Справа № 420/1709/19
(додаткове)
11 липня 2019 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Токмілової Л.М. розглянувши у порядку письмового провадження питання про винесення додаткового рішення з приводу відшкодування витрат на правничу допомогу,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “УІТАКА” до Одеської митниці ДФС в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000023/2 від 6 березня 2019 року;
- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00216.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2019 р. адміністративний позов задоволений повністю.
Визнано протиправним та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000023/2 від 6 березня 2019 року.
Визнано протиправним та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00216.
Стягнуто з Одеської митниці ДФС на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УІТАКА», суму судового збору за подання адміністративного позову за:
платіжним дорученням № 444 від 21.03.2019 року у сумі 3 842, 00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп.).
Статтею 132 КАС України передбачено, що до витрат пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до ст. 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено:
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Водночас, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269).
Оцінюючи письмові докази, надані представником позивача, на підтвердження обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 500, суд вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.
Оскільки на підтвердження заявленої суми до стягнення подано:
- копію договору про надання правової допомоги № 1/19 від 02.05.2019 року;
- копія Спеціфікації № 13 до Договору про надання правової допомоги № 1/19 від 02.05.2019 року;
- копію рахунку на оплату послуг за договором про надання правової допомоги по справі № 420/1709/19;
- копію платіжного доручення про оплату послуг за Договором про надання правової допомоги № 1/19 від 02.05.2019 року;
- копію Акту про надання правової допомоги до Договору № 1/19 від 02.05.2019 року.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається з Акту виконаних робіт/послуг із надання правової допомоги здійснено наступний перелік робіт:
Складання процесуальних документів та інших документів правового характеру:
Адвокатський запит; додаткові пояснення до позовної заяви; клопотання про витребування доказів; відповідь на відзив (8 годин із розрахунку 500 грн. /год.).
Представництво в судовому засіданні (3 години із розрахунку 500 грн. /год.).
Загальна сума, що просить стягнути представник позивача за надану правову допомогу складає 5,500 грн.
Отже, з аналізу діючих норм законодавства вбачається, що представником позивача обґрунтовані та підтверджені належним чином, здійснені витрати по наданню правової допомоги.
Керуючись положеннями ст.ст. 241-245, 248, 252, 256, 295 КАС України, суд, -
Стягнути з Одеської митниці ДФС (місцезнаходження: 68044, м. Одеса, вул. Івана і Юрія Лип 21А, код ЄДПРОУ 39441717) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» (місцезнаходження: 65009, вул. Піонерська 5В, оф.503, м. Одеса, код ЄДПРОУ 34203597) суму 5 500 грн. (п'ять тисяч п'ятсот гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.
Пунктом 15.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий суддя Токмілова Л.М.