11 липня 2019 р. Справа №1840/3725/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
суддів - Воловика С.В., Осіпової О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Волкової Ю.В.,
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення суду від 22.11.2018 року у справі №1840/3725/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови в перерахунку йому пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Великописарівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснити з 01.10.2017 перерахунок йому пенсії з інвалідністю, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 до моменту здійснення перерахунку;
- визнати дискримінаційними дії Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області при вирішенні його звернення щодо перерахунку пенсії, яке було подано до Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 року у справі №1840/3725/18 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та дискримінаційними, зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
19.12.2018 р. через канцелярію Сумського окружного адміністративного суду Коваленком О.І. було подано апеляційну скаргу вх№29215 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 року у справі №1840/3725/18.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 р. у справі №1840/3725/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
13.05.2019р. ОСОБА_1 було подано через канцелярію Сумського окружного адміністративного суду заяву про перегляд за виключними обставинами рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 року у справі №1840/3725/18, обґрунтовану тим, що підставою відмови у задоволенні позовних вимог став висновок суду про те, що частина третя статті 59 Закону № 796-XII визначає порядок призначення пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме під час проходження дійсної строкової служби. Оскільки ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, то частина третя статті 59 Закону № 796-XII не поширюється на правовідносини, пов'язані з призначенням/перерахунком його пенсії.
При цьому, в обґрунтування поданої заяви від 13.05.2019р. ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Конституційного суду України від 25 квітня 2019 р. у справі №3-14/2019 (402/17, 1737/19) за конституційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 ст. 59 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1991 р., № 16, ст. 200) зі змінами, вирішено: 1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним) словосполучення «дійсної строкової», яке міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року N 796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю; 2) словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
На підставі викладеного вище, ОСОБА_1 просить переглянути за виключними обставинами рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 року у справі №1840/3725/18 та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 р. по заяві було відкрито провадження та справа призначена до розгляду в судовому засіданні.
Позивач та його представник в судовому засіданні заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами підтримали, просили її задовольнити.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, залученого до участі у справі як належного відповідача внаслідок реорганізації Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області шляхом приєднання до ГУ ПФУ в Сумській області, в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, про відкладення розгляду справи заяв не подавав.
Вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1 категорії постраждалих, внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить відповідне посвідчення серія НОМЕР_1 , видане Сумською облдержадміністрацією, та вкладка №695816С посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.9).
Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_2 , виданого 17.03.2016 року, ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи (а.с.13).
Позивач перебуває на обліку у Великописарівському об'єднаному УПФУ Сумської області як одержувач пенсії по інвалідності 3 групи з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, інших ядерних аварій та випробувань, (а.с.12).
В період з 12.05.1987р. до 06.09.1987р. ОСОБА_1 брав участь у спеціальних зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією військового квитка (а.с.16-17).
Позивач звернувся до Великописарівського об'єднаного УПФУ із заявою про перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Листом від 08.08.2018 управління відмовило йому у здійсненні перерахунку. Повідомило, що позивач не проходив дійсну строкову військову службу в період ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, тому на нього не поширюються зміни, внесені до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.11).
Не погодившись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом свої прав та інтересів.
З огляду на викладене, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу протиправності рішення органу Пенсійного фонду щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 01.10.2017 р.
Під час ухвалення рішення від 22.11.2018 року у справі №1840/3725/18 та на підставі системного аналізу частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Сумський окружний адміністративний суд виходив з того, що особі для отримання пенсії за цим законом необхідно відповідати таким критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2)участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі (а.с.105-106).
Оскільки ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов'язаний, який був призваний на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 12.05.1987р. до 06.09.1987р. , а не під час проходження ним дійсної строкової служби та набув інвалідність внаслідок участі у ліквідації наслідків цієї аварії, суд дійшов висновку, що у нього не виникло права на отримання пенсії відповідно до частини 3 статті 59 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 361 КАС України підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного суду України.
Статтею 94 Закону України «Про Конституційний суд України» від 13 липня 2017 року №2136-VIII передбачено, що оприлюднення усіх актів Суду за результатами конституційного провадження здійснюється на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України або в окремих випадках за ухвалою Суду в Залі засідань Суду.
Відповідно до частини 1 статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.
Згідно з частиною 2 статті 369 КАС України з набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідно до частини 1 пункту 1 статті 361 КАС України, рішення Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 року у справі № 3-14/2019 є виключною обставиною для перегляду рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 року у справі №1840/3725/18.
Частиною 4 ст.368 КАС України передбачено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (в редакції, застосованій Сумським окружним адміністративним судом під час винесення рішення у справі) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 року у справі № 3-14/2019 визнав таким, що не відповідає Конституції України словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону, за яким визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Оскільки підставою для відмови у позові ОСОБА_1 було те, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов'язаний, а не під час проходження дійсної строкової військової служби і вказане словосполучення визнане таким, що не відповідає Конституції України, суд вважає заяву позивача про перегляд рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 року у справі №1840/3725/18 за виключними обставинами обґрунтованою та такою, що слід задовольнити.
Також необхідно відмітити, що згідно з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.03.2016 у справі № 398/5910/14-а, громадяни із числа військовозобов'язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями. Судом зазначено, що до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов'язані, призвані на військові збори.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.
На думку Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «C.G. та інші проти Болгарії» [«C. G. and Others v. Bulgaria», заява №1365/07, 24 April 2008, § 39), «Олександр Волков проти України» («Oleksandr Volkov v. Ukraine», заява № 21722/11, § 170)].
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Кантоні проти Франції» від 11 листопада 1996 року [«Cantoni v. France», заява № 17862/91, § 31-32), «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року («Vyerentsov v. Ukraine», заява «№ 20372/11, § 65)].
При цьому, суд відзначає, що в даному випадку якість нормативного акту породила інтерпретаційні сумніви та як наслідок спричинила різні підходи до визначення рівня соціального забезпечення військовослужбовців, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов'язку, що є порушенням конституційного принципу справедливості.
Задовольняючи заяву про перегляд рішення за виключними обставинами, суд враховує, що якість нормативного акту не повинна впливати на обсяг прав особи та має відповідати принципу справедливості.
Визнання рішенням Конституційного суду України № 1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 у справі № 3-14/2019 таким, що не відповідає Конституції України, словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону, свідчить про намір держави відносити принцип справедливості стосовно такої категорії осіб як «військовозобов'язані під час участі у військових зборах, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків».
Так, за змістом рішення № 1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 року у справі № 3-14/2019 Конституційний Суд України, проаналізувавши законодавчі акти, суд встановив, що «..військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов'язку, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності. Таким чином, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту».
Разом з цим, слід зазначити, що відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. №3477-ІV встановлено , що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї та практику Суду як джерело права.
Зокрема, статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
При цьому, встановлення Конституційним Судом України неконституційності правового акту чи його окремого положення як підстава для перегляду судового рішення у зв'язку з виключними обставинами, означає існування на момент розгляду справи та прийняття судового рішення, про перегляд якого подається заява, факту протиправного втручання законодавця у право позивача на його майно.
Відмова суду у задоволенні позовних вимог спрямованих на захист права на мирне володіння майном, на підставі норми яка визнана не конституційною, свідчить про помилку суду, і така помилка підлягає виправленню.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності дотримання принципу res judicata, зміст якого становить повага до остаточного судового рішення. При цьому Суд визнає прийнятним перегляд остаточного судового рішення для виправлення помилок правосуддя (див. рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп. 2728, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46).
Отже, що інститут перегляду судового рішення у зв'язку з виключними обставинами, у тому числі у внаслідок застосування судом під час вирішення справи норм закону, які суперечать Конституції України, має на меті саме виправлення судової помилки.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Однак у випадку встановлення Конституційним Судом України неконституційності правового акта чи його окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, визначальним є не момент втрати таким актом чи його положенням чинності, а можливість застосувати наслідки такого рішення Конституційного Суду України до правовідносин, що виникли до його ухвалення з метою виправлення судової помилки шляхом перегляду судового рішення за виклчними обставинами.
За інших умов особа за будь-яких обставин не змогла б реалізувати своє право на перегляд справи у зв'язку з встановленням Конституційним Судом України неконституційності (конституційність) правового акта чи його окремого положення.
Щодо строку початку перерахунку суд зазначає наступне.
Відповідно до п 2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017р. №851 «Про внесення змін до порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Пенсійному фонду України забезпечити проведення перерахунків пенсій, призначених особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, за матеріалами пенсійних справ, а також вказано, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 жовтня 2017 року.
Згідно із статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком.
Таким чином, перерахунок пенсії повинен проводитися Пенсійним фондом України з 01.10.2017 року за матеріалами пенсійної справи позивача.
Тому, враховуючи вищезазначене, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 року у справі №1840/3725/18 слід скасувати і прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та дискримінаційними, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково, визнавши протиправними дії Великописарівського об'єднаного УПФУ Сумської області щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та зобов'язавши ГУ ПФУ в Сумській області як правонаступника Великописарівського об'єднаного УПФУ Сумської області відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснити з 01.10.2017 року перерахунок ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Водночас, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про визнання дій дискримінаційними, оскільки достатнім і належним способом захисту в межах спірних правовідносин є визнання відмови відповідача протиправною та зобов'язання його вчинити певні дії.
Крім того, за визначенням поняття дискримінації згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дискримінацією є ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», управління ПФУ помилково вважало, що діє правомірно з огляду на недосконалість викладення норми цього закону, в подальшому визнаної неконституційною, що не мало на меті обмеження у визнанні, реалізації або користуванні права позивача за якоюсь дискримінаційною ознакою.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90,94,139,241, 245, 250, 255, 361-369 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 року - задовольнити.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 року у справі №1840/3725/18 за позовом ОСОБА_1 до Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними та дискримінаційними, зобов'язання вчинити дії скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (м.Суми, вул. Пушкіна, 1) відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснити з 01.10.2017 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
В іншій частині вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12.07.2019.
Головуючий суддя О.А. Прилипчук
Судді: С.В. Воловик
О.О. Осіпова