухвала суду від 07.06.2019р. отримана учасникам справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
В судове засідання 04.07.2019р. учасники справи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Оскільки явка учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Волинській області перебуває зведене виконавче провадження АСВП №28223724, боржником в якому є ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» (а.с.19-20).
З метою забезпечення виконання рішень суду, 13.05.2009р. постановою державного виконавця відділу ДВС Нововолинського міського управління юстиції Корнійчуком І.М. накладено арешт на нерухоме майно, яке належить позивачу - ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод», код ЄДРПОУ 00179000, юридична адреса: Волинська обл., м.Нововолинськ, вул. Шахтарська, 53 та заборонено здійснювати відчуження вищезазначеного майна (а.с. 44).
Також 30.11.2017р. державним виконавцем на підставі ст. 57 Закону України " Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на майно, що належить боржнику ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» розташоване за адресою: Волинська обл., м.Нововолинськ, вул.Шахтарська, 53 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 4449767,23грн. (а.с. 45-85).
На підставі вищевказаних постанов, 10.07.2017р. Волинською філією ДП «Національні інформаційні системи» зареєстровано обтяження майна та арешт рухомого та нерухомого майна боржника - ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» в межах суми звернення стягнення 4449767,23грн., що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с.21-23) та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо субєкта - ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» (а.с. 24-37).
Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про реорганізацію Державного підприємства «Нововолинський ремонтно-механічний завод» №551 від 07.11.2018р. постановлено: реорганізувати ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» (адреса: 45400, Волинська обл., м.Нововолинськ, вул.Шахтарська, 53, код ЄДРПОУ 00179000), шляхом приєднання до ДП «Національна вугільна компанія» (адреса: 01601, м.Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 42164388) ; утворити комісію з реорганізації ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» у складі згідно з додатком 1; затвердити план заходів з реорганізації ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» згідно з додатком 2; голові комісії з реорганізації ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» ОСОБА_1 Т.П. забезпечити виконання Плану заходів у визначені терміни; управлінню по роботі з персоналом ( ОСОБА_2 ) попередити керівника ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» про подальше звільнення, у порядку, передбаченому законодавством; установити, що ДП «Національна вугільна компанія» є правонаступником усіх прав та обов'язків ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» (а.с. 15-16).
Відповідно до пунктів 5, 6, 7, 8 додатку 2 до зазначеного Наказу від 07.11.2018р. №551 «План заходів з реорганізації ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» необхідно: здійснити інвентаризацію майна, а також інших статей балансу, в тому числі дебіторської та кредиторської заборгованості, і за її результатами скласти передавальний акт, який в строк до 14.01.2019р., але не раніше закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами, з висновками комісії подати Міненерговугілля на затвердження; передати, а керівнику ДП «Національна вугільна компанія» прийняти на баланс активи та пасиви ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» відповідно до передавального акта; вжити інших заходів для завершення процесу реорганізації підприємства відповідно до чинного законодавства; надати до Департаменту корпоративних та майнових відносин Мінереговугілля відповідні підтверджувальні документи про вилучення ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» з ЄДР у триденний термін після внесення записів до ЄДР (а.с.18).
Листами №14/037 від 23.01.2019р. та №075 від 30.01.2019р. позивач звернувся із заявою до відповідача про зміну сторони виконавчого провадження та надання згоди на складення та підписання передавального акта, в якій ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» просив Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Волинській області змінити боржника у зведеному виконавчому провадженні АСВП №28223724, надати згоду на складення та підписання передавального акту від ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» до його правонаступника - ДП «Національна вугільна компанія», в якому потрібно вказати та передати в тому числі і об'єкти рухомого та нерухомого майна, на які накладено арешт та винести постанову про зміну сторони виконавчого провадження (а.с.38-39).
У своєму листі №04-35/944 від 21.02.2019р. Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Волинській області повідомив, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод», код ЄДРПОУ 00179000, який є боржником у зведеному виконавчому провадженні АСВП №28223724, не вибув та не змінив своє найменування, а тільки знаходиться в стані припинення, тому, у державного виконавця відсутні законні підстави для зміни сторони виконавчого провадження. Крім того, до повноважень державного виконавця не входить надання згоди на складення та підписання передавального акта.
01.04.2019р. позивач повторно звернувся до відповідача з листом, в якому просив зняти арешт та заборону відчуження майна, яке належить на праві власності ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод», накладеного постановою Нововолинської виконавчої служби про арешт майна боржника від 13.05.2009р., №12647 від 27.09.2004р. та ВПВР управління ДВС ГТУЮ у Волинській області ВП №28223724 від 30.11.2017р.
У своїй відповіді Відділ примусового виконання рішень ДВС ГТУЮ у Волинській області від 01.04.2019р. №04-35/537 зазначив, що оскільки станом на 22.11.2018р. на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження АСВП №28223724 та наявна непогашена заборгованість за виконавчими документами на суму 1599153,76грн., то у державного виконавця відділу відсутні законні підстави для задоволення звернення позивача щодо надання дозволу на відчуження майна та зняття арешту з майна. Крім того, відповідач попереджав позивача про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, із заставленим майном або майном, яке описано, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено (ст. 388 КК України) (а.с.43).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" передбачено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Згідно із статтею 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЗУ “Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктами 6, 7 ст. 18 ЗУ “Про виконавче провадження» передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Судом встановлено, що ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» є державним підприємством, що підтверджується Довідкою АБ №661765 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.9-14).
Крім того, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» з 14.01.2019 року перебуває в стані припинення (а.с.12).
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно ч. 1 ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
У статті 107 ЦК України зазначено, що комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.
З наведених вище положень вбачається, що умовою настання правонаступництва ДП «Національна вугільна компанія» за ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» є затверджений Міністерством енергетики та вугільної промисловості України передавальний акт та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відповідне припинення ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» та державної реєстрації його правонаступника - ДП «Національна вугільна компанія».
З огляду на те, що ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» та ДП «Національна вугільна компанія» передавального акту не підписали, запису про відповідне припинення ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесено, не замінено боржника його правонаступником у зведеному виконавчому провадженні, ДП «Національна вугільна компанія» не є правонаступником ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» до моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про відмову у позові.
Враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 202, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 12.07.2019р.
Суддя О. Г. Слободян