Справа № 521/5432/19
Провадження № 2-а/520/291/19
12.07.2019 року
Київський районний суд м.Одеси
У складі головуючого судді Калашнікової О.І.
При секретарі Шеховцевій О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до Шипиця ОСОБА_2 - інспектора патрульної поліції, третя особа Управління патрульної поліції у м.Одесі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Встановив
ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами ухвалити рішення, яким скасувати постанову серія ДП18 №028906 від 24.03.2019 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП. Зазначеною постановою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 340 грн. за порушення п.21.3 Правил дорожнього руху - не пройшов обов'язковий технічний контроль.
Адміністративний позов ОСОБА_1 надав до Малиновського райсуду м.Одеси. Ухвалою Малиновського райсуду м.Одеси від 02.04.2019 року справу спрямовано за підсудністю до Київського райсуду м.Одеси. Ухвалою Київського райсуду м.Одеси від 10.05.2019 року справу прийнято до провадження і призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін про дату, час і місце розгляду справи. Ухвалою Київського райсуду м.Одеси від 10.06.2019 року задоволено клопотання Управління Патрульної поліції про залучення Управління до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача. Управління патрульної поліції надало письмові пояснення проти позову.
Відповідач до суду не з'явився, відзив на позов не надав.
Позивач у заяві доводить, що адміністративного правопорушення 24.03.2019 року у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі не скоював і постанова інспектора патрульної поліції про адміністративне правопорушення відносно нього - ОСОБА_1 є незаконною.
Суд вивчив матеріали справи і дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав:
За змістом ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у п.п. 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією чи бездіяльністю.
Відповідно до п.1.ч.1.ст.19 КАС України спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ( нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносяться до компетенції адміністративного суду. При здійсненні функції контролю за дотриманням законодавства суб'єкт владних повноважень ( у даному випадку - це органи Департаменту поліції) приймає рішення про накладання адміністративного стягнення.
Ст.77 ч.2 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Патрульна поліція Національної поліції має повноваження щодо розгляду та винесення постанов в справах про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ( які передбачені частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 128-1, 129, статтею 132-1, частинами першою, другою і третьою статті 140), що передбачають стягнення у вигляді штрафу або штрафних балів.
Предмет доказування у справі про адміністративні правопорушення становлять обставини, що підлягають з'ясуванню у справі про адміністративне правопорушення. По справі про адміністративне правопорушення з'ясуванню підлягають: наявність події адміністративного правопорушення;особа, яка вчинила протиправні дії (бездіяльність), за які КУпАП передбачена адміністративна відповідальність; винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення; обставини, що пом'якшують адміністративну відповідальність, і обставини, що обтяжують адміністративну відповідальність; характер і розмір шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням; обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення; інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи;причини і умови вчинення адміністративного правопорушення.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
26.04.2018 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/855/17, адміністративне провадження №К/9901/18195/18 (ЄДРСРУ № 73700356) вказав, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Окремо необхідно наголосити, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про дорожній рух» забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
ОСОБА_1 24.03.2019 року керував транспортним засобом марки ЗАЗ модель 110557 -спеціалізований вантажний - спеціалізований фургон маловантажний -В д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 (а.с.8). Як зазначено в постанові про адміністративне правопорушення «водій керував транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов».
Відповідно до 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу не повинен мати при собі протокол перевірки технічного стану транспортного засобу чи інші документи, які підтверджують проходження обов'язкового технічного огляду.
Згідно до п. 22 Постанови КМУ від 30 січня 2012 р. № 137 «Про затвердження Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу» передача інформації до загальнодержавної бази даних про результати обов'язкового технічного контролю, яка ведеться територіальним органом з надання сервісних послуг МВС, здійснюється кожної зміни з використанням електронних засобів зв'язку.
Постанова про адміністративне правопорушення не містить будь-яких відомостей про отримання патрульним поліцейським інформації про протокол (його наявність, відсутність, строки дії) перевірки технічного стану транспортного засобу.
Окрім того, в постанові про адміністративне правопорушення не вказана частина статті 121 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене, суд вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не відповідає вимогам Закону і підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 241 - 246 КАС України, суд
Вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії ДП18 №028906 від 24.03.2019 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором патрульної поліції Шипиця Сергієм Анатолійовичем стосовно ОСОБА_1 - скасувати.
Рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Калашнікова О. І.