Провадження №2/760/3206/19
Справа №760/23527/18
/ з а о ч н е /
01 липня 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря - Гак Г.М.
представника позивача - Пономаренка О. В .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути солідарно з відповідачів 25 040, 32 доларів США заборгованості за кредитним договором № 046-2008-2048 від 13 червня 2008 року.
Посилається в позові на те, що 13 червня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 046-2008-2048, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 30 000, 00 доларів США строком до 10 червня 2023 року зі сплатою 13, 45 % річних за користування кредитом.
Пунктом 1.1.1 даного договору передбачено, що за користування кредитними коштами понад встановлений строк (або термін погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 40, 35 % річних.
В період з 10 квітня 2009 року по 17 березня 2017 року між Банком та відповідачем ОСОБА_3 були укладені додаткові угоди, якими змінювалась відсоткова ставка по кредиту.
Станом на 17 березня 2017 року відсоткова ставка по кредиту становила 14,13% річних.
Цільове призначення кредиту - на придбання майна, а саме: двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Банк свої обов'язки за договором виконав, надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 30 000, 00 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером № 0462914USD001229 від 13 червня 2008 року та випискою з особового рахунку позичальника за 13 червня 2008 року.
Відповідач своє зобов'язання за договором не виконує, вчасно платежі не вносить.
15 травня 2018 року банк направив відповідачу вимогу № 3728/2ГО про дострокове погашення кредиту, яку відповідачем отримано особисто, проте на момент звернення до суду вимога банку залишилась не виконаною.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятого на себе зобов'язання за кредитним договором станом на 30 травня 2018 року заборгованість у розмірі 25 040, 32 доларів США, яка складається з:
-811, 03 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом;
-21 855, 52 доларів США - сума дострокового стягнення за кредитом;
-3 160, 06 доларів США - заборгованість по відсоткам;
-24, 74 доларів США - підвищені відсотки.
З метою виконання позичальником зобов'язань за умовами кредитного договору 17 березня 2017 року між банком та відповідачкою ОСОБА_4 був укладений Договір поруки б/н, за умовами якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання позичальником усіх зобов'язань перед кредитором, що виникли з Кредитного договору № 046-2008-2048 від 13 червня 2008 року та Додаткової угоди № б/н від 17 березня 2017 року до нього, укладеного між кредитором та позичальником в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
15 травня 2018 року банк звернувся до відповідачки ОСОБА_4 з вимогою про виконання зобов'язань позичальника відповідно до умов Договору поруки, однак дана вимога не виконана і погашення на підставі договору поруки не відбулося.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час розгляду справи повідомлялися належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України.
Про причину неявки суд до відома не поставили.
Судові повістки, що направлялися на їх адресу за зареєстрованим місцем проживання, поверталися до суду без вручення з відмітками поштового відділення про повернення в зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
Порядок вручення судових повісток визначено ст.ст.128, 130 ЦПК України, а також п.п.99, 100, 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року.
Таким чином, повідомлення відповідачів про час розгляду справи за адресою зареєстрованого місця проживання здійснювалося відповідно до вимог закону.
Крім того, Верховний Суд у постанові № 922/1714/18 від 17 квітня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, зазначив, що дії відповідача, направлені на неотримання судової кореспонденції, яка направлялася йому судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, є свідомими,спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.
Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, обізнаність відповідачів про знаходження справи в провадженні суду та її предмет, суд вважає повідомлення відповідачів про час розгляду справи належним.
Ухвалою від 06 листопада 2018 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачам був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.
Станом на день ухвалення рішення у справі відповідачі своїм правом не скористалися, відзив на позову заяву не подали.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Встановлено, що 13 червня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 046-2008-2048, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 30 000, 00 доларів США зі сплатою 13, 45 % річних за користування кредитом.
Пунктом 1.1.1 даного договору передбачено, що за користування кредитними коштами понад встановлений строк (або термін погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 40, 35 % річних.
Відповідно до п. 1.2 Договору строк кредитування за договором становить період: з дати надання кредитором кредиту позичальнику по 10 червня 2023 року включно (що є датою остаточного погашення всієї суми кредиту). Строки та терміни надання та погашення Кредиту визначається умовами цього Договору.
Пунктом 1.3 Договору передбачено, що цільове призначення кредиту - на придбання майна, а саме: двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з п. 1.5 Договору погашення платежів за Кредитом здійснюється позичальником у валюті кредиту.
Відповідно до п. 5.3.2 Договору відповідач зобов'язався повернути кредит в сумі, вказаній у п. 1.1 цього Договору, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, а також у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором сплатити штрафні санкції та інші платежі, у строки та на умовах, що визначені договором.
Пунктом 2.8 Договору визначено, що при надходженні від позичальника коштів в погашення заборгованості позичальника перед кредитором за цим договором виконання зобов'язань позичальника здійснюється у наступній черговості: сплата комісійної винагороди в разі довгострокового погашення кредиту у випадку, визначеному у п. 4.1.1 цього Договору; сплата процентів за користування кредитом понад встановлений строк кредитування або терміни повернення суми кредиту згідно умов графіку погашення (процентів за підвищеною процентною ставкою; сплата нарахованих строкових процентів за користування кредитом за користування кредитом (процентів за базовою процентною ставкою); сплата простроченої заборгованості за кредитом (якщо прострочення буде мати місце); сплата строкої заборгованості за кредитом; штрафні санкції.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_3 умов кредитного договору станом на 30 травня 2018 року утворилася заборгованість у розмірі 25 040, 32 доларів США, яка складається з:
-811, 03 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом;
-21 855, 52 доларів США - сума дострокового стягнення за кредитом;
-3 160, 06 доларів США - заборгованість по відсоткам;
-24, 74 доларів США - підвищені відсотки.
17 березня 2017 року між Банком та відповідачкою ОСОБА_4 був укладений Договір поруки б/н, за умовами якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником усіх зобов'язань перед кредитором, що виникли з Кредитного договору № 046-2008-2048 від 13 червня 2008 року та Додаткової угоди № б/н від 17 березня 2017 року до нього, укладеного між кредитором та позичальником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Судом встановлено, що ПАТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за умовами договору виконав у повному обсязі, в свою чергу відповідачі ухиляються від виконання зобов'язання, кредит та відсотки за користування коштами не сплачують.
Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Уклавши даний договори на умовах, викладених у них, відповідачі тим самим засвідчили свою згоду та взяли на себе зобов'язання виконувати умови, які були в них закріплені.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене вище, неналежне виконання умов договору, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
За змістом ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
За п. 1.3 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за Основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в тому числі, суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, винагороди/плати, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору.
Виходячи з цього, невиконання позичальником умов договору, забезпеченого порукою, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.
Щодо питання про стягнення суми заборгованості в іноземній валюті, суд виходить з наступного.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов'язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до ст. 533 ЦК грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.
Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин» у разі, якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.
Так, з матеріалів справи вбачається, що, укладаючи договір, його пунктами 1.1, 1.5 сторони визначили характер грошового зобов'язання та дійшли згоди, що грошовою одиницею виниклих зобов'язань являється долар США та погашення платежів позичальником здійснюється в доларах США.
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Великої палати Верховного суду від 04 липня 2018 року в справі № 14-134цс18 містяться висновки щодо можливості ухвалення рішення про стягнення боргу в іноземній валюті.
Так, при розгляді даної категорії справ суд встановлює, чи визначено зобов'язання в іноземній валюті, чи у гривні з визначенням грошового еквівалента в іноземній валюті.
У разі визначення зобов'язання в іноземній валюті суд не вправі змінювати грошовий еквівалент зобов'язання і в резолютивній частині рішення має зазначити розмір і вид іноземної валюти, що підлягає стягненню.
Аналогічна правова позиція міститься і в постанові Великої палати Верховного суду від 16 січня 2019 року в справі № 14-446цс18.
Виходячи з викладеного вище, порядку, умов та обставин укладення Кредитного договору та Договору поруки між сторонами, добровільності даних договорів з боку сторін, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідачів заборгованості та процентів за його невиконання в валюті кредитування, тобто в доларах США.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з цього, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 10 560, 81 гр.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 192, 524-526, 533,546, 553, 554, 626- 629,1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 -284 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 / адреса: АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 /, ОСОБА_4 / адреса: АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_2 / на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ: 21133352) 25 040, 32 долари США заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_3 / адреса: АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 /, ОСОБА_4 / адреса: АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_2 / на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ: 21133352) 10 560, 81 судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 12 липня 2019 року.
Суддя Л .А. Шереметьєва