Справа № 500/1585/19
10 липня 2019 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Мірінович У.А.
за участю:
секретаря судового засідання Порплиці Т.В.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 до Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: державне підприємство "Сетам", приватне акціонерне товариство "Райфайзен Банк Аваль" про вжиття заходів забезпечення позову,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: державне підприємство "Сетам", приватне акціонерне товариство "Райфайзен Банк Аваль", в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо використання звіту про незалежну оцінку нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення, власником якого є позивач, загальною площею 62,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею і земельної ділянки К/Н НОМЕР_1 , площею 0,0095 га, адреса: АДРЕСА_1 ;
- визнати протиправними дії відповідача щодо оформлення та направлення до державного підприємства "Сетам" заявки на реалізацію арештованого майна;
- зобов'язати відповідача надати копії матеріалів виконавчого провадження в котрому здійснюється реалізація нежилого приміщення, власником якого є позивач, загальною площею 62,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею і земельної ділянки К/Н НОМЕР_1 , площею 0,0095 га, адреса: АДРЕСА_1 .
Водночас, разом із позовною заявою позивач подав до суду клопотання від 04.07.2019 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення реалізації арештованого майна, а саме: лоту № 359229 нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,9 кв.м. і земельна ділянка К/Н НОМЕР_1 , площею 0,0095 га, адреса: АДРЕСА_1 Е у виконавчому провадженні до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі.
В обґрунтування зазначеного клопотання позивач посилається на те, що в Чортківському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області перебуває зведене виконавче провадження № 50919777 щодо ОСОБА_2 , в якому було об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами в різних справах. На замовлення відповідача суб'єкт оціночної діяльності склав звіт про оцінку нерухомого майна, яке належить позивачу, за адресою: АДРЕСА_1 і земельна ділянка К/Н НОМЕР_1 , площею 0,0095 га, адреса: АДРЕСА_1 Е, в якому вартість даного майна була визначена як 955513 грн. Надалі, відповідач подав заявку до ДП "Сетам" на реалізацію арештованого майна, в якій вказано про направлення документів для проведення електронних торгів щодо реалізації арештованого майна ОСОБА_2 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 50919777. Внаслідок чого, 10.06.2019 ДП "Сетам" на електронні торги було виставлено зазначене нежитлове приміщення за стартовою ціною 955513 грн. Однак, 10.06.2019 електронні торги не відбулися, так як не надійшло цінових пропозицій від жодного учасника торгів, внаслідок чого на 26.07.2019 ДП "Сетам" призначено чергові електронні торги за уціненою ціною зазначеного майна в сумі 764410 грн.
Таким чином, позивач вважає, що проведення прилюдних торгів та визначення переможця з подальшими правовими наслідками призведе до ускладнення або і неможливості захисту його порушених прав, оскільки переможець торгів вважатиметься добросовісним набувачем. При цьому, майно може бути реалізовано за ціною значно нижчою дійсній, що може привести до порушення майнових прав, як боржника, так і стягувача у виконавчому провадженні, на задоволення вимог якого і призначенні електронні торги зазначеного майна.
Відповідно до частин першої - третьої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Ухвалою суду від 09.07.2019 призначено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову до розгляду у судовому засіданні на 10.07.2019.
Позивач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: державне підприємство "Сетам", приватне акціонерне товариство "Райфайзен Банк Аваль" у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову судом. Про причини неявки суд не повідомили.
Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову у спосіб обраний позивачем.
Відповідно до частини першої статті 205 КАС неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши клопотання про забезпечення позову, вивчивши подані матеріали та докази, суд встановив наступні обставини.
Як слідує з матеріалів справи, що в Чортківському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області перебуває зведене виконавче провадження № 50919777, в якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами в різних справах щодо стягнення з боржника - ОСОБА_2 на користь фізичних осіб та держави заборгованості на загальну суму 2998336,14 грн. У ході примусового виконання арештоване майно боржника було передано до ДП "Сетам" для проведення реалізації.
На виконання абзацу четвертого пункту 2 розділу VII Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1301/29431 ДП "Сетам" на 26.07.2019 призначено, зокрема, чергові електронні торги (№ лоту: 359229) щодо реалізації предмета іпотеки, а саме: нежилого приміщення, власником якого є позивач, загальною площею 62,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею і земельної ділянки К/Н НОМЕР_1 , площею 0,0095 га, адреса: АДРЕСА_1 за уціненою ціною в сумі 764410 грн.
При вирішенні заяви про забезпечення позову суд керується частиною першою статті 2 КАС відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Забезпечення позову згідно з частиною другою статті 150 КАС допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно з частиною першою статті 151 КАС позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Так, відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
При цьому, статтею 34 Закону № 1404-VIII врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.
Водночас, згідно з роз'ясненнями пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у пункті 15 постанови від 07.02.2014 № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" (із змінами і доповненнями, внесеними постановою від 03.06.2016 № 4), при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.
У розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод термін "суд, встановлений законом" поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 та "Лавентс проти Латвії" від 07.11.2002).
Також, відповідно до положень Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, право доступу до суду, що гарантується статтею 6, передбачає не лише право звернутись до суду за захистом своїх прав, а й право захистити своє право, в першу чергу, виконанням рішення, яке ухвалено на користь особи. Так як у разі невиконання рішення концепція "захисту прав судом" не працює. Європейський суд з прав людини у пілотному рішенні "ОСОБА_3 проти України" зазначив, що право за судовий захист, яке гарантується статтею 6 може стати недіючим, якщо національне законодавство держави-учасниці Конвенції дозволяє, щоб остаточне обов'язкове судове рішення залишалось не виконуваним на шкоду однієї із сторін. Доступ до суду також охоплює можливість виконання судового рішення без необґрунтованих затримок.
Стаття 1 КАС визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах, в тому числі повноваження щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, враховуючи те, що в КАС відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтею 151 КАС вживати заходи забезпечення позову на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації арештованого майна, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у спосіб обраний позивачем слід відмовити.
Така позиція узгоджується з висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 235/1960/13-ц, а тому відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Керуючись статтями 150-154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволені заяви ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) від 04.07.2019 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення реалізації арештованого майна, а саме: лоту № 359229 нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,9 кв.м. і земельна ділянка К/Н НОМЕР_1 , площею 0,0095 га, адреса: АДРЕСА_1 Е у виконавчому провадженні до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі, - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 12.07.2019.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
Копія вірна
Суддя Мірінович У.А.